Рішення

від 29.07.2015 по справі 906/527/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" липня 2015 р. Справа № 906/527/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Пасацький Ю.О., довіреність № 54 від 01.07.15 ( в с/з від 07.07.2015 та 15.07.2015); Скляров Д.М., довіреність № 3 від 08.06.15 (в с/з від 29.07.2015 р.); Коровін В.А., довіреність № 72 від 29.07.15 (в с/з від 29.07.2015 р.);

від відповідача: Войнаровської І.О., довіреність № б/н від 05.05.15; Гановська Н.Б., довіреність № б/н від 20.05.15 (в с/з від 29.07.2015 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине"

за участю в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ТОВ "Пеллет - Енерго Україна"

2) ТОВ "Пеллет - Інвест

про стягнення 18915248,45 грн.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду"

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №119Ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011 року в розмірі 18367131,34 грн. та 21723,66 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 548117,11 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.05.2015р.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2015р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Пеллет-Енерго Україна" та ТОВ "Пеллет-Інвест". Розгляд справи відкладено на 26.05.2015р.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2015р. відкладено розгляд справи на 08.06.2015р.

08.06.15. від представника позивача, надійшла заява №04-11/586 від 05.06.15. про відмову від позову та про припинення провадження у справі №906/527/15.

Оскільки позивач в судове засідання не з'явився і у заяві про обізнаність з наслідками про відмову від позову не було зазначено, суд не прийняв відмови від позову.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2015 р.продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 23.06. 2015 р.

10.06.2015р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про відмову від заяви №04-11/586 від 05.06.2015р. про відмову від позову.

18.06.2015р. позивачем до суду надіслано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2015 р. розгляд справи відкладено до 07.07.2015 р.

07.07.2015р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про призначення колегіального розгляду справи, в обґрунтування якої позивач посилається на складність спору та значну суму що підлягає стягненню.

Заява позивача судом відхилена як безпідставна.

07.07.2015р. позивач подав клопотання про надання додаткового строку для виконання вимог ухвали суду від 23.06.2015р., відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору.

Заявлені позивачем клопотання суд розцінив як зловживання своїми процесуальними правами. Однак, враховуючи, що вимоги суду від 23.06.2015 р. позивачем не виконано і документи та пояснення, необхідні для вирішення спору не були подані, суд, в порядку ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголосив перерву до 15.07.2015 р.

В судовому засідані від 15.07.2015 р. оголошено перерву до 29.07.2015 р.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях від 07.07.2015р. (а.с. 92-97 т.4 ) та від 15.07.2015р. (а.с. 128, т. 4).

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у письмовому відзиві від 12.05.2015 р. (а.с.1-15 т.2), від 23.06.2015 р., від 07.07.2015 р. та від 29.07.2015 р. (а.с. 41-47 ; 107-110 т. 4; 9-12 т.5 т.4)

Вважає, що на день звернення до суду строк повернення отриманого кредиту не настав. Листи про дострокове повернення кредиту позивач не надсилав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2011 р. між ПАТ "Банк національнимй кредит" (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" (відповідач, позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 119Ю/2011/05-1596/2-1 (в режимі мультивалютності).

Починаючи з 10.10.2011 р. по 16.10.2014 р. сторони вносили зміни до договору шляхом підписання договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього (а.с.12-41 ).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Пунктом 1.1.1 Договору в редакції договору про внесення змін № 21від 16.10.2014 р. сторони обумовили, що надання кредиту буде здійснюватись в гривні та євро окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо "Транш", а у сукупності - "Транші", за змінюваною процентною ставкою, яка переглядається кожні три місяці та визначається у наступному розмірі:

- в гривні розмір змінюваної процентної ставки при перерахунку не може бути більшим ніж 35% річних та бути менше 19% річних;

- в євро розмір змінюваної процентної ставки при перерахунку не може бути більшим ніж 35% річних, та бути менше ніж 14% річних, та комісій в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містять в Додатку 1 та Додатку 2 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - "Тарифи", в межах максимального загального ліміту заборгованості до 15000000,00грн., ліміт в євро в межах загального ліміту заборгованості встановлюється в сумі 219500,00 євро, з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості:

1.1.1.1. з 30 жовтня 2014 року максимальний ліміт в гривні становить 10040000,00грн. (Десять мільйонів сорок тисяч гривень 00 копійок), при цьому ліміт в євро межах загального ліміту кредитування встановлюється в розмірі 0,00 євро (Нуль

євро 00 евроцентів);

1.1.1.2. з 06 грудня 2014 року максимальний ліміт в гривні становить 9 640 000, 00 грн. (Дев'ять мільйонів шістсот сорок тисяч гривень 00 копійок);

1.1.1.3. з 06 січня 2015 року максимальний ліміт в гривні становить 9 240 000,00грн. (Дев'ять мільйонів двісті сорок тисяч гривень 00 копійок);

1.1.1.5. з 06 лютого 2015 року максимальний ліміт в гривні становить 8 840000,00грн. (Вісім мільйонів вісімсот сорок тисяч гривень 00 копійок);

1.1.1.6. з 06 березня 2015 року максимальний ліміт в гривні становить 8 440 000,00грн. (Вісім мільйонів чотириста сорок тисяч гривень 00 копійок);

1.1.1.7. з 06 квітня 2015 року максимальний ліміт в гривні становить 8 040 000,00грн. (Вісім мільйонів сорок тисяч гривень 00 копійок);

1.1.1.8. з 06 травня 2015 року максимальний ліміт в гривні становить 7 640 000,00грн. (Сім мільйонів шістсот сорок тисяч гривень 00 копійок,

з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 02 (Другого) червня 2015 (Дві тисячі п'ятнадцятого) року на умовах визначених цим Договором з можливістю пролонгації дії договору.

Відповідно до п. 1.2. кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, придбання основних засобів та на купівлю валюти з метою погашення валютної кредитної заборгованості за кредитним договором.

Згідно п. 2.1. Договору, видача траншів кредиту на цілі, визначені п.1.2 цього договору проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з позичкового рахунку№ 20621067218001 в ПАТ "Банк Національний кредит" в межах максимальног ліміту заборгованості.

Пунктом 2.5 Договору, сторони погодили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця, за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок № 20687067218001в ПАТ "Банк Національний кредит", а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Пунктами 3.3.5, 3.3.6, 3.3.7 договору сторони обумовили наступні забов'язання позичальника:

- сплачувати кредитору проценти та комісії передбачені п. 1.1.1 договору, в порядку, визначеному п.п. 2.6, 2.8, 2.9, 2.13;

- повернути кредитору у повному обсязі транші кредиту в строки визначені п.п 1.1.1, 2.4 цього договору;

- достроково повернути наявну заборгованість за кредитом, та сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції у випадках, визначених п. п. 2.14.3, 3.2.6, 4.4, 5.4 цього договору.

На виконання умов договору, позивачем на підставі заявок відповідача (а.с. 139-144 т. 1) перераховувались грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку (а.с.52-138 т.1).

Позивач вказує на те, що починаючи з 05.10.2014р. відповідач в порушення п. 3.3.5 договору порушив строки сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 4.4. Договору, у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2 - 3.3.18, порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених п. 1.3. цього договору, протягом більше 15 днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня, погасити кредит та сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.

Позивач, вважаючи, що з 21.10.2014р. термін надання кредиту закінчився (05.10.2014 р. +1 5 днів), тому відповідач був зобов'язаний у строк до 22.10.2014р. здійснити повний розрахунок.

Позивач з позовом звернувся до суду 06.04.2015 р. та вказав, що станом на 01.04.2015 р. заборгованість по сплаті кредиту становить 9859856,71 грн. та 9050,00 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 228343,65 грн.

Заборгованість по сплаті відсотків становить 816099,97 грн. та 604,27 євро , що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 15246,54 грн.

За умовами п. 4.2 договору, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених пп. 1.1.1, 2.4, 2.14.3, 3.2.6, 4.4, 5.4, цього договору відповідач сплачує пеню в розрахунку 1%, в національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Виходячи з умов п. 4.2 договору, відповідачу за період з 22.10.2014 р. по 31.03.2015 р. нараховано та пред'явлено до стягнення: 1521436,05 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, отриманого в гривні (а.с. 48 т.1); 99444,46 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за користування кредитом, отриманим в гривні (а.с. 47(зворотня сторона), 48 т.1); 10618,50 євро пені за несвоєчасне повернення кредиту, отриманого в євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 267919,02 грн. (а.с. 48(зворотня сторона,49 т.1); 203,59 євро пені за несвоєчасну сплату процентів, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 5136,85грн. (а.с. 48 т.1)

В порядку ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за період з 22.10.2014 р. по 31.03.2015 р. в наступному розмірі:

- 130720,14грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання по сплаті кредиту, отриманого в гривні (а.с. 49 (зворотня сторона) т.1);

- 8057,48 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання по сплаті процентів, нарахованих на кредит отриманий в гривні (а.с. 49 т.1);

- 1226,53 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 30947,00грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання по сплаті кредиту, отриманого в євро (а.с. 50 т.1);

- 20,77, євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 524,05 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом, отриманого в євро (а.с. 49 (зворотня сторона) т.1) .

Згідно ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано інфляційні за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий в гривневому еквіваленті кредит в сумі 1342652,91грн. та 88863,62 грн. за несвоєчасні розрахунки по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом в гривневому еквіваленті (а.с. 50 т.1).

Пунктом 4.3 договору кредитного договору визначено, що у разі порушення відповідачем вимог п.п 3.3.2-3.3.18 цього договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 5% від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п.1.1.1 цього договору, за кожний випадок.

За умовами п. 1.1.1 договору максимальний ліміт кредиту станом на 22.10.2015 р. сторонами був визначений в розмірі 15000000,00 грн.

Оскільки станом на 22.10.2014 р. відповідач не повернув отриманий кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом, позивач, згідно п. 4.3 кредитного договору нарахував та заявив до стягнення 750000,00грн. штрафу за прострочку в сплаті кредиту та 3750000,00 грн. штрафу за прострочку в сплаті процентів, нарахованих за жовтень-грудень 2014 р. та січень, лютий 2015 р. (а.с. 51 т.1).

Відповідач, заперечуючи проти позову вказує, що з кінця вересня 2014 року по квітень 2015 року не отримував від позивача вимог про передчасну сплату кредитів та відсотків. Вважає, що кінцевим терміном повернення заборгованості є 02.06.2015 р., як було обумовлено пп. 1.1.1.8., який викладений в редакції договору про внесення змін № 21 від 16.10.2014 р.

Не заперечує той факт, що нестабільна економічна ситуацію в країні вплинула на фінансове становище відповідача, і дійсно мала місце прострочка в оплаті відсотків.

Однак, в той час, як позивач вважав, що термін надання кредиту закінчився, сторони, навпаки, підписують договори про внесення змін до договору кредитування № 20 від 01.10.2014 р. та № 21 від 16.10.2014 р., в яких узгоджують графік змін максимального ліміту заборгованості та наголошують, що кінцевим терміном повернення заборгованості є 02.06.2015 р.

Вважає, що вимога позивача не узгоджується з умовами договору, а саме п. п. 3.2.5 та 3.2.6.

Згідно п. 3.2.5 кредитор має право вимагати повернення раніше наданих траншів кредиту , сплати процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, у разі невиконання позичальником вимог п.п. 3.2.1., 3.2.5. цього договору протягом трьох робочих днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

Згідно п. 3.2.6. договору, кредитор має право видати наказ про примусову оплату несплачених в строк сум у разі несвоєчасного погашення траншів кредиту згідно п. 1.1.1., 2.4 договору, несвоєчасної сплати процентів.

Водночас, відповідач не заперечує, що на час звернення до суду дійсно мала місце часткова прострочка в повернені кредиту та нарахованих відсотків.

При цьому, відповідач зауважив, що пеня та 3% річних, нараховані позивачем за період з 22.10.2014 р. по 31.03.2015 р. за несвоєчасну сплату відсотків, які є більшими, ніж ті, що були доведені та відомі позичальнику. Лише станом на 01.04.2015 р. позивач здійснив відповідне коригування розміру відсотків і довів їх до відома відповідача листом від 25.05.2015 р. (а.с.138, 139 т.4).

В процесі розгляду справи, відповідач повідомив суд про проведені з позивачем розрахунки в частині отриманого кредиту та відсотків у повному обсязі. В підтвердження подав копії банківських виписок, з яких вбачається факт погашення заборгованості по сплаті кредиту та відсотків (а.с. 51-55 т.4).

Оскільки відповідач погасив заборгованість - просить припинити провадження у справі.

Позивач, не погоджуючись з твердженням відповідача про погашення боргу надіслав до суду письмове повідомлення (а.с. 3-8 т.45, в якому вказав, що на підставі постанови НБУ № 358 від 05.06.2015 р. "Про віднесення ПАТ "Банк національний кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 114 від 05.06.2015 р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк національний кредит", згідно з яким 08.06.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк національний кредит".

Уповноваженою особою було здійснено перевірку та встановлено факт нікчемності правочину, у зв'язку з виконанням якого позичальник (відповідач) отримав кошти, які в подальшому були спрямовані останнім в рахунок погашення заборгованості по кредиту за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 119Ю/2011/05-1596/2-1 від 06.06.2011 р., укладеного між ПАТ "Банк національнимй кредит" (позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине".

Посилаючись на банківську таємницю, позивач вказав на неможливість надати будь-які докази, що стосуються нікчемності правочину і запропонував суду, у випадку, якщо для прийняття рішення про задоволення позову недостатньо вказаного повідомлення, винести ухвалу і в порядку ст. 38 ГПК України, витребувати будь-які інші додаткові докази у позивача, на підтвердження факту нікчемності правочину.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Норма статті 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджено факт надання відповідачу кредитних коштів, що вказує на належне виконання зобов'язань позивачем.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, договором сторони визначили кінцевим строк повернення кредиту - до 02.06.2015р.

При цьому, як вбачається з позовної заяви, позивач посилаючись на п. 4.4. договору, вважає, що кінцевим строком повернення кредиту є 21.10.2014 р., оскільки 05.10.2014 відповідач не погасив чергово нараховані відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиці в цілому. Про цей свій намір витребувати всю суму позики позикодавець має право повідомити позичальника, надіславши останньому відповідну вимогу.

Однак, як зазначив позивач, вказана вимога позичальнику не надсилалась, з тих підстав, що сторонами у договорі погоджено відсутність необхідності направлення вимоги про повернення кредиту і відповідач був обізнаний про закінчення терміну надання у зв'язку з порушенням п. 3.3.5 та п. 3.3.6 кредитного договору.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, щодо того, що він не повинен був надсилати вимогу позичальнику, оскільки це суперечить приписам ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Крім того, матеріали справи не містять інших доказів, з яких би вбачалось, що відповідач був обізнаний про необхідність сплати всієї суми позики, та нарахованих процентів. Навпаки, дії сторін направлені на підписання договорів про внесення змін № 20 від 01.10.2014 р. та № 21 від 16.10.2014 р. вказують на зворотнє.

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача не настав обов'язок дострокового повернення отриманого кредиту, тому позивач безпідставно звернувся до суду про стягнення з відповідача всієї суми отриманого кредиту.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.04.2015 р. мала місце заборгованість відповідача перед позивачем в частині отриманого кредиту в сумі 1419856,71 грн. та 9050,00 євро.

Так, згідно п. 1.1.1.6. договору про внесення змін № 21 від 16.10.2014 р. сторони обумовили, що 06.03.2015 р. по 05.04.2015 р. максимальний ліміт в гривні для позичальника встановлено в сумі 8440000,00 грн. Тобто, строк проведення остаточних розрахунків в сумі 8440000,00 грн. не настав.

Позивачем заявлено до стягнення 9859856,71 грн. Таким чином, на дату, яку позивач визначив при зверненні до суду - 01.04.2015 р. має місце заборгованість в сумі 1419856,71 грн. (9859856,71 грн. - 8440000,00 грн.).

Факт заборгованості у зазначеній сумі вбачається також з банківських виписок позивача.

Згідно пояснень позивача (а.с. 128 т.4) порядок обліку кредитних коштів на рахунках № 2062.1.067218.001 (980), № 2067.6.067218.001(980), № 2062.1.067218.001 (978), № 2067.6.067218.001(978) та нарахованих і прострочених відсотків нарахунках № 2068.7.067218.001 (980), № 2068.7.067218.001(978), № 2069. 8.067218.001 (978) по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 119Ю/2011/05-1596/2-1 (в режимі мультивалютності) від 06.09.2011 р. здійснювалось відповідно до Постанови НБУ № 280 від 17.06.2014 р. "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", а також відповідно до Положення про облікову політику ПАТ "Банк Національний кредит", затверджене рішенням правління ПАТ "Банк Національний кредит" № 161 від 29.12.2012 р.

Так, згідно виписки по особовому рахунку № 2067.6.067218.001 (а.с. 83, 84 т.1) з січня 2015 р. банк несвоєчасно повернуті відповідачем кошти виносив на прострочену заборгованість. Станом на 06.03.2015 р. прострочена заборгованість становила 1419856,71 грн.

Крім того, судом досліджено рух коштів і по рахунку № 2062.1.067218.001 (а.с. 82 т.1)Так, станом на 09.01.2015 р. вхідний залишок становив 9859856,71 грн.

Згідно додаткового договору № 21 від 15.10.2015 р. з 06.01.2015 р. максимальний ліміт в гривні сторони встановили в розмірі 9240000,00 грн. За таких обставин на прострочену заборгованість банком було винесено 619856,71 грн. (а.с. 82 т.1).

З 06.02.2015 р. максимальний ліміт в гривні встановлено в сумі 8840000,00 грн., тим самим на прострочку винесено 400000,00 грн. ( 9240000,00 грн. - 8840000,00 грн.) (а.с. 82 т.1).

З 06.02.2015 р. за договором максимальний ліміт в гривні встановлено в сумі 8440000,00 грн., отже на прострочку винесено 400000,00 грн. (8840000,00 грн.-8440000,00 грн.) (а.с. 82 т.1).

Станом на 01.04.2015 р. прострочена заборгованість становила 1419856,71 грн. Заборгованість, строк оплати по якій не настав становила 8440000,00 грн. Отже обгрунтовано заявленою, такою, що грунтується на умовах договору є сума 1419856,71 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в процесі вирішення спору станом на 05.06.2015 р. погасив заборгованість в частині отриманого кредиту та нарахованих відсотків (а.с. 49-56 т.4).

Факт погашення заборгованості вбачається з банківських виписок по рахунках № 2067.6.067218.001 (а.с. 53 т.4)

За таких обставин, в частині вимог щодо стягнення коштів в сумі 1419856,71 грн. провадження у справі слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення коштів в сумі 8440000,00 грн. отриманого кредиту в гривні, слід відмовити, оскільки вимога заявлена без належних правових підстав, які б вказували на настання строку повернення кредиту.

Що стосується заборгованості в частині кредиту, отриманого в Євро, то суд встановив, що ліміт в євро в межах загального ліміту кредитування з 30.10.2014 р. встановлений в розмірі 0,00 євро.

Згідно банківської виписки по рахунку № 2067.6.067218.001 (а.с. 118-120 т.1) з 14.11.2014 р. відповідач мав заборгованість в сумі 9050,00 євро, яка станом на 01.04.2015 р. не була погашена і в гривневому еквіваленті її розмір становив 228343,65 грн.

За таких обставин, звернення до суду з вимогою про стягнення вказаної суми також є правомірним та обгрунтованим.

Однак, зважаючи на те, що відповідач сплатив банку кошти, в тому числі, і по заборгованості в сумі 9050,00 євро, що вбачається з банківської виписки по особовому рахунку № 2067.6.067218.001 (а.с. 51 т.4) провадження у справі слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Суд, перевіривши рух коштів по рахунку 2068.7.067218.001 встановив, що позивач здійснював нарахування відсотків, виходячи з умов договору, а відповідач здійснював сплату нарахованих відсотків.

Так, як вбачається з банківської виписки, станом на 05.09.2014 р. заборгованість по нарахованим відсоткам була відсутня. (а.с. 102 т.1).

Починаючи з жовтня 2014 р. відповідач несвоєчасно проводив розрахунки по нарахованим відсоткам, тому дійсно станом на 01.04.2015 р. мала місце прострочка в оплаті нарахованих відсотків в сумі 816099,96 грн. (а.с. 108 т.1).

При цьому, вказана сума включає в себе донараховані 01.04.2015 р. проценти за період з 21.11.2013 р. по 29.12.2013 р. в сумі 128,20 грн. та з 01.06.2012 р. по 25.06.2012 р. в сумі 8177,94 грн. (а.с. 107 т. 1 (зворотня сторона).

З банківської виписки по особовому рахунку № 2068.7.067218.001 (а.с. 52 т.4) вбачається, що станом на 05.06.2015 р. заборгованість по відсоткам, нарахованих за отриманий кредит в гривні, відповідачем погашена в повному обсязі.

Нарахування відсотків за користування кредитом, отриманим в євро, здіснювалось по аналогічній схемі.

Заявлена до стягнення сума 604,28 євро, що в гривневому еквіваленті становить 15246,54 грн., відсотків виникла за період за лютий- березень 2015 р. із врахуванням донарахувань в сумі 419,25 євро за період з 11.03.2014р. по 01.04.2014 р. з 28.04.2012 р. по 30.04.2012 р. та з 30.05.2014 р. по 04.06.2014 р. (а.с. 136, 137 т.1).

Заперечень щодо правомірності нарахування відсотків у вищевказаній сумі відповідач не подав.

До того ж, згідно банківської квитанції від 04.06.2015 р. на банківський рахунок надійшли кошти в сумі 816,00 євро (а.с. 50 т.4). Тим самим заборгованість в сумі 604,28 євро погашена, що також підтверджується банківською випискою по особовому рахунку № 2068.7.067218.001 (а.с. 52 т.4).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення відсотків в сумі 816099,96 грн. та 604,28 євро, що в гривневому еквіваленті становить 15246,54 грн., слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит та нараховані відсотки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін ( ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, позивач на підставі п. 4.2 договору заявив до стягнення пеню нараховану за період з 22.10.2014 р. по 31.03.2015 р. за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривневому еквіваленті в сумі 1521436,05 грн. (а.с. 48 т.1); 99444,46 грн. за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за отриманий кредит в гривні (а.с. 47(зворотня сторона), 48 т.1); 10618,50 євро за несвоєчасне повернення кредиту, отриманого в євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 01.04.2015 р. становить 267919,02грн. (а.с. 48(зворотня сторона,49 т.1); 203,59 євро за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за користування кредитом в євро що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 5136,85грн. (а.с. 48 т.1).

Дослідивши порядок нарахування пені, вихідні дані при її нарахуванні, суд дійшов висновку, що в цій частині вимога позивача підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Так, нараховуючи пеню за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривневому еквіваленті в сумі 1521436,05 грн. (а.с. 48 т.1) позивач вважав, що з 22.10.2014 р. має місце прострочка в поверненні усієї суми кредиту.

Однак, як встановлено судом, у відповідача не настав обов'язок дострокового повернення отриманого кредиту і на день звернення до суду мала місце заборгованість у відповідача перед позивачем в сумі 1419856,71 грн., яка включає в себе заборгованість яка виникла за період з 06.01.2015 р. по 31.03.2015 р.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок. При цьому судом взято до уваги дані про рух коштів по особовим рахункам № 2067.6.067218.001 (а.с. 83, 84 т.1) № 2062.1.067218.001 (а.с. 81, 82 т.1), умови договору щодо строків проведення розрахунків та період, нарахування, визначений позивачем.

Таким чином пеня за несвоєчасно проведені розрахунки по отриманому кредиту:

- за період з 06.01.2015 р. по 05.02.2015 р. на заборгованість 619856,71 грн. становить 14740,70 грн.

- за період з 06.02.2015 р. по 05.03.2015 р. на суму заборгованості 1019856,71 грн. становить 31685,41 грн.;

- за період з 06.03.2015 р. по 31.03.2015 р. на заборгованість 1419857,71 грн. становить 60684,29 грн., що в цілому становить 107110,40 грн.

Пеня за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в сумі 107110,40 грн. підлягає стягненню з відповідача.

В частині стягнення 1414325,65 грн. (1521436,05 грн. - 107110,40 грн.) пені суд відмовляє, вважаючи її такою, що нарахована всупереч умов договору та норм чинного законодавства.

Щодо пені, нарахованої за несвоєчасно проведені розрахунки по відсоткам за отриманий кредит в гривневому еквіваленті, заявленої до стягнення в сумі 99444,46 грн. (а.с. 47(зворотня сторона), 48 т.1), то судом встановлено, що при її нарахуванні позивач безпідставно суму заборгованості по нарахованим відсоткам збільшив на суму 8306,14 грн., яка як встановлено судом вище, хоча і являється заборгованістю за користування кредитом в період з 21.11.2013 р. по 29.12.2013 р. в сумі 128,20 грн. та з 01.06.2012 р. по 25.06.2012 р. в сумі 8177,94 грн., однак донарахована банком лише 01.04.2015 р. (а.с. 107 т. 1 (зворотня сторона).

Судом здійснено власний розрахунок пені без урахування суми 8306,14 грн., із врахуванням проведених відповідачем проплат, які вбачаються з виписки про рух коштів по рахунку 2068.7.067218.001 (а.с. 102-108 т.1) та враховуючи порядок нарахування, застосований позивачем.

Так, пеня за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків становить:

1) на суму боргу 317606,00 грн. за період з 22.10.14 по 23.10.14 = 435,08 грн.;

2) на суму боргу 297606,00 грн. за період з 24.10.14р. по 30.10.14р. = 1426,88 грн.;

3) на суму боргу 197606,00 грн. за період з 31.10.14р. по 05.11.14р. = 1223,04 грн.;

4) на суму боргу 394856,75 грн. за період з 06.11.14р. по 30.11.14р. = 7345,42 грн.;

5) на суму боргу 334856,75 грн. за період з 01.12.14р. по 05.12.14р. = 1284,32 грн.;

6) на суму боргу 530872,18 грн. за період з 06.12.14р. по 22.12.14р. = 6923,16 грн.;

7) на суму боргу 510872,18 грн. за період з 23.12.14р. по 05.01.15р. = 5486,63 грн.;

8) на суму боргу713135,08 грн. за період з 06.01.15р. по 05.02.15р. = 16958,94 грн.;

9) на суму боргу 915043,13 грн. за період з 06.02.15р. по 24.02.15р. = 18576,63 грн.;

10) на суму боргу 825043,03 грн. за період з 25.02.15р. = 881,55 грн.;

11) на суму боргу 785043,03 грн. за період з 26.02.15р. по 02.03.15р. = 3873,52 грн.;

12) на суму боргу 685043,03 грн. за період з 03.03.15р. по 05.03.15р. = 2984,16 грн.;

13) на суму боргу 867636,62 грн. за період з 06.03.15р. по 09.03.15р. = 5705,01 грн.;

14) на суму боргу 847636,62 грн. за період з 10.03.15р. по 17.03.15р. = 11147,00 грн.;

15) на суму боргу 645636,62 грн. за період за 18.03.15р. = 1061,32 грн.;

16) на суму боргу 605636,62 грн. за період з 19.03.15р. по 31.03.15р. = 12942,37 грн.;

Всього підлягає задоволенню 98255,03 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків нарахованих за користування кредитом отриманим в гривні.

В стягненні 1189,43 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків нарахованих за користування кредитом отриманим в гривні (99444,46 грн.- 98255,03 грн.) слід відмовити.

Щодо пені, за несвоєчасно проведені розрахунки в частині кредиту отриманого в євро, та нарахованих відсотків за користування вказаним кредитом, то виходячи з того, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто встановлення максимального розміру пені пов"язано з розміром облікової ставки Національного банку України, а чинним законодавством України Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, то суд вважає, що пеня має розраховуватись лише у грошовій одиниці України гривні на заборгованість у гривні з урахуванням щоденного курсу євро до гривні.

Дослідивши розрахунок пені за несвоєчасно проведені розрахунки в частині сплати отриманого кредиту в євро в сумі 10618,50 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 01.04.2015 р. становить 267919,02грн. (а.с. 48(зворотня сторона,49 т.1), яка нарахована позивачем за період з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р. суд встановив, що позивач неправомірно нараховував пеню в період з 16.10.2014 р. по 31.10.2014 р., оскільки у вказаний період заборгованість в євро була відсутня, що випливає з умов договору про внесення змін № 21 від 16.10.2014 р. та вбачається з банківської виписки по рахунку № 2067.6.067218.001 (а.с. 118-120 т.1) з 14.11.2014 р.

На виконання вимог суду, позивачем було здійснено розрахунок пені за несвоєчасно проведені розрахунки по отриманому кредиту в євро з урахуванням щоденного курсу євро до гривні (а.с. 134-136 т.4).

При здійснені власного розрахунку пені судом за основу взято вищевказаний розрахунок позивача. При цьому, нарахування пені в період з 16.10.2014 р. по 31.10.2014 р. не здійснювалось. Таким чином, розмір пені за несвоєчасно проведені розрахунки за кредит, отриманий в євро становить суму 171181,56 грн., яка підлягає задоволенню.

В частині стягнення суми 96737,46 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в євро (267919,02грн. - 171181,56 грн.) слід відмовити, як в такій, що заявлена безпідставно.

За несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за користування кредитом в євро позивач заявив до стягнення пеню в сумі 203,59 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 01.04.2015 р. становить 5136,85грн. (а.с. 48 т.1).

На виконання вимог суду, позивачем здійснено розрахунок пені з урахуванням щоденного курсу євро до гривні (а.с. 132(зворотня сторона)-134 т.4), сума якої становить 4031,44 грн.

Суд перевірив нарахування пені у вказаній сумі, і прийшов висновку, що розрахунок є вірним, тому пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих за користування кредитом в євро підлягає стягненню в сумі 4031,44 грн. В частині стягнення 1105,41 грн. (5136,85 грн.- 4031,44 грн.) слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як наголошувалось вище, відповідачу нараховано інфляційні за жовтень-грудень 2014 р. та січень, лютий 2015 р. за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий в гривневому еквіваленті кредит в сумі 1342652,91грн. та 88863,62 грн. за несвоєчасні розрахунки по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом в гривневому еквіваленті (а.с. 50 т.1).

Суд вважає, що позивач неправомірно заявив до стягнення інфляційні у вказаних сумах, оскільки при їх нарахуванні виходив з позиції, що строк повернення кредиту настав у жовтні 2014 р.

Оскільки судом встановлено, що прострочка в поверненні кредиту має місце з січня 2015 р., тому правомірним буде нарахування на заборгованість визначену судом за січень та лютий 2015 р.

Так, інфляційні за січень 2015 р. на заборгованість 619856,71 грн. становлять 19215,56 грн. Інфляційні за лютий 2015 р. на суму боргу 1019856,71 грн. становлять 54052,41 грн.

Таким чином, задоволенню та стягнення з відповідача підлягає сума 73267,97 грн. (19215,56 грн.+54052,41 грн.) інфляційних за прострочення виконанння грошового зобов'язання по сплаті кредиту отриманого в гривні.

В частині стягнення 1269384,94 грн. (1342652,91грн. - 73267,97 грн.) за прострочення виконанння грошового зобов'язання по сплаті кредиту отриманого в гривні суд відмовляє.

При перевірці правомірності заявлених до стягнення інфляційних нарахувань в сумі 88863,62 грн. за прострочення виконанння грошового зобов'язання по сплаті відсотків нарахованих на кредит, отриманий в гривні, судом встановлено, що позивач, використовуючи обрану методику нарахування інфляційних, тим самим заявив до стягнення суму меншу ніж мала бути заявлена.

Враховуючи, що це є правом позивача і не порушує прав та інтересів відповідача, в цій частині вимога підлягає задоволенню в заявленій сумі, а саме: 88863,62 грн.

Розглядаючи вимогу про стягнення з відповідача в порядку ст. 625 ЦК України, 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки судом встановлено, що позивачем, як і при нарахуванні пені, допущено аналогічні помилки.

Таким чином, суд виходячи з даних, взятих за основу при нарахуванні пені здійснив власний розрахунок 3% річних.

Отже, 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по отриманому кредиту становлять:

- за період з 06.01.2015 р. по 05.02.2015 р. на заборгованість 619856,71 грн. -1579,36 грн.

- за період з 06.02.2015 р. по 05.03.2015 р. на суму заборгованості 1019856,71 грн. - 2347,07 грн.;

- за період з 06.03.2015 р. по 31.03.2015 р. на заборгованість 1419857,71 грн. 3034,21 грн., що в цілому становить 6960,64 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

В частині стягнення 123759,50 грн. (130720,14 грн. - 6960,64 грн.) 3% річних суд відмовляє, вважаючи її такою, що нарахована всупереч умов договору та норм чинного законодавства.

З% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання в частині нарахованих відсотків за користування кредитом, отриманим в гривні мають бути нараховані наступним чином:

1) на суму боргу 317606,00 грн. за період з 22.10.14 по 23.10.14 = 52,21 грн.;

2) на суму боргу 297606,00 грн. за період з 24.10.14р. по 30.10.14р. = 171,23 грн.;

3) на суму боргу 197606,00 грн. за період з 31.10.14р. по 05.11.14р. = 146,76 грн.;

4) на суму боргу 394856,75 грн. за період з 06.11.14р. по 30.11.14р. = 811,35 грн.;

5) на суму боргу 334856,75 грн. за період з 01.12.14р. по 05.12.14р. = 137,61 грн.;

6) на суму боргу 530872,18 грн. за період з 06.12.14р. по 22.12.14р. = 741,77грн.;

7) на суму боргу 510872,18 грн. за період з 23.12.14р. по 05.01.15р. = 587,85 грн.;

8) на суму боргу713135,08 грн. за період з 06.01.15р. по 05.02.15р. = 1817,03 грн.;

9) на суму боргу 915043,13 грн. за період з 06.02.15р. по 24.02.15р. = 1428,97грн.;

10) на суму боргу 825043,03 грн. за період з 25.02.15р. = 67,81 грн.;

11) на суму боргу 785043,03 грн. за період з 26.02.15р. по 02.03.15р. = 297,96 грн.;

12) на суму боргу 685043,03 грн. за період з 03.03.15р. по 05.03.15р. = 168,91 грн.;

13) на суму боргу 867636,62 грн. за період з 06.03.15р. по 09.03.15р. = 285,25 грн.;

14) на суму боргу 847636,62 грн. за період з 10.03.15р. по 17.03.15р. = 557,35 грн.;

15) на суму боргу 645636,62 грн. за період за 18.03.15р. = 53,07 грн.;

16) на суму боргу 605636,62 грн. за період з 19.03.15р. по 31.03.15р. = 647,12 грн.;

Всього підлягає задоволенню 7972,25 грн. 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків нарахованих за користування кредитом отриманим в гривні.

В стягненні 85,23 грн. 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків нарахованих за користування кредитом отриманим в гривні (8057,48 грн.- 7972,25 грн.) слід відмовити.

При нарахуванні 3 % річних в сумі 1226,53 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 30947,00 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання по сплаті кредиту, отриманого в євро (а.с. 50 т.1) позивач не врахував факт відсутності боргу в період з 16.10.2014 р. по 31.10.2014 р.

Судом врахована вищевказана обставина, тому задоволенню підлягає сума 28386,04 грн. В решті 2560,96 грн. (30947,00 грн. - 28386,04 грн.) суд відмовляє.

3% річних в розмірі 20,77 євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 524,05 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання по сплаті процентів за користування кредиту, отриманого в євро (а.с. 49 (зворотня сторона) т.1) заявлені позивачем правомірно та підлягають задоволенню.

Щодо заявленого до стягнення штрафу в сумі 750000,00грн. за прострочку в сплаті кредиту та 3750000,00 грн. штрафу за прострочку в сплаті процентів нарахованих за користування кредитом за період з жовтня 2014 р. по лютий 2015 р., суд вважає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають оскільки грунтуються на доводах позивача, що строк повернененя коредимту настав жовтні 2014 р.

Оскільки судом спростовано факт настання строку повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати відсотків, вимога про сплату штрафу є безпідставною.

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позов є обгрунтованим, заявленим у відповідності до норм чинного законодавства та підлягає частковому задоволенню на суму 586553,00 грн. з яких: 107110,40 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривні; 98255,03 грн. - пеня за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках, нарахованих за користування гривневим кредитом; 6960,64 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривні; 7972,25 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках, нарахованих за користування гривневим кредитом; 73267,97 грн. інфляційних нарахувань за порушення строків повернення кредиту; 88863,62 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках; 171181,56 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту отриманого в євро; 4031,44 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки за несплату відсотків за отриманий кредит в євро; 28386,04 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту отриманого в євро; 524,05 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків нарахованих за отриманий кредит в євро

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми 15849148,59 грн., з яких: 8440000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 1414325,65 грн.- пеня за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит; 1189,43 грн.- пеня за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків; 123759,50 - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит; 85,23 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків; 1269384,94 грн. - інфляційних за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит; 750000,00 грн. - штраф за прострочку в оплаті кредиту; 3750000,00 грн. - штраф за прострочку в оплаті відсотків; 96737,46 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в євро; 1105,42 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків нарахованих за отриманий кредит в євро; 2560,96 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в євро.

Суд припиняє провадження у справі за за п. 1-1 ст. 80 ГПК України на загальну суму 2479646,86 грн. з яких: 1419856,71 грн. заборгованість по сплаті кредиту , отриманого в гривні; 816099,96 грн. - заборгованість по сплаті відсотків нарахованих за отриманий кредит в євро; 228343,65 грн.(9050,00 євро) - заборгованість по сплаті кредиту; 15246,54 грн. (604,27 євро) заборгованість по сплаті відсотків за відсутністю предмету спору

В порядку ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в частині обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" (11201, Житомирська обл., смт. Ємільчине, вул. Леніна, 2, код 36575504)

на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код 20057663)

- 107110,40 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривні;

- 98255,03 грн. - пеня за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках, нарахованих за користування гривневим кредитом;

- 6960,64 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки за отриманий кредит в гривні;

- 7972,25 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках, нарахованих за користування гривневим кредитом;

- 73267,97 грн. інфляційних нарахувань за порушення строків повернення кредиту;

- 88863,62 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасно проведені розрахунки по відсотках;

- 171181,56 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту отриманого в євро;

- 4031,44 грн. пені за несвоєчасно проведені розрахунки за несплату відсотків за отриманий кредит в євро;

- 28386,04 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту отриманого в євро;

- 524,05 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті відсотків, нарахованих за отриманий кредит в євро;

- 61322,00 грн. - судового збору.

3. Припинити провадження у справі за п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення:

- 1419856,71 грн. - заборгованість по сплаті кредиту, отриманого в гривні;

- 816099,96 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, нарахованих за отриманий кредит в євро;

- 228343,65 грн.(9050,00 євро) - заборгованість по сплаті кредиту;

- 15246,54 грн. (604,27 євро) -заборгованість по сплаті відсотків за відсутністю предмету спору

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.08.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу (рек. з пов.)

3- відповідачу (наручно)

4- ТОВ "Пеллет - Енерго Україна" ( вул. Північно - Сирецька, буд. 1-3, м. Київ, 04136) (рек.з пов.)

5- ТОВ "Пеллет - Інвест" (вул. Північно - Сирецька, буд. 1-3, м. Київ, 04136) (рек. з пов.)