Рішення

від 02.06.2009 по справі 33/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  33/200

02.06.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»

до                 товариства з обмеженою відповідальністю „Відан Груп”

про              стягнення 87865,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Голуб Л.М. –представник за довіреністю № 14 від 27.02.2009 року;

від відповідачів:   не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Відан Груп” про стягнення  87865,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Відан Груп” (відповідачем) був укладений договір № 103 про виготовлення поліграфічної продукції, згідно умов якого виконавець (позивач) зобов'язався за завданням замовника (відповідача) вчасно виготовити якісну поліграфічну продукцію і передати її замовнику.

На виконання умов договору № 103 позивач 08.10.2008 та 14.11.2008 року передав відповідачу за актами приймання-передачі виготовлену продукцію на суму 69018,00 грн. та 29865,60 грн.

Станом на день подання позову розмір заборгованості відповідача за договором № 103  становить 87865,60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/200 і призначено до розгляду на 14.04.2009 року.

У судове засідання 14.04.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/200 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 10.03.2009 року не виконав, подав суду заяву про продовження строку розгляду справи

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 02.06.2009 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 02.06.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/200 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 02.06.2009 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 35865,60 грн.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.  

20.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЕМ»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Відан Груп” (відповідачем) був укладений договір № 103 про виготовлення поліграфічної продукції.

Відповідно до п.1.1 договору № 103 від 20.06.2008 року виконавець зобов'язується протягом терміну дії даного договору за завданням замовника вчасно виготовляти якісну поліграфічну продукцію згідно оформлюваних листа-замовлення і наданих замовником оригіналів-макетів продукції, після чого у встановленому договором порядку передавати її замовнику.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що прийом-передача продукції здійснюється сторонами після її виготовлення, за місцем перебування виконавця. Під час прийому-передачі продукції сторони складають відповідний акт, що підписується в двосторонньому порядку.

Відповідно до п.2.1 договору № 103 від 20.06.2008 року загальна ціна роботи з виготовлення продукції визначається виконавцем і вказується в оформлюваному сторонами листі-замовленні.

Згідно з п.2.2 оплата роботи з виготовлення продукції проводиться замовником у два етапи: перший етап –50% від загальної продукції замовник зобов'язаний оплатити протягом трьох банківських днів після оформлення сторонами листа-замовлення, шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок виконавця; другий етап –що залишилися 50 % загальної ціни продукції замовник зобов'язаний оплатити до дня проведення сторонами прийому-передачі виготовленої продукції, шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок виконавця або шляхом видачі виконавцю простого векселя на дану суму.

30.09.2008 року сторони склали лист-замовлення № 661 на виготовлення поліграфічної продукції –журналу „Домоманія” № 14(8)/2008, ціна продукції 69018,00 грн., лист-замовлення № 721 на виготовлення поліграфічної продукції –журналу „Домоманія” № 15/2008, ціна продукції 29865,60 грн.

08.10.2008 року позивач та відповідач підписали акт прийому-передачі виготовленої поліграфічної продукції –журналу „Домоманія” № 14(8)/2008, ціна продукції 69018,00 грн., 13.10.2008 року вказана продукція була передана відповідачу згідно видаткової накладної № С-00000648 від 13.10.2008 за довіреністю ЯОЮ № 119924, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

14.11.2008 року сторони підписали без зауважень щодо кількості і якості продукції акт прийому-передачі виготовленої поліграфічної продукції –журналу „Домоманія” № 15/2008, ціна продукції 29865,60 грн., 17.11.2008 року вказана продукція була передана відповідачу згідно видаткової накладної № С-00000734 від 17.11.2008 за довіреністю ЯОЮ № 119928, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач частково розрахувався за виготовлену продукцію на суму 63018,00 грн.(16.02.09 платіж на суму 6018,00 грн., 18.02.09 платіж на суму 5000,00 грн., 30.04.09 платіж на суму 20000,00 грн., 06.05.09 платіж на суму 8000,00 грн., 27.05.09 платіж на суму 24000,00 грн.).

Відповідач надіслав позивачеві гарантійний лист, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сплатити заборгованість в сумі 98883,60 грн. до 18.02.2009 року, проте як зазначає позивач станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем повністю не сплачена і становить 35 865,60 грн.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за передану позивачем, але неоплачену відповідачем продукцію на суму 35 865,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Відан Груп” (юридична адреса: 02002 м. Київ, вул. М.Раскової, буд.11, к.6; фактична адреса: 03151 м. Київ, вул. Донецька, 8/10, оф.1, код ЄДРПОУ 33782465) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СЕЕМ” (юридична адреса: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 15; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 4, кв. 71, р/р 26001011000794 в ВАТ „БТА Банк”, МФО 321723, код ЄДРПОУ 32958880) заборгованість в сумі 35 865 (тридцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 66 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дата підписання повного тексту рішення 31.07.2009 року.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий