Рішення

від 09.12.2008 по справі 22/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.08                                                                                           Справа№ 22/211

за позовом  Фермерського господарства „Санта”, с.Полянь Хмельницької області

до відповідача Фермерського господарства „Агро-лан”, с.Стоянці Львівської області

про стягнення   6407,42  грн.

                                                                                                       Суддя  М.Желік

Представники:                                                                                                                                                                                                                                                                                   

від позивача:       не з'явився

від відповідача:   не з'явився

        Суть спору:

        Розглядається справа за позовом Фермерського господарства „Санта”, с.Полянь Хмельницької області до Фермерського господарства „Агро-лан”, с.Стоянці Львівської області про стягнення   6407,42  грн.

       Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 26.09.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 30.10.2008р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено  на 25.11.2008 р., 09.12.2008р.

          Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, проте на адресу господарського суду надіслав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача  крім основного боргу, 14,62 грн. –3% річних та 1543,22 грн. інфляційних нарахувань, а також  судові витрати.

          Відповідач в судове засідання  не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на  те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

           Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності  представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

          Справа розглядається з врахуванням уточнених позовних вимог.

          Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

          27 вересня 2007р. позивачем платіжним дорученням № 4 на поточний рахунок відповідача були перераховані грошові кошти у розмірі 55000,00  грн. та  внесено в касу відповідача -  2000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового  ордера № 47 від 29.09.2007р.

Як зазначає позивач грошові кошти були перераховані, як передоплата.  У призначенні платежу зазначено, що перерахування здійснено для отримання від відповідача ячменю.

Як вбачається з матеріалів справи відносини позивача з відповідачем ґрунтувались на усній домовленості.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Відповідно до положення ст.ст.638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній  формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на загальну суму 57000,00 грн. платіжним дорученням №4  від 27.09.2007р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 47 від 29.09.2007р., наявності зазначеного товару у відповідача, було укладено усну угоду, згідно якої відповідач зобов'язався передати у власність позивачеві товар, а позивач прийняти його та оплатити.

          Отже, фактично між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу в усній формі.

          Як вбачається з матеріалів справи позивачем було попередньо (помилково) перераховано на 4874,84 грн. більше ніж було отримано продукції поставленої відповідачем, а саме ячменю рядового в кількості 41,700 тонн на загальну суму 52125,16 грн., що підтверджується  накладними  № 225 від 28.09.2008р., № 256 від 28.09.2008р.

Причиною виникнення даної заборгованості є  виключно помилка позивача, яким при попередній оплаті товару було перераховано відповідачу більшу, ніж потрібно суму грошових  коштів.

         Позивачем 03.10.2007р відповідачу була надіслана претензія № 481  з вимогою повернути зайво сплачені грошові кошти в розмірі 4874,84 грн. впродовж 3 банківських днів на рахунок, вказаний в претензії, яка останнім  залишена без  відповіді та задоволення.  

         З огляду на викладене, відповідачем було набуто 4874,84 грн. без достатньої правової підстави, тобто є безпідставно набутим майном.

        Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з врахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача 1543,22 грн. інфляційних нарахувань та 14,62 грн. -  3% річних, нарахованих за період з 10.11.2007р. по 10.12.2008р.  є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

          Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з Фермерського господарства „Агро-лан”(81300 Львівська область, Мостичький район, с.Стоянці,  р/р 2600801012591 в Самбірській філії ВАТ „Кредобанк” м.Львів, МФО 325332, код ЄДРПОУ 32966520) на користь Фермерського господарства „Санта” (29000 с.Полянь, вул.Щорса, 48-а, Славутського району Хмельницької області, р/р 26003000230001 філія АБ „Брокбізнесбанк” м.Славута, МФО 315063, код ЄДРПОУ 33861756) 4874,84 грн. основного боргу, 1543,22 грн. інфляційних нарахувань, 14,62 грн. –3% річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя