Рішення

від 22.01.2009 по справі 31/382

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/382

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/382

22.01.09

За позовом Служби Безпеки України, м. Київ

До                    1. Централізованого спеціалізованого будівельного управління

Міністерства оборони України, м. Київ

2. Міністерства оборони України, м. Київ

Про                    розірвання мирової угоди

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                    Герасим'як В.Є. -  пред. по довір.,

Кириленко О.П. –пред. по довір.

Від відповідача 1.           Кравченко В.В. –пред. по довір.

Від відповідача 2.          не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про розірвання Мирової угоди укладеної  сторонами   28.11.2006р. та  затвердженої Господарським судом міста Києва 21.12.2006р. по справі № 23/414, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вказаної угоди та зобов'язання щодо погашення боргу .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд  спору на 25.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2008р. розгляд справи відкладено на 21.01.2009р. та залучено до участі у спорі другого  відповідача –Міністерство оборони України.

В засіданні  суду 21.01.2009р. було оголошено перерву до 22.01.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд розірвати мирову угоду. Також, заявили клопотання про накладення арешту на грошові кошти та майно боржника, з метою належного забезпечення позову.

Відповідач 2, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача 2.

Відповідач 2. клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Представники позивача не заперечували проти розгляду справи без участі відповідача 2.

Представник відповідача 1. заперечував проти розгляду справи без участі представників відповідача 2.проте належних доказів чи аргументів  в підтвердження  цих доводів не мав.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав  за можливе розглянути справу без участі представників відповідача 2. за наявними у справі доказами та матеріалами.

Представник відповідача 1. надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими та просив суд припинити провадження у справі № 31/382.

Щодо клопотання позивача про накладення арешту представник відповідача1. заперечував посилаючись на заявлений предмет позову.

Суд розглянувши клопотання позивача щодо забезпечення позову  та заслухавши пояснення представників сторін, визнав клопотання  необґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без розгляду.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи та на вимогу відповідача 1. здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Розглянувши подані по справі документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1., Господарський суд міста Києва, -             

ВСТАНОВИВ:

21.12.2005р. Господарський суд міста Києва прийняв рішення у справі    № 23/414, відповідно якого позов Служби безпеки України до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України задоволено, вирішено стягнути з відповідача - 10 044 636 грн. 24 коп. основного боргу, 948 075 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань, 103 652 грн. 58 коп. річних, 661 104 грн. 70 коп. пені, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2006р. у справі № 23/414 рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2005р. в частині стягнення з Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України 3% річних у розмірі 103 652,58 грн. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні відповідних позовних вимог Служби безпеки України, в іншій частині рішення суду залишено без змін, Господарському суду міста Києва доручено видати відповідний наказ.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 10.05.2006р. та рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2005р., видано наказ № 23/414 від 19.05.2006р.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова від 02.06.2006р. № 143/5 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду м. Києва від 19.05.2006р. № 23/414 про стягнення з Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України на користь Служби безпеки України 10 044 636 грн. 24 коп. основного боргу, 948 075 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань, 661 104 грн. 70 коп. пені, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.12.2006р ухвалою Господарського суду міста Києва № 23/414 затверджено мирову угоду між Службою безпеки України та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахунковим) Міністерства оборони України про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 19.05.2006р. № 23/414.

25.12.2006р. головним державним виконавцем Кузменко О.С. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження та наказ Господарського суду міста Києва від 19.05.2006р. № 23/414 повернуто до суду.

Згідно пункту 2 ухвали господарського суду міста Києва від 21.12.2006р. № 23/414 зобов'язано відповідача 1. зазначені у мировій угоді кошти перерахувати на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання ухвали від 21.12.2006р. № 23/414 про затвердження мирової угоди відповідачем 1. сплачено позивачу частину основного боргу в розмірі 8 361 922, 24 грн., штрафні санкції в розмірі 1 609 180, 33 грн., судові витрати в розмірі 25 500 грн. та 118 грн. Належним чином засвідчені копії платіжних доручень залучені до матеріалів справи та приймаються судом, як факт належного але часткового  виконання зобов'язань.Іншу частину зобов'язань відповідач 1. не виконав та грошові кошти повністю не перерахував.

Відповідно підпункту "б" пункту 2 мирової угоди затвердженої ухвалою суду від 21.12.2006р. № 23/414 відповідач 1. залишок основної заборгованості в розмірі 1 682 644 грн. зобов'язується погасити шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 90 банківських днів після надання позивачем (шляхом надсилання цінного листа та/або надання документів по реєстру) боржнику документів щодо фактичного розподілу та заселення квартир в 30-квартирному житловому будинку по вул. Достоєвського, 32-В, в м. Первомайськ, Миколаївської області.

11.01.2007р. позивачем надано до відповідача 1. копії вказаних матеріалів, що підтверджується Реєстром № 12 від 11.01.2007р.та листом № 19/6-49 від 11.01.2007р. Таким чином, позивачем належним чином виконано умови  укладеної  мирової угоди.

Станом на день розгляду спору, відповідачем 1. зобов'язання не виконано, неодноразові звернення керівництва позивача позитивного результату не дали.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах. При цьому сама мирова угода не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини. Якщо мирова угода не виконується сторонами добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акту.

Згідно пункту 3.9.6. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого арбітражного суду від 31 травня 2007р. N 04-5/103, у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом (зокрема  ч.2 ст. 651 та ч. 3 ст. 652 ЦК України).

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема зобов'язання примусового виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

До матеріалів справи залучено лист про виконання умов мирової Угоди  від 14.01.2007р. яким позивач звернувся  до відповідача  з відповідною пропозицією  та лист  за № 19/9 -1307 від 23.05.2008р.  щодо погашення заборгованості адресований Міністерству оборони . Зазначені докази приймаються судом як належні.

Відповідачі в установленому досудовому порядку процедуру врегулювання спірних питань не узгодили , відповіді не направили, що дає підстави зробити висновок  про  безпідставне  та немотивоване  не виконання зобов'язання відповідачами.

При оформленні договору на виконання будь-якої господарської діяльності кожен із учасників відповідає за спільними договірними зобов'язаннями  усім своїм майном , тому позивач  не позбавлений прав в установленому порядку заявити  майнові вимоги  до зазначених відповідачів

(ст.ст. 207,1135,1138 ЦК України ) .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі докази  свідчать про обґрунтованість вимог позивача, то за таких обставин, позов щодо розірвання Угоди  визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача -1 (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -          

     В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати Мирову угоду укладену сторонами та затверджену Господарським судом міста Києва у справі № 23/414 від 21.12.2006р., з  ініціативи  стягувача - Служби Безпеки України.

3.          Стягнути з Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 18/2; адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Артема, 59, р/р 26009011245980 у КБ "Фінанси та кредит" м. Києва, МФО 300131, код ЄДРПОУ 32200555) на користь Служба безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33 поточний рахунок № 35201307401 в ОПЕРУ НБУ в м. Києві, МФО 300001, код ЄДРПОУ 00034074), або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Решту вимог залишити без розгляду.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                            Н.І.Качан

Дата підписання рішення 27 січня 2009 р.