Рішення

від 18.09.2009 по справі 8/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/282

18.09.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд»     

до                   Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-6»

про                     стягнення 191 098,24 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представник - Назаренко М.М. (дов. № б/н від 21.07.09)

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 166 152,60 грн., що становить заборгованість за договором субпідряда № 91 від 02.06.2004р. та додатковою угодою до нього  та 24 945,64 грн. пені.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.06.2009р. порушено провадження у справі № 8/282, розгляд справи призначений на 23.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 21.08.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні, неподанням сторонами витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.  

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з знаходженням представника відповідача у щорічній відпустці.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 21.08.2009р. розгляд справи був відкладений на 18.09.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні, неподанням сторонами витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.  

У судове засідання, призначене на 18.09.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання втретє не з'явився, відзив на позов та  витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Через канцелярію суду 18.09.2009р. від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача –Державне заповідне господарство «Феофанія»Національної академії наук України та відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що враховуючи той факт, що замовник, яким є  Державне заповідне господарство «Феофанія»Національної академії наук України, з відповідачем ще й досі не розрахувалося, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, відмовив в його задоволенні, за наступних підстав:

Статтею 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Таким чином, зі змісту вищевказаної статті випливає, що підставою для залучення третіх осіб є те, що рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Частиною 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, підстави для залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача –Державне заповідне господарство «Феофанія»Національної академії наук України відсутні, взаємовідносини відповідача з Державним заповідним господарством «Феофанія»Національної академії наук України не стосуються предмету розгляду даної справи.

Судом також встановлено, що справа розглядається тривалий час і у відповідача було достатньо часу скористатися наданими йому правами, надати відзив на позовну заяву та витребувані судом документи.

Відповідно до частини другої статті 22 ГПК сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з абз. 5 п. 4 Листа Вищого господарського суду, від 14.12.2007, № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

02.06.2004р. між ВАТ «»Київміськбуд-6»- «генпідрядник»та ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд»- «субпідрядник»був укладений договір субпідряду № 91 (надалі –договір), відповідно до п.1.1 якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з будівництва мереж побутової каналізації, мереж дощової каналізації, мереж водопостачання, мереж теплопостачання, газопроводу середнього тиску, артезіанських свердловин та реконструкції існуючих артезіанських свердловин при реконструкції та благоустрою парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія»у Голосіївському районі м.Києва.

Вартість робіт за договором складає орієнтовно 10 000 000,00 грн.(у т.ч. ПДВ) (п.1.2 договору).

23.06.2008р. сторонами по договору була укладена додаткова угода № 1 до договору субпідряду № 91  від 02.06.2004р., якою були внесені зміни до договору.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань позивач виконав роботи на суму 499 237,51 грн., що підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін довідками про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008р. на суму 246 679,20 грн., за серпень 2008р. на суму 231 910,16 грн., за жовтень 2008р. на суму 20 648,15 грн. та актами приймання виконаних підрядних робіт № 251-05-06-03-П (перерахунок акта № 1-03/07 (березень 2007р.), № 251-05-08-07-1 за липень 2008р. на суму 71 340,00 грн., № 251-05-08-07-3 за липень 2008р. на суму 199 342,80 грн., № 251-08-07-1 (і) за липень 2008р. на суму 10 642,80 грн., № 251-08-07-2 (і) за липень 2008р. на суму 12 268,80 грн., № 251-08-07—3 (і) за липень 2008р. на суму 2 877,60 грн., № 251-08-07-2 за липень 2008р. на суму 14 925,60 грн., № 251-05-08-1 за серпень 2008р. на суму 4 411,73 грн., № 251-05-08-2 за серпень 2008р. на суму 5 241,55 грн., № 251-05-08-3 за серпень 2008р. на суму 14 162,48 грн., № 251-05-08-4 за серпень 2008р. на суму 208 094,40 грн., № 251-08-10 (і) за жовтень 2008р. на суму 20 648,15 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Умовами договору сторони погодили, що фінансування виконаних робіт здійснюється протягом 12-ти банківських днів з моменту підписання акту № КБ-2 та ф.КБ-3 (п.3.1 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що «субпідрядник»щомісячно проводить відрахування «генпідряднику»у розмірі 3,5% від вартості виконаних робіт в договірних цінах з врахуванням ПДВ та утримання їх з ф.КБ-3.

Додатковою угодою № 1 від 23.06.2008р. були внесені зміни п.3.5 договору та викладено його у наступній редакції: «субпідрядник»щомісячно сплачує «генпідряднику»кошти за послуги генпідряду в розмірі 5% від вартості виконаних будівельно-монтажних робіт в договірних цінах з врахуванням ПДВ, а «генпідрядник»знімає їх з оплати на підставі акту приймання-передачі наданих послуг генпідряду. Вказаний акт підписується представниками сторін в момент підписання ф.КБ-2в, КБ-3.

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № Т6-000942 від 31.07.2008р. на суму 12 333,96 грн., № Т6-001024 від 31.08.2008р. на суму 11 595,51 грн., № Т6-001159 від 31.10.2008р. на суму 1 032,41 грн., № Т6-000942 від 31.07.2008р. на суму 12 333,96 грн. та протоколи здійснення взаєморозрахунків.

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Як зазначає позивач, з урахуванням сплати відповідачем авансу в сумі 68 192,64 грн., частково проведених розрахунків в сумі 239 930,39 грн. та враховуючи послуги генпідряду в сумі 24 961,88 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 166 152 60 грн. (499 237,51 грн. загальна сума виконаних робіт –333 084,91 грн. загальна сума проведених перерахувань та послуг генпідряду), відповідачем не доведено протилежне.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.  Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.  

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Нормами чинного законодавства України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за виконані роботи та в подальшому не позбавлений можливості звернутися до замовника з регресною вимогою.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 166 152,60 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  166 152,60 грн. основного боргу за договором субпідряда № 91 від 02.06.2004р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  24 945,64 грн. пені.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що за несвоєчасне здійснення оплати, передбаченої розділом 3 цього договору, «генпідрядник» сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення з урахуванням інфляційних процесів, але загальна сума пені не повинна перевищувати 5 % договірної вартості робіт, зазначеної в п.1.2 даного договору (п.4.3 договору).  

Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 24 945,64 грн. за період з 30.04.2008р. по 22.06.2009р., при цьому не врахував положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, у позовній заяві позивач наголосив, що заборгованість в розмірі 166 152,60 грн. виникла у відповідача 05.11.2008р.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 19 962,19 грн. за період з 05.11.2008р. по 06.05.2009р., відповідач не довів протилежне. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 166 152,60 грн. основного боргу та 19 962,19 грн. пені,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 186 114,79 грн. В іншій частині позову слід відмовити.     

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 838, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-6»(01033, м.Київ, вул. Л.Первомайського, 9; код ЄДРПОУ 04012885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Київпідземшляхбуд»(01034, м.Київ, вул. Пушкінська, 9-Г; код ЄДРПОУ 31169965) 166 152 (сто шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 60 коп. основного боргу, 19 962 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 19 коп. пені, 1 861 (одну тисячу вісімсот шістдесят одну) грн. 15 коп. державного мита, 304 (триста чотири) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 28.09.2009р.