Рішення

від 29.09.2009 по справі 17/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.09                                                                                           Справа№ 17/160

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ЗАТ “Аеробуд” в особі Філії “Аеробуд-Захід” ЗАТ “Аеробуд”, смт. Куликів

до відповідача: ТзОВ “БООС”, м. Львів

про: стягнення 2 239,92грн.

Представники:

Від позивача: Гордійчук С.М. –юрист (Довіреність б/н від 27.05.2009р.)

Від відповідача: не з'явився          

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ЗАТ “Аеробуд” в особі Філії “Аеробуд-Захід” ЗАТ “Аеробуд”, смт. Куликів до ТзОВ “БООС”, м. Львів про стягнення 2 239,92грн.

Ухвалою суду від 03.08.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.08.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 13.08.2009р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти з копіями Ухвал суду від 03.08.2009р. та 13.08.2009р., направлені на адресу ТзОВ “БООС”, вказану у позовній заяві та Довідці з ЄДРЮО та ФОП. Як вказано у довідці поштового відділення –адресат вибув з орендованого приміщення.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

За усною домовленістю між сторонами, позивач поставив відповідачу пісок в кількості 14 м3 на суму 1 680,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною № РН-7/01 від 31.01.2008р. із підписами повноважних представників сторін.

На оплату поставленого товару позивачем виставлено Рахунок-фактуру № СФ-0000012 від 31 01.2008р. на суму 1 680,00 грн., який дійсний до сплати до 02.02.2008р.

Як вбачається із долученої до позовних матеріалів виписки із банківського рахунку Філії “Аеробуд-Захід” 20.02.2008р. відповідач частково оплатив отриманий пісок на суму 840,00 грн. Решта вартості поставленого позивачем товару залишилась неоплаченою.

Окрім того, згідно Акту № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.02.2008р. позивачем надано ТзОВ “БООС” послуги по перевезенню бетону автомобілем, вартість яких становить 1 399,92 грн. Вказаний Акт підписано сторонами без жодних застережень.

Як зазначає позивач у позовній заяві надані послуги відповідачем не оплачено. Філією “Аеробуд-Захід” було направлено на адресу відповідача Претензію № 113 від 27.05.2008р. про негайне повернення боргу. Проте вказаної вимоги відповідач не виконав.

Таким чином, станом на 20.07.2009р. у ТзОВ “БООС” перед позивачем склалася заборгованість в сумі 2 239,92 грн.

Під час розгляду справи господарським судом позивач повторно звернувся на адресу відповідача із Вимогою № 173 від 25.08.2009р. у термін 5 днів сплатити заборгованість за поставлений товар та надані послуги. Однак і дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом. Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується відтиском печатки та підписами повноважного представника ТзОВ “БООС” на Видатковій накладній № РН-7/01 від 31.01.2008р. та Акті № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.02.2008р., а також частковою оплатою отриманого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи позивач неодноразово звертався на адресу ТзОВ “БООС” із вимогою про сплату заборгованості. Однак Претензія № 113 від 27.05.2008р. та Вимога № 173 від 25.08.2009р. залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати боргу суду не надав.

У відповідності  з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна сторона  повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ “БООС” (79000, м. Львів, вул. Коперніка, 20/16. Код ЄДРПОУ 30650004) на користь ЗАТ “Аеробуд” в особі Філії “Аеробуд-Захід” ЗАТ “Аеробуд” (80362, Львівська обл., Жовківський р-н., смт. Куликів, вул. Шевченка, 85. Код ЄДРПОУ 35222765) 2 239,92 грн. боргу; 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3. Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя