Постанова

від 05.08.2015 по справі 6/63-10-1719

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 6/63-10-1719

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Остапенка М.І.,

Суддів Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь" на рішення господарського суду Одеської області від 11 березня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 червня 2015 року у справі №6/63-10-1719 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі : Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України, про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та визнання права державної власності,

Встановив:

У квітні 2010 року Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси з позовом до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (яке в подальшому було перейменовано на мисливсько-рибальське підприємство "Сокіл" громадська організація "Військово-мисливське товариство "Південь") (далі - мисливсько-рибальське підприємство "Сокіл") про визнання недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 №87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які перебувають на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки" та визнання права державної власності в особі Міністерства оборони України на майновий комплекс Чабанського будинку рибалки, розташований у Одеській області, Комінтернівському районі, смт. Чорноморське, на вул. Рибальській, 1, який перебуває в оперативному управлінні КЕЧ м. Одеси, а саме: їдальню за генеральним планом №888, площею 72 кв.м.; котедж за генеральним планом №684 кв.м.; котеджі за генеральним планом №865, №866, №867, №868, №869, №870, №871, №872, №873, площею 12 кв.м. кожний; котеджі за генеральним планом №874, №875, №876, №877, №878, №879, №880, №881, №882, №883, площею 32 кв.м. кожен; котедж за генеральним планом №884, площею 126 кв.м.; котедж за генеральним планом №887, площею 75 кв.м.; сторожову за генеральним планом №889, площею 20 кв.м.; туалет за генеральним планом №890, площею 20 кв.м.; туалети за генеральним планом №891, №892; гараж за генеральним планом №886, площею 18 кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885, площею 512 кв.м.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Одеської області від 11 березня 2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 2 червня 2015 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 року №87 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщені на території Чабанського будинку рибалки". Визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме на їдальню за генеральним планом №888 площею 72кв.м.; котедж за генеральним планом №864 96 кв.м.; котедж за генеральним планом №865 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №866 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №867 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №868 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №869 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №870 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №871 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №872 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом №873 площею 12 кв.м.; котедж за генеральним планом № 874 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом № 875 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом № 876 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №877 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №878 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №879 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №880 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом № 881 площею 32кв.м.; котедж за генеральним планом №882 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №883 площею 32 кв.м.; котедж за генеральним планом №884 площею 126 кв.м.; котедж за генеральним планом №887 площею 75 кв.м.; сторожеву за генеральним планом №889 площею 20 кв.м.; туалет за генеральним планом №890 площею 6 кв.м.; туалет за генеральним планом №891 площею 3 кв.м.; туалет за генеральним планом №892 площею 3 кв.м.; гараж за генеральним планом №836 площею 18 кв.м. та навіс для човнів за генеральним планом №885 площею 512 кв.м. Стягнуто з відповідачів до Державного бюджету України по 1 522,50 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі відповідач-2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Клопотання мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь" про відкладення розгляду справи відхилено у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення представників позивачів 1 та 2, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу командувача військами Червонопрапорного Одеського військового округу №22 від 12 лютого 1980 року "Про ліквідацію Чабанської рибально-туристської бази ВМТ ОдВО і створення спортивної бази округу" будівлі та споруди Чабанської рибально-туристської бази були передані спортивному клубу армії ОдВО - на баланс квартирно-експлуатаційної частини Чабанського району.

Пунктом 4 зазначеного наказу передбачено, що човникова станція Чабанської рибально-туристської бази збережена за Радою військово-мисливського товариства ОдВО з перейменуванням в будинок рибалки "Чабанка".

У 1983 році на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, Чабанській КЕЧ, перейменованій у 1991 році в Чорноморську КЕЧ, видано Державний акт на право постійного користування землею Б№031728, яким закріплено безстроково за Чабанською квартирно-експлуатаційною частиною 4 382,6 га землі в межах згідно плану землекористування.

Відповідно до постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" та постанови Кабінету Міністрів України №18 від 13 січня 1995 року "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" управління 7 мисливськими господарствами, 7 будинками рибалки туристичної бази, 3 магазинами, 3 стрілецькими стендами військово-мисливського товариства Одеського військового округу покладено на Міністерство оборони України.

На підставі розпорядження начальника розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил - начальника головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України №12р від 25 жовтня 2000 року, наказу начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 31 жовтня 2000 року "Про проведення інвентаризації та прийому майна товариств військових мисливців та рибалок" та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування №86 від 12 грудня 2000 року "Про прийняття на облік майна товариства військових мисливців та рибалок" у Міністерстві оборони України було проведено, зокрема, інвентаризацію майна товариств військових мисливців та рибалок, розташованого на території Південного оперативного командування. Зазначене майно поставлено на картковий облік у квартирно-експлуатаційних органах, які уповноважені вести облік нерухомого майна Збройних Сил України.

Проте, відповідачем-2 вказівки щодо складання та підписання актів прийому-передачі майна до квартирно-експлуатаційних органів Міністерства Оборони України не виконано. Втім, згідно наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування від 12 грудня 2000 року №86 "Про прийняття на облік майна товариства військових мисливців та рибалок" нерухоме майно Чабанського будинку рибалки було прийнято на відповідний картковий облік та закріплено за Чорноморською КЕЧ району (правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси).

Водночас, на підставі рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області № 87 від 10 листопада 2005 року "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які перебувають на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" і розміщені на території Чабанського будинку рибалки" та видачі йому свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, які знаходяться на балансі підприємства, мисливсько-рибальському підприємству "Сокіл" видано свідоцтво на право власності на будівлі та споруди Чабанського будинку рибалки, а саме: адміністративно-готельну будівлю, А, а-а3; будівлю готелю літнього типу, Б,б; будівлю котеджу літнього типу, В, в; будівлю їдальні на 20 місць-обідів, Г; будівлю прохідної, Д,пд.(Д); будинок збірно-щитовий, Е-Е9; будинок збірно-щитовий Ж-Ж8, ж2 1 -ж2 111 ; ж4 1 -ж6 1 , ж7 1 -ж7 11 ; будівля бару, 3; підвал,пд.(3); рятувальну станцію, И; вбиральню, К; вбиральню, Л; вбиральню М; душ Н; будівлі для зберігання човнів, о; брукування, I, а 26 липня 2007 року на підставі зазначеного рішення відповідача-1 Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за мисливсько-рибальським підприємством "Сокіл" південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України.

Військовий прокурор, посилаючись на порушення відповідачами правового режиму та правил відчуження майна Збройних Сил України, просить визнати недійсним рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 року №87 та визнати право державної власності на майновий комплекс Чабанського будинку рибалки, розташований по вул. Рибальській, 1 смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області, який перебуває в оперативному управлінні КЕЧ м.Одеси.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що відчуження спірного майна дійсно було вчинено із порушенням правового режиму майна у Збройних Силах України, управління яким закріплене за Міністерством оборони України, та із порушенням компетенції Кабінету Міністрів України, якому належить виключне право прийняття рішення по відчуженню державного нерухомого майна.

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій є правильними з огляду на наступне.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року №506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР "Про роздержавлення майна".

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року №1452-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10 вересня 1991 року №1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" визначено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради України від 10 квітня 1992 року "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ, організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, передані тимчасово Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Кабінету Міністрів України доручено у встановленому порядку визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна, відповідно до п. 2 даної постанови.

На виконання зазначеної постанови від 13 січня 199 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", згідно якої на Міністерство оборони України покладено повноваження органу управління майном підприємств, організацій та об'єктів колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил РСР.

Зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що знаходження спірного майна у користуванні відповідача-2 жодним чином не мало наслідків зміни форми власності майна, яке залишилось державним.

Питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно громадських організацій колишнього Союзу РСР на теперішній час залишається державною власністю, а суб'єктами управління спірним майном, не приймалось у визначеному законодавством порядку рішення про відчуження державного майна.

Оспорюване рішення відповідачем-1 прийняте без врахування вимог вказаних законодавчих актів та вимог ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За таких обставин попередні судові інстанції дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 10 листопада 2005 року №87 та задоволення позову про визнання права власності на спірне майно за державою Україна в особі Міністерства оборони України, а доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Помилкове визначення судом статусу спірного майна як військове майно не впливає на правильність висновків суду про належність цього майна до державної форми власності.

Колегія суддів також погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що розподільчий акт від 3 лютого 1994 року про перехід майна та фінансових ресурсів (прав та обов'язків) військово-мисливського товариства Збройних Сил України СРСР у зв'язку з припиненням його діяльності шляхом реорганізації (розподілу) до товариства військових мисливців та рибалок України, котрий є правонаступником, не може бути доказом того, що товариство військових мисливців та рибалок України є власником цього майна, оскільки акт затверджений головою Центральної ради Загальноармійського мисливського товариства та складений без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Вказана обставина є преюдиційною, встановленою постановою Верховного Суду України від 18 листопада 2003 року, і не потребує доказування.

Інші доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні скаржником зазначених положень матеріального права, зводяться до оцінки наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, при цьому, такі доводи були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, зважаючи на зміст поданої апеляційної скарги, і їм надана правильна правова оцінка, а тому, зазначене скаржником не може бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 11 березня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 червня 2015 року у справі №6/63-10-1719 - без змін.

Головуючий М.І.Остапенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко