Справа № 2-12098/10
Номер провадження -
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Галагана О.В.,
при секретарі - Мосійчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до директора Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2, Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу про визнання наказу недійсним та стягнення заробітної плати, незаконно утриманих профвнесків, моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, збільшивши розмір позовних вимог просить суд визнати
недійсним наказ №8 від 26.10.2009 року «Про зміну режиму підприємства» Державного
Кіровоградського сокоекстрактового заводу; стягнути із Державного Кіровоградського
сокоекстрактового заводу на його користь 79 грн. 01 коп. незаконно утриманих
профспілкових внесків ; 9785 грн. 19 коп. заробітної плати за час простою з січня по
жовтень 2010 року та з відповідача директора Державного Кіровоградського
сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 на його користь на
відшкодування моральної шкоди 3000 грн. Вимоги мотивує тим, що він перебуває в
трудових правовідносинах із відповідачем ОСОБА_3 Кіровоградським
сокоекстрактовим заводом з 02.2007 року по даний час. Наказом №8 від 26.10.2009 року «Про зміну режиму підприємства» відповідач встановив неповний робочий день для всіх працівників з оплатою праці пропорційно відпрацьованому робочому часу на термін з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Про те, що його право порушено відповідачем від дізнався з листа державної інспекції праці від 10.06.2010 року. Із вказаним вище наказом його ніхто не ознайомлював, не запитував згоди на роботу в нових умовах праці. На даний період підприємство працює в режимі неповного робочого часу, а фактично в простої, оплата праці працівникам проводиться пропорційно відпрацьованого часу, що суперечить умовам колективного договору та ст. 97 КЗпП України. Крім того, з нього незаконно утримувались підприємством щомісячно профспілкові внески. Заяви на їх утримання він не писав , в первинній профспілковій організації ніколи не перебував. Вважає, що саме директор підприємства ОСОБА_2, порушуючи його законні трудові права, а саме: недоотримання ним заробітної платні, не визначеність режиму його роботи на підприємстві, ігнорування директором організації праці, а зокрема погіршення умов його трудового договору, має відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, на їх обґрунтування послався на обставини, які викладені у позовній заяві та доповненнях до неї.
Відповідачі - директор Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Кіровоградський сокоекстрактовий завод, їх представники в судове засідання не з»явились, повідомлялись, заперечень на
позов не подавали.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом встановлено, що позивач з 02.2007 року перебуває в трудових правовідносинах із відповідачем ОСОБА_3 Кіровоградським сокоекстрактовим заводом .
Наказом директора ОСОБА_2 від 26.10.2009 року №8 « Про зміну
режиму роботи підприємства» працівники підприємства переведені з 01.01.2010 року по
31.12.2010 року на неповний робочий час. Особисті підписи працівників про
ознайомлення зі змістом наказу (попередження про зміну існуючих умов праці в бік погіршення) відсутні, що є порушенням вимог ст.ст. 32, 103 КЗпП України та ст.. 29 Закону України « Про оплату праці» . Наказом не визначено конкретну тривалість неповного робочого часу працівників підприємства.
Тобто, умови праці, зазначені в наказі значно погіршують становище праці працівників та умови трудового договору порівняно із законодавством про працю України, зміни істотних умов праці трудового договору внесені наказом №8 в порушення процедури , передбаченої законодавством про працю, а тому є всі правові підстави , приймаючи до уваги, що позивач помилився при формулюванні прохальної частини щодо визнання недійсним наказу, визнати незаконним та скасувати наказ №8 від 26.10.2010 року.
Починаючи із січня 2007 року підприємство без достатніх правових підстав утримувало із заробітної плати позивача, який не є членом профспілки та не писав заяву на їх вирахування, профспілкові внески - 79 грн. 01 коп., а відтак суд вважає, що вказана сума має бути повернута працівникові, оскільки в порушення вимог ст. 42 Закону України « Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності « була утримана . Доказів того, що позивач є членом профспілкової організації відповідач не надав.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованої заробітної платні за час простою, слід зазначити, що підприємство працює в режимі неповного робочого часу, фактично в простої. Оплата праці працівникам проводиться пропорційно відпрацьованого часу, що суперечить умовам колективного договору та ст. 97 КЗпП України де вказано ,що підприємства самостійно у колективному договорі встановлюють форми і систему оплати праці компенсаційні і гарантійні виплати... ( п.5.9. „ Час простою не з вини працівника оплачується у розмірах, не нижчих основної заробітної плати працівника") і порушує навіть вимоги ст. 113 КЗпП України та ст.12 Закону України „Про оплату праці". Ст. 34 КЗпП України визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для роботи з проведенням оплати працівникові не нижче від двох третин тарифної ставки(окладу).
Про розмір основного заробітку (окладу) позивачу стало відомо тільки з квітня 2010 р. так, як відповідач на вимогу працівників, став надавати розрахункові листи про отриману заробітну плату. Відповідно ст. 95 КЗпП України , законодавчо встановлено розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитись оплата праці, в період не забезпечення роботою оплата праці повинна проводитись в розмірі встановленої зарплати на підприємстві , але не нижче мінімальної заробітної плати встановленої в Україні. Відповідно Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року N 1646-УІ (стаття 2), Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про ОСОБА_3 бюджет України на 2009 рік"" від 06 листопада 2009 року N 1715-УІ (п. 2), з 01.01-2010 - 869грн., з 01.04.2010 -884 грн. 3 1 січня 2010 по 1 жовтня 2010 року підприємство на якому працює позивач фактично не працювало, а тому суд погоджується із наданим розрахунком позивача щодо заборгованої йому заробітної платні за час простою в розмірі 6761 грн. 88 коп., яка і не була спростовано відповідачем.
Згідно статті 115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватись в строк, який порушений з вини відповідача.
Вимоги про стягнення із відповідача, а саме: директора Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 на користь позивача на відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вони є безпідставними та необгрунтованими.
В порядку статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 81, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ №8 від 26.10.2009 року "Про зміну режиму підприємства"Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу.
Стягнути із Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу на
користь ОСОБА_1 - 79 грн. 01 кой. незаконно утриманих
профспілкових внесків; 9785 грн. 19 коп. - заборгованої заробітної плати за час простою.
Стягнути із Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу користь держави - 51 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. - витрат інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до директора Державного Кіровоградського сокоекстрактового заводу ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.- відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Кіровського О. В. Галаган
районного суду
м.Кіровограда
Суд | Кіровський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2010 |
Оприлюднено | 10.08.2015 |
Номер документу | 47944153 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Кіровограда
Галаган О. В.
Цивільне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Любчик Василина Миколаївна
Цивільне
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
Дзюба Надія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні