Рішення

від 23.09.2009 по справі 37/585

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/585

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/585

23.09.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «САРБО»

Простягнення 51 300, 00 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача:           Євтушенко М.С., дов. № б/н від 27.03.2009 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «САРБО»про стягнення 51 300, 00 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань № 71 від 01.03.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/585, розгляд справи призначено на  23.09.09 р.

У судовому засіданні 23.09.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 17.08.2009 р.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -   

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «ОБОЛОНЬ»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САРБО»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 71 від 01.03.2006 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався виготовляти і продавати продукцію, а відповідач –приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пункту 2 розділу ІІ «Тара»договору № 71 від 01.03.2006 р. відповідач зобов'язався повертати кеги у 100 % від поставленої кількості. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, кеги в термін не більше 18 діб - для літніх місяців, 21 добу –для весняних та осінніх місяців та 26 діб –для зимових місяців.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ «Розрахунки»вищезазначеного договору, в разі втрати, пошкодження або неповернення кегів с трок, покупець зобов'язаний сплатити їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що вартість одного кега  складає 450 грн. без ПДВ.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника Закритого акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ»пояснив, що ним відповідно до умов договору купівлі-продажу № 71 від 01.03.2006 р. була продана та відвантажена пивобезалкогольна продукція та зворотня тара, але відповідач у встановлений строк тару не повернув та її вартість не сплатив. Сума заборгованості  Товариства з обмеженою відповідальністю «САРБО»за неповернуту тару складає  51 300, 00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як основний борг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшли факти передачі  товару позивачем відповідачу згідно з товарно-транспортними накладними № 803223 від 06.09.06 р., № 806261 від 13.09.06 р., № 808253 від 16.09.06 р., № 810176 від 21.09.06 р., № 811960 25.09.06 р., № 813905 від 29.09.06 р., № 8152941 від 04.10.06 р., № 81736609 від 09.10.06 р., № 819922 від 14.10.06 р., № 822336 від 23.10.06 р., № 824407 від 27.10.06 р., № 826997 від 03.11.06 р., № 830787 від 16.11.06 р., а також факти повернення тари за накладними № 44 від 29.09.06 р., № 7 від 04.10.06 р.,  № 2 від 09.10.06 р.,  № 14/10 від 14.10.06 р.,  № 73 від 23.10.06 р., № 74 від 27.10.06 р., № 84 від 16.11.06 р., № 76 від 27.11.06 р., № 48 від 23.12.06 р. та видатковими накладними № РН-0625 від 27.12.06 р., № РН-00625 від 21.12.06 р.,  № РН-00625 від 21.12.06 р. та  № РН-00625 від 21.12.06 р.

Станом на 31.07.2009 р. відповідач має борг за неповернуту тару - кеги 50 л. у кількості 95 штук у розмірі 51 300, 00 грн., і відповідач вартість цих кегів позивачу не сплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у договорі сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо повернення тари (п. 8 розділу ІІ договору № 71 від 01.03.2006 р.), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, кеги не повернув та їх вартість не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 51 300, 00 грн.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та зобов'язано надати відзив на позов.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 51 300, 00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Закритого акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САРБО»суми основного боргу за договором № 71 від 01.03.06 р. у розмірі 51 300, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САРБО»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –        

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САРБО»(03146, вул. Чаадаєва, 2Б, м. Київ, код 30630941) на користь Закритого акціонерного товариства «ОБОЛОНЬ»(04655, вул. Богатирська, 3, м. Київ, код 05391057) 51 300 (п'ятдесят одну тисячу триста) грн. 00 коп. основного боргу, 513 (п'ятсот тринадцять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.