ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2015 року справа № 823/1500/15
11 год. 30 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шоколенко Т.М.,
представника позивача - Іліки Н.І. (згідно з довіреністю),
відповідача - не прибув;
представників третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:
ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» - Гордієць С.С. (згідно з довіреністю),
Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України - не прибув,
ДПІ у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області - Яременко Л.О. (згідно з довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ МАРГАРИН» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни; треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав», Відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області, - про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
23.06.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ МАРГАРИН» (далі-позивач) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни (далі-відповідач), в якому з урахуванням уточнень позивач просив визнати протиправними та скасування рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.05.2015: №21426320, яким зареєстровано за ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» право власності на земельну ділянку, площею 0,5019га (кадастровий номер 7124985200:03:005:0393), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Руська Поляна, Кленове Урочище, 5; №21423697, яким зареєстровано за ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» право власності на нежитлові будівлі за вказаною адресою, площею 1411кв.м., а також зобов'язати скасувати ці записи.
Позов мотивовано тим, що відповідач не мав права вчиняти оскаржувані записи, оскільки чинним законодавством передбачено, що реєстрацію права власності на підставі рішення суду має право здійснювати лише державний реєстратор. Тому, просив задовольнити позов.
Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що законом на нотаріуса покладені повноваження щодо реєстрації права власності, у т.ч. за рішенням суду. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.
ПАТ «Банк Богуслав» підтримав заперечення відповідача та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення та доводи представників осіб, які брали участь у справі, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Суд встановив, що 19.03.2012 між позивачем та ПАТ «Банк Богуслав» укладений кредитний договір №15/01-КР-05/2012. З метою забезпечення виконання кредитного договору між вказаними сторонами укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., предметом іпотеки за яким є земельна ділянка, площею 0,5019га (кадастровий номер 7124985200:03:005:0393), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Руська Поляна, Кленове Урочище, 5, - та нежитлові будівлі за вказаною адресою, площею 1411кв.м.
Рішенням Господарського суду від 26.09.2014 у справі №910/14773/14, яке набрало законної сили 10.12.2014, стягнуто з позивача на користь банку заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 18922559,00грн. шляхом звернення стягнення на вищезазначене нерухоме майно, у т.ч. шляхом визнання права власності на вказану земельну ділянку та нежитлові будівлі. На підставі цього рішення 19.05.2015 відповідач прийняв оскаржувані рішення №21426320 та №21423697 про реєстрацію права власності на вищенаведене нерухоме майно за ПАТ «Банк Богуслав» з метою подальшого посвідчення похідного права за договором лізингу.
Надаючи оцінку викладеним обставинам, суд врахував таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав та їх обтяжень визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі - Закон №1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (далі - Порядок №868).
Абз.2 ч.1 ст.9 Закону №1952 встановлено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №1952 державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;
8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;
8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;
9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Нотаріус, як спеціальний суб'єкт, здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 (ведення реєстраційних справ щодо об'єктів нерухомого майна) і 6 (видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно) ч.2 ст.9 цього Закону (абз.2 ч.2 ст.9 Закону №1952).
Абз.1 п.2 Порядку №868 передбачено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав та нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Отже, наведеними нормами законодавства нотаріуса наділено повноваженнями здійснювати державну реєстрацію прав у випадках, встановлених законом.
Згідно з п.5 ч.1 ст.19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно (ч.2 зазначеної статті).
Абз.5 п.2 Порядку №868 встановлено, що у разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.
Суд встановив, що 19.05.2015 між ПАТ «Банк Богуслав» (лізингодавець) та ТОВ «ЕКСКЛЮЗПРОЕКТ» (лізингоодержувач) укладений договір лізингу (а.с.36-38), який посвідчений відповідачем 19.05.2015.
На підставі підп.1.1 п.1 цього договору лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне строкове користування земельну ділянку, площею 0,5019га (кадастровий номер 7124985200:03:005:0393), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Руська Поляна, Кленове Урочище, 5, - та нежитлові будівлі за вказаною адресою, площею 1411кв.м.
Оскільки право оренди нерухомого майна є похідним від права власності і реєструється після державної реєстрації права власності на таке майно, врахувавши повноваження відповідача здійснювати реєстрацію права власності у випадку реєстрації похідного права (оренди), суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства, а оскаржувані рішення є правомірними.
Взявши до уваги з'ясовані обставини та викладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-165, 254-256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ МАРГАРИН» про визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.05.2015:
№21426320, яким зареєстровано за ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» право власності на земельну ділянку, площею 0,5019га (кадастровий номер 7124985200:03:005:0393), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с.Руська Поляна, Кленове Урочище, 5, - та
№21423697, яким зареєстровано за ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» право власності на нежитлові будівлі за вказаною адресою, площею 1411кв.м.,-
а також зобов'язання скасувати ці записи - відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
3. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.
Суддя А.М. Бабич
Повний текст постанови виготовлений 04.08.2015
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2015 |
Оприлюднено | 10.08.2015 |
Номер документу | 47997447 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
А.М. Бабич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні