Рішення

від 25.05.2009 по справі 35/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/149

25.05.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Трістан-Лізинг”

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю „Технік Енерджі”

про               стягнення 701 258,08 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача      Гребеник Ю.В. - предст. за довір. б/н від 25.02.2009р.;

від відповідача  не з'явились;

В судовому засіданні 25.05.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Трістан-Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технік Енерджі” про стягнення з відповідача на користь позивача 701 258,08 грн. (з них: 271 141,24 грн. - основний борг, 105 805,84 грн. - пеня, 324 311,00 грн. –неустойка) та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач систематично не виконував свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009р. порушено провадження у справі № 35/149, розгляд справи призначено на 15.04.2009р.

До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

В судовому засіданні 15.04.2009р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд задовольнити останню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вирішив відмовити останньому в задоволенні заяви про забезпечення позову, як безпідставної та необґрунтованої, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначається в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивачем не було надано суду належного обґрунтування необхідності забезпечення позову.

В судовому засіданні 15.04.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/149 від 16.03.2009р.

Відповідач в судове засідання 15.04.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/149 від 16.03.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 06.05.2009р.

06.05.2009р. до початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 712 252,32 грн. (з них: 267 731,94 грн. –основний борг, 120 209,38 грн. –пеня, 324 311,00 грн. –неустойка).

В судовому засіданні 06.05.2009р. представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 06.05.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/149 від 16.03.2009р. та ухвали суду №35/149 від 15.04.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.05.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.2009р. підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення їх розміру, та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 25.05.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/149 від 16.03.2009р., ухвал суду №35/149 від 15.04.2009р. та №35/149 від 06.05.2009р.  не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 15.04.2009р., 06.05.2009р. та 25.05.2009р. ані відповідач, ані його представники не з'явились.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

  ВСТАНОВИВ:

01 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трістан-Лізинг” (далі –позивач, Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Технік Енерджі” (далі –відповідач, Суборендар) було укладено Договір суборенди №ТРЛ-03/608 (далі – Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1.)Орендар зобов'язався передати, а Суборендар прийняти у платне користування нежиле приміщення загальною площею 845 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3 (Літ. О).

В п.3.1, п.3.2 Договору передбачено, що за користування об'єктом оренди Суборендар сплачує орендарю орендну плату, а також компенсацію за комунальні платежі та експлуатаційні витрати за утримання об'єкту оренди згідно з умовами Договору. Орендна плата за користування об'єктом оренди встановлюється за домовленістю Сторін і становить 162 155,50 грн. на місяць (в т.ч. ПДВ –27 025,92 грн.).

Компенсація за комунальні послуги сплачується Суборендарем по фактичним затратам за спожитті послуги. Експлуатаційні витрати компенсуються Орендарем пропорційно займаній площі (п.3.3 Договору).

Оплата орендних платежів здійснюється Суборендарем протягом 5 днів поточного місяця оренди на підставі рахунку Орендаря. Компенсація комунальних послуг та експлуатаційних витрат здійснюється Орендарем щомісячними платежами в поточному місяці за минулий на підстав рахунку Орендодавця, який підлягає сплаті протягом 5 банківських днів з моменту його виставлення (п.6.1, п.6.2 Договору).

Згідно з п.9.2 Договору у випадку несвоєчасної сплати  або несплати платежів, передбачених Договором, Суборендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно внесених платежів за кожен день прострочення.

Згідно з п.2.1 Договору строк дії останнього встановлювався з моменту його підписання до 31.12.2008р.

25 грудня 2008 року сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору суборенди №ТРЛ-03/608 від 01.06.2008р., відповідно до якої строк договору продовжено до 31.01.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору суборенди, неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати відповідних платежів, що призвело до виникнення заборгованості, яка по орендній платі за грудень 2008 року та січень 2009 року складає 224 311,00 грн., по комунальним платежам за період з листопада 2008 року по січень 2009 року –43 420,94 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи в судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була. Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити суму боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 120 209,38 грн.  

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо здійснення орендних та комунальних платежів, що призвело до виникнення заборгованості, яка по орендним платежам за грудень 2008 року та січень 2009 року складає 224 311,00 грн., по комунальним платежам за період з листопада 2008 року по січень 2009 року становить 43 420,94 грн.

Станом на дату прийняття рішення у справі відповідач заборгованість не сплатив. Окрім того, судом було встановлено порушення відповідачем умов Договору в частині своєчасного повернення об'єкту оренди після закінчення строку дії Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний Договір припинив свою дію 31.01.2009р. Згідно з п.5.2.14 Договору в разі припинення його дії Суборендар зобов'язаний протягом 10 днів звільнити займаний Об'єкт оренди та здійснити його передачу шляхом підписання акту прийому-передачі.

Тобто, відповідач повинен був повернути позивачу займані приміщення до 10.02.2009р.

В ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, за порушення строків повернення орендованого приміщення відповідач повинен сплатити на користь позивача неустойку у сумі 324 311,00 грн.

Окрім того, згідно з п.9.2 Договору у випадку несвоєчасної сплати  або несплати платежів, передбачених Договором, Суборендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми несвоєчасно внесених платежів за кожен день прострочення.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані положеннями Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

В ст. 1 названого Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У спірному періоді Національним Банком України було визначено розмір облікової ставки на рівні 12%, отже, подвійна облікова ставка за кожен день прострочення становить 0,06%. Таким чином, відсоткова ставка, передбачена в спірному Договорі суборенди, перевищує встановлену подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.   

Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 120 209,38 грн., однак виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у загальному розмірі 15 695,31 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування викладеного у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Договором суборенди №ТРЛ-03/608 від 01.06.2008р. в розмірі 607 738,25 грн. (з них: 267 731,94 грн. - основний борг, 15 695,31 грн. - пеня, 324 311,00 грн. –неустойка). В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762, 774, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Технік Енерджі”  (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, р/р № 2600956196001 в АБ „Київська Русь”,    МФО 319092, код ЄДРПОУ 35076670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трістан-Лізинг” (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, р/р № 26009010109407 у ВАТ КБ „Преміум”, МФО 339555, код ЄДРПОУ 35851100), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення,  267 731,94 грн. (двісті шістдесят сім тисяч сімсот тридцять одну гривню 94 коп.) - заборгованості за Договором суборенди №ТРЛ-03/608 від 01.06.2008р.; 15 695,31 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень 31 коп.) –пені; 324 311,00 грн. (триста двадцять чотири тисячі триста одинадцять гривень 00 коп.) –неустойки; 6 077,38 грн. (шість тисяч сімдесят сім гривень 38 коп.) –державного мита; 100,67 грн. (сто гривень 67 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

    В іншій частині в позові відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 19.06.2009 року