Рішення

від 04.02.2009 по справі 24/516

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/516

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/516

04.02.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлєсан"

Про                    стягнення  1 512,62 грн.

 Суддя: Смілянець В. В.

Представники сторін:

Від позивача:          Хромей В.В. (довіреність № 14 від 31.07.2008 р.)

Від відповідача:          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлєсан" 1382,98 грн. заборгованості за договором поставки, 68,20 грн. пені, 61,44 грн. процентів за неправомірне користування чужими коштами, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.12.2008 р. Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій  просить стягнути з Відповідача 1382,98 грн. заборгованості за договором поставки, 134,58 грн. пені, 127,24 грн. 24% річних за неправомірне користування чужими коштами, 56,46 грн. збитків від інфляції, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.02.2009 р. Позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій  просить стягнути з Відповідача 1382,98 грн. заборгованості за договором поставки, 179,14 грн. пені, 172,78 грн. 24% річних за неправомірне користування чужими коштами, 73,30 грн. збитків від інфляції, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2007 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлєсан" був укладений Договір поставки № 533/07-П (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов'язався поставляти Покупцю товари народного споживання (далі - товар), а Відповідач (Покупець) - приймати та оплачувати товар.

03 липня 2008 року на виконання умов Договору Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єлєсан" отримав товар на загальну суму 1382,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № 80093479 від 03.07.2008р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Згідно п. 9. Договору Відповідач (Покупець) зобов'язався здійснювати оплату  товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єлєсан" не виконав зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач порушив умови Договору, не оплатив отриманий товар.

На день розгляду справи заборгованість по договору поставки № 533/07-П від 11.10.2007 р. складає 1382,98 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГПК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 16. Договору за прострочення оплати поставлених Товарів (п. 9 Договору), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми - за кожен день прострочення платежу. Окрім пені Покупець на вимогу Постачальника, починаючи з 7 (сьомого) дня, що йде за останнім днем, в якому грошове зобов'язання повинно бути виконано (п. 9. Договору), повинен сплатити Постачальнику за неправомірне користування чужими грошовими коштами 24 % (двадцять чотири) відсотки річних від несплаченої у строк суми за весь час такого користування. При цьому строки позовної давності та строки нарахування пені встановлюються у 3 (три) роки. Розмір пені складає 179,14 грн., 24% річних - 172,78 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір збитків від інфляції складає 73,30 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Отже, факт порушення Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлєсан" обов'язку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлєсан" (юридична адреса: 03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 72; поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 12; код ЄДРПОУ 34001101) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 5; код ЄДРПОУ 30384724) 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 98 коп. заборгованості за договором поставки, 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 14 коп. пені, 172 (сто сімдесят дві) грн. 78 коп. 24% річних за неправомірне користування чужими коштами, 73 (сімдесят три) грн. 30 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В.В. Смілянець