Рішення

від 07.09.2009 по справі 6/462

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/462

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/462

07.09.09

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «КиївМегаМетал»

Про                              стягнення 703614,76 грн.

                                                                                     Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                                         Пиляй С.І. (за дов.)

Від відповідача                                        не з'явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «КиївМегаМетал»про стягнення 703614,76 грн., а саме: основного боргу в сумі 198276,93 грн., пені в сумі 81841,76 грн., 311942,68 грн. штрафу, трьох процентів  річних в сумі 13032,2 грн. та 98521,19 грн. інфляційної складової боргу.  

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті товару, поставленого за умовами договору поставки № 09/08ДПП від 14.01.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі № 6/462, розгляд справи призначено на 07.09.2009 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, представників у судове засідання не направив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивачем подано суду докази, відповідно до яких правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»є товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ».

Суд вважає за необхідне замінити сторону її правонаступником на підставі ст. 25 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14.01.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «КиївМегаМетал»(покупцем) було укладено договір поставки № 09/08ДПП (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлений в Договорі термін у власність покупця металопродукцію (далі -Товар) в строки та на умовах, встановлених Договором, а покупець зобов'язується оплатити вартість Товару та прийняти його відповідно до умов Договору.

Ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що постачається на умовах Договору, вказуються в рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємною частиною Договору та/або в видаткових/залізничних накладних.

Факт поставки товару за цінами, в кількості, асортименті та номенклатурі, зазначеним в рахунках-фактурах та/або в видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка-фактури означає  взаємну згоду постачальника та покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані в рахунку-фактурі), ціною, загальною кількістю, асортиментом та номенклатурою Товару, які зазначені у рахунках-фактурах та/або в видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунка-фактури, який постачальник поставляє/поставив.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки товару залізничним транспортом – з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній, або в інший момент у відповідності з умовами поставки згідно з правилами «Інкотермс», по яких  постачається конкретна партія Товару, з урахуванням особливостей, вказаних в Договорі.

На виконання умов Договору позивач постав відповідачу Товар на загальну суму 6782027,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних згідно з переліком, визначеним в додатку № 1 до позовної заяви. Товар було одержано за довіреностями на отримання матеріальних цінностей (копії –у справі).

Відповідно до п. 3.5 Договору оплата Товару здійснюється покупцем шляхом  передоплати 100% вартості Товару в строки, вказані в рахунках-фактурах постачальника. З моменту зарахування на розрахункових рахунок постачальника 100 % оплати за поставлений Товар, або за Товар, який має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні.

Як зазначено позивачем, відповідач за отриманий Товар розрахувався на суму 6583750,47 грн., з огляду на що неоплаченим залишився Товар на суму 198276,93 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 198276,93 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-1 не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу підлягають задоволенню в сумі 198276,93 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з п. 3.6 Договору, якщо вартість поставленого (відвантаженого) Товару перевищує суму, зазначену в рахунку-фактурі постачальника, або оплачену покупцем, покупець зобов'язаний сплатити різницю в сумі між оплаченим та фактично поставленим Товаром протягом 3-х банківських днів з моменту поставки.  

Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочення строків оплати Товару, встановлених Договором та додатками до нього, відповідач-1, на вимогу позивача, сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім сплати пені відповідач-1 сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого Товару у вказані в Договорі та додатках до нього строки.

Згідно з п. 5.4 Договору при визначені розміру неустойки (пені) сторони керуються положеннями ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Позивач, розраховуючи розмір пені, виходив з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком, пеня за неправомірне користування коштами становить 78642,10 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 3199,66 грн. судом відмовлено.

Штраф у розмірі 311942,68 грн. нараховано правомірно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком суду, з відповідача підлягає три проценти річних в сумі 10892,97 грн. та інфляційна складова боргу 52470,29 грн. (250747,20 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції).

У задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних в розмірі 2139,23 грн. та збитків від інфляції в розмірі 46050,90 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем суду не подав.

Таким чином до стягнення підлягає 250747,20 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 78642,10 грн. пені,  311942,68 грн. штрафу та три проценти  річних в сумі 10892,97 грн. В іншій частині позов пред'явлено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КиївМегаМетал»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, рахунок 2600300460265 в АКБ «Правекс-Банк», м. Київ, МФО 321983, код 33751369, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, рахунок 26004962482211 у філії «ПУМБ»м. Києва, МФО 322755, код 32036829) 250747,22 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 78642,10 грн. пені за неправомірне користування коштами, 311942,68 грн. штрафу, 10892,97 грн. трьох процентів річних, 6522,25 грн. державного мита та 289,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                 С.А. Ковтун

          Рішення підписано 29.09.2009 р.