Рішення

від 04.08.2015 по справі 909/615/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2015 р. Справа № 909/615/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Калуського міжрайонного прокурора

просп. Л. Українки, 16-б, м. Калуш, 77300

в інтересах держави в особі Калуської міської ради,

вул. Франка, 1, м. Калуш,77300

до відповідача: Приватного підприємства "МЗК-Інвест"

вул. Садова, 16/31, м.Одеса,65023

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки в сумі 867 326,46 грн.

за участю:

від прокуратури: Чернописька Г.О. - прокурор відділу, (службове посвідчення №032235 від 19.02.2015 р.);

від позивача: Максимець Т.В. - представник, (довіреність № 803/02-23/24 від 31.12.2014 р.);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Калуський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Калуської міської ради подав позов до Приватного підприємства "МЗК-Інвест" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки в сумі 867 326,46 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 16.06.2015 року. Ухвалою суду від 16.06.2015 року відкладено розгляд справи на 02.07.2015 року. Ухвалою суду від 02.07.2015 року відкладено розгляд справи на 16.07.2015 року. В судовому засіданні 16.07.2015 року судом оголошено перерву у розгляд спору до 28.07.2015 року, про що представники сторін були повідомлені. Ухвалою суду від 28.07.2015 року відкладено розгляд справи на 04.08.2015 року.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задоволити. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини такої неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив таке.

У своїй позовній заяві прокурор вказує, що Калуською міжрайонною прокуратурою встановлено невиконання відповідачем приватним підприємством "МЗК-Інвест" умов договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 жовтня 2013 року. Наслідком такого невиконання, за словами прокурора, є ненадходження до бюджету м. Калуша значних сум коштів.

Згідно позовної заяви, 22.10.2013 року між Калуською міською радою (продавець) та приватним підприємством "МЗК-Інвест" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець на підставі рішення Калуської міської ради від 11 вересня 2013 року №2152 продає, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку, розташовану в м. Калуш Івано-Франківської області, на вул. Промислова, 8, площею 1,4505 га. На земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля. Відповідно до п.2.1. договору ціна продажу земельної ділянки складає 542 487 грн. 00 коп. Згідно встановленого графіку остаточний розрахунок здійснюється покупцем до 25.12.2014 року.

Прокурор вказує на те, що відповідно до довідки фінансового управління Калуської міської ради №04-10/139 від 28.05.2015 року, відповідачем оплата вартості земельної ділянки не здійснювалася, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 542 487 грн. 00 коп. Крім того, в силу ст.232 Господарського кодексу України позивачем нараховано пеню в розмірі 68 136 грн. 43 коп. за період з 26.12.2014 року по 31.05.2015 року, в силу ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 239 591 грн. 39 коп. інфляційних втрат за період з 26.01.2014 року по 31.05.2015 року та 17 111 грн. 64 коп. три проценти річних за вказаний період.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 867 326 грн. 46 коп., з яких: 542 487 грн. 00 коп. - основний борг, 68 136 грн. 43 коп. - пеня, 239 591 грн. 39 коп. - інфляційні, 17 111 грн. 64 коп. - три проценти річних.

Відповідач позовні вимоги не визнає, подав суду відзив на позовну заяву (вх. №10898/15 від 16.07.2015 року). У своєму відзиві відповідач вказує на те, що графік платежів не було узгоджено з відповідачем. За словами відповідача у травні 2014 року підприємство зверталось до Калуської міської ради з проханням внести зміни до договору купівлі-продажу щодо узгодження нового графіку платежів, але відповідач отримав відмову. Як на причину неможливості виконання зобов'язань за договором відповідач посилається на негативне фінансове становище підприємства. Відповідач просив суд при прийнятті рішення врахувати вказані обставини.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.10.2013 року.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, що продавець на підставі рішення Калуської міської ради Івано-Франківської області №2152 від 11 вересня 2013 року продає, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами, розташовану в місті Калуші Івано0Франківської області на вулиці Промислова, 8, площею 1, 4505 га.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець зобов'язаний прийняти від покупця оплату вартості земельної ділянки та передати покупцю зазначену земельну ділянку в установлений договором термін. Відповідно до п.3.2. покупець зобов'язався у встановлений договором термін та спосіб сплатити вартість земельної ділянки, прийняти її та використовувати відповідно до цільового призначення.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2.3. договору встановлено, що оплата вартості земельної ділянки, сума якої, згідно рішення органу місцевого самоврядування підлягає розстроченню, здійснюється покупцем в національній валюті України, шляхом банківських переказів грошових коштів у сумі 542 487 грн. 00 коп. відповідно до графіку. Вказаним графіком встановлено, що відповідач зобов'язаний в термін до 25.12.2014 року оплатити вартість земельної ділянки.

Відповідач свого зобов'язання за договором не виконав, не оплатив у встановлений термін вартість земельної ділянки в розмірі 542 487 грн. 00 коп. Докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в суду відсутні.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 867 326 грн. 46 коп. підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 68 136 грн. 43 коп. пені, слід вказати таке.

Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що у разі порушення строків оплати, передбачених п.2.3. цього договору покупець сплачує продавцю пеню, нараховану із розрахунку 120% облікової ставки Національного банку України розрахованої за кожен день прострочення платежу від суми недоплати, що склалася після термінів, передбачених в п.2.3. цього договору. Відповідно до довідки-розрахунку пені розмір пені в період з 26.12.2014 року по 31.05.2015 року становить 68 136 грн. 43 коп., така вимога визнається судом обґрунтованою, а отже пеня в розмірі 68 136 грн. 43 коп. підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 239 591 грн. 39 коп. інфляційних та 17 111 грн. 64 коп., суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно довідок-розрахунків 3% річних та інфляційних збитків, розмір 3% річних за період лютий 2014 року - травень 2015 року становить 17 111 грн. 64 коп., інфляційні збитки становлять 239 591 грн. 39 коп. Вказана вимога визнається судом обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Суд, дослідивши подані позивачем докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України) і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що посилання відповідача на тяжке матеріальне становище як на причину неможливості виконання свої зобов'язань за договором не може братися судом до уваги з огляду на те, що в силу ст. 218 Господарського кодексу України - учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами , зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів,відсутність у боржника необхідних коштів .

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено, судові витрати по оплаті судового збору прокладаються на відповідача в повному обсязі, як того вимагає ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, ч.1,3 ст.549, ч.1 ст.611, ст.ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.218, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача приватного підприємства "МЗК-Інвест" / 65023, м. Одеса, вул. Садова, 16/31, код ЄДРПОУ 35640708 / на користь Калуської міської ради / 77300, м. Калуш, вул. І. Франка, 1, місцевий бюджет м. Калуша, ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 33578261, МФО 836014, р/р 31511941700015, код платежу 33010100 / заборгованість з розмірі 867 326грн. 46 коп. (вісімсот шістдесят сім тисяч триста двадцять шість гривень сорок шість копійок), з яких: 542 487 грн. 00 коп. (п'ятсот сорок дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень) - основна заборгованість, 68 136 грн. 43 коп. (шістдесят вісім тисяч сто тридцять шість гривень сорок три копійки) - пеня, 17 111 грн. 64 коп. (сімнадцять тисяч сто одинадцять гривень шістдесят чотири копійки) - 3 % річних та 239 591 грн. 39 коп. (двісті тридцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня тридцять дев'ять копійок) - інфляційні збитки.

Стягнути з відповідача приватного підприємства "МЗК-Інвест" / 65023, м. Одеса, вул. Садова, 16/31, код ЄДРПОУ 35640708 / в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 17 346 грн. 53 коп. (сімнадцять тисяч триста сорок шість гривень п'ятдесят три копійки) за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, Банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області МФО банку - 836014.

Видати накази після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.15

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"