Рішення

від 12.08.2009 по справі 34/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/140

12.08.09

За позовомАкціонерного банку «Синтез»

до Приватного підприємства «Атлант-98»

простягнення 334 341,88 грн.

                                                                                  СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Савченко С.В., представник за дов. б/н від 16.12.2008;

від відповідача –Гріненко Т.К., представник за дов. б/н від 07.04.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2009 року Акціонерний банк «Синтез»(далі –позивач, або Банк) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Приватним підприємство «Атлант-98»(далі –відповідач, або Позичальник) заборгованості в сумі 334 341,88 грн., яка складається з простроченої суми відсотків за користування кредитом за період з 01.12.2008 до 02.03.2009 –327 477,37 грн. та суми пені по простроченим відсоткам за період з 01.01.2009 до 02.03.2009 –6 864,50 грн. за договором кредитної лінії №011106/2 від 01.11.2006 (далі –Кредитний договір).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення суми нарахованих відсотків.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та просив зменшити розмір неустойки до мінімально можливого або звільнити від сплати пені, яка нарахована, або може бути в подальшому нарахована Банком за кредитним договором.

У ході проведення судового засідання 12.08.2009 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, за вих. №1944/09 від 12.08.2009, з якої зокрема слідує, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості по простроченим відсоткам, а саме за період з 01.08.2009 до 11.08.2009 відповідачем було сплачено відсотки за користування кредитом у розмірі 228 636,43 грн.

Ухвалою суду від 12.08.2009 припинено провадження у справі №34/140 в частині  вимог про стягнення з відповідача 228 636,43 грн., на підстав п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:  

01.11.2006 між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Позичальнику відкличну кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає Позичальнику кредит у гривні (далі –валюта кредиту) на умовах, передбачених договором,а Позичальник зобов'язаний одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що ліміт заборгованості за кредитною лінією 10 000 000 грн.

У відповідності до п.1.3 Кредитного договору строк дії кредитної лінії з 1 листопада 2006 року до 31 жовтня 2009 року включно.

Процента ставка за користування коштами кредиту 17% річних.

Згідно з п.3.2 Кредитного договору розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування траншем (траншами кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці, але умовно у році 360 днів, тобто метод факт/360. До періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту. У випадку, якщо день надання збігається з днем погашення кредиту, розрахунок процентів здійснюється як за один повний день.

Надання кредитних коштів Банком підтверджується банківською випискою за період з 01.11.2006 до 02.03.2009 по позичковому рахунку відповідача № 20638021310.980. Як слідує з вказаної виписки кредитні кошти надавались окремими траншами за період з 01.11.2006 до 24.07.2008.

Банк надав відповідачу кредитних коштів на загальну суму 8 607 578,00 грн. та погасив частково 01.02.2008 суму кредиту у розмірі 902 237,00 грн. Таким чином залишок непогашеного кредиту станом на 02.03.2009 становив 7 705 350,00 грн.

Відповідно до п.4.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки за користування кредитом щомісяця на рахунок №2068602131.980, не пізніше останнього робочого дня місяця, та разом з погашенням Кредиту у порядку, передбаченому п.4.3 цього договору. В разі несвоєчасної сплати Позичальником відсотків, з наступного дня Банком розраховується пеня згідно з п.6.3 цього договору. Сплата відсотків за користування Кредитом здійснюється у валюті, в якій надано Кредит. Якщо день сплати процентів випадає на вихідний, святковий або неробочий день, то троком сплати процентів вважається наступний робочий (банківський) день.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач у порушення умов Кредитного договору не сплатив відсотків у повному обсязі.

09.02.2009 Банк звернувся до Відповідача з претензією щодо сплати заборгованості за Кредитним  договором в сумі 228 636,43 грн. та вимагав у строк до 15.02.2009 здійснити її погашення.

Однак, відповідач зазначену претензію проігнорував, коштів у строк до 15.02.2009 не сплатив.

Відповідач це пояснив, тим, що до грудня 2008 року сплата відсотків за користування кредитом здійснювалась своєчасно, без будь-яких затримок. Однак, розвиток кризових явищ в фінансовому та реальному секторі економіки України прямо чи суттєво знизив фінансово-господарську активність відповідача, і, відповідно його грошові прибутки, що завадило йому належним чином виконати свої зобов'язання перед Банком по поверненню відсотків, згідно з п.4.2 Кредитного договору.

В зв'язку з тим, що відповідач за період з 01.08.2009 до 11.08.2009 сплатив 228 636,43 грн. відсотків за користування кредитом, ухвалою суду від 12.08.2009 припинено провадження у справі в цій частині.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, позовні вимоги про стягнення з ПП «Атлант-98»98 840,95 грн. –простроченої суми відсотків за користування Кредитом є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 6.3 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту, Позичальник на вимогу Банку сплачує Банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.

Частино 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відтак, суд стягує з Відповідача пеню за період з 01.01.2009 до 02.03.2009 в сумі 6 864,50 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача, оскільки спір виник саме з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Атлант-98»(01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Жилянська, 110, ідентифікаційний код 25400025, п/рах. №2600002131 в АБ «Синтез», МФО 322711, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь акціонерного банку «Синтез»(м. Київ, вул. І. Кудрі, 5, к/рах. №32009183801, МФО 322711, ідентифікаційний код 21564391) 98 840 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 95 коп. простроченої суми відсотків, 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 50 коп. пені по простроченим відсоткам, а також 3 343 (три тисячі триста сорок три) грн. 42 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                          Сташків Р.Б.

                    Повний текст рішення підписано 07.09.2009