Рішення

від 29.09.2009 по справі 17/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.09                                                                                           Справа№ 17/159

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ЗАТ “Аеробуд” в особі Філії “Аеробуд-Захід” ЗАТ “Аеробуд”, смт. Куликів

до відповідача: ТзОВ “БООС”, м. Львів

про: стягнення 14 655,18грн.

Представники:

Від позивача: Гордійчук С.М. –юрист (Довіреність б/н від 27.05.2009р.)

Від відповідача: не з'явився          

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ЗАТ “Аеробуд” в особі Філії “Аеробуд-Захід” ЗАТ “Аеробуд”, смт. Куликів до ТзОВ “БООС”, м. Львів про стягнення 14 655,18грн.

Ухвалою суду від 03.08.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.08.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 13.08.2009р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти з копіями Ухвал суду від 03.08.2009р. та 13.08.2009р., направлені на адресу ТзОВ “БООС”, вказану у позовній заяві та Довідці з ЄДРЮО та ФОП. Як вказано у довідці поштового відділення –адресат вибув з орендованого приміщення.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

07.12.2007р. між сторонами у справі укладено Договір поставки №7-12-07, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу цементно-бетонну суміш, у відповідності до специфікацій, що є невід'ємними частинами цього Договору, а відповідач у свою чергу зобов'язувався приймати та оплачувати вказаний товар.

Відповідно до положень Договору сторонами підписано Специфікацію, якою визначено найменування, кількість та загальна вартість товару. Так, згідно вказаної специфікації відповідач зобов'язався прийняти товарний бетон М300 в кількості 40 м3 загальною вартістю  25 063,68грн.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання Договірних зобов'язань позивач передав відповідачу визначений Договором товар в кількості 40 м3 на загальну суму 35 243,76грн. Вказаний товар прийнято відповідачем без жодних застережень, що підтверджується відтисками печатки та підписами повноважного представника ТзОВ “БООС” на Видаткових накладних № РН-28/12 від 26.12.2007р. та № РН-13/02 від 19.02.2008р.

Товар отримано повноважними представниками відповідача згідно Довіреностей серії ЯМК №501788 від 26.12.2007р. та серії ЯОШ № 375557 від 19.02.2008р.

На оплату товару позивачем виставлялися Рахунки-фактури № СФ-9/40 від 26.12.2007р. на суму 22 743,84 грн. та № СФ-0000016 від 15.02.2008р. на суму 13 899,84 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов'язався сплатити вартість партії товару у повному обсязі протягом 1 банківського дня з моменту підписання специфікації та отримання рахунку-фактури від позивача. Однак, як стверджує позивач у визначений Договором строк відповідач отриманого товару не оплатив.

20.05.2008р. позивачем направлено на адресу відповідача Претензію № 113 від 27.05.2008р. із вимогою у 5-ти денний строк з моменту її отримання сплатити існуючу на той час заборгованість в сумі 24 983.76грн. Проте, викладеної у вищезазначеній Претензії вимоги позивача відповідач не виконав.  

Як зазначається у позовній заяві на погашення заборгованості перед позивачем відповідачем сплачено лише 20 733,68грн.

У відповідності до п. 7.6. Договору якщо відповідач до кінця дії Договору з будь-яких причин (власна одностороння відмова від виконання Договору, відсутність фінансування, припинення будівництва тощо) відмовиться приймати та оплачувати замовлену кількість товару, то він зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1% від вартості товару, що визначена заявкою та рахунком-фактурою, на підставі яких мала б здійснюватися поставка товару. Із посиланням на вищевказаний пункт Договору позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 145,10грн.

Загальна сума позовних вимог складає 14 655,18 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач зобов'язань щодо оплати отриманого товару належно не виконав, а відтак вимоги позивача про сплату 14 510,08 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У позовних вимогах позивач на підставі п. 7.6. Договору просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 145,10 грн.

Однак, п. 7.6. Договору передбачено відповідальність замовника (відповідача) у вигляді штрафу за відмову від прийняття та оплати замовленої кількості товару до закінчення дії Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач від прийняття та оплати замовленого ним товару не відмовлявся і прийняв товар у повному обсязі, а відтак позивачем безпідставно заявлено до стягнення 145,10 грн. штрафу.

(За прострочення платежів сторонами визначено відповідальність у вигляді пені (п. 7.5. Договору.))

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову в частині стягнення 145,10 грн. штрафу слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49,75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ “БООС” (79000, м. Львів, вул. Коперніка, 20/16. Код ЄДРПОУ 30650004) на користь ЗАТ “Аеробуд” в особі Філії “Аеробуд-Захід” ЗАТ “Аеробуд” (80362, Львівська обл., Жовківський р-н., смт. Куликів, вул. Шевченка, 85. Код ЄДРПОУ 35222765) 14 510,08 грн. боргу; 145,10 грн. державного мита та 116,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 145,10 грн. штрафу позові відмовити.

4. Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя