Рішення

від 28.09.2009 по справі 53/444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/444

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/444

28.09.09

За позовом Закритого акціонерного товариства «Автокард»

до Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд 4»

про стягнення 3 160,81 грн.

                                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Панасенко Р.О. –представник за довіреністю № 7-Юр від 01.09.2009р.

від відповідача:  не з'явились

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд 4»заборгованості за Договором № 1368 від 27.03.2000р. в розмірі 3 160,81 грн., в тому числі 2 993,51 грн. –основний  борг, 167,30 грн. –пеня.

     Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009р. порушено провадження по справі № 53/444, розгляд справи призначено на 07.09.2009р.

У зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009р.  розгляд справи було відкладено до 28.09.2009р.

Ухвалою суду від 28.09.2009р. відмовлено позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Листом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/5978-2 від 01.09.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.09.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

27.03.2000р. між Закритим акціонерним товариством «Автокард»та Будівельним управлінням-16 Відкритого акціонерного товариства «Хрещатикбуд»було укладено Договір комісії № АК 1368, відповідно до умов якого Компанія (позивач) від свого імені, за дорученням Клієнта (відповідач), за винагороду купує в торгових точках нафтопродукти, інші товари та послуги для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів Клієнта по пластиковим карткам, отриманим від Компанії ( п. 2.1 Договору).

Необхідно також зазначити, що Відкрите акціонерне товариство «Хрещатикбуд»з 07.02.2007р. перейменовано на Відкрите акціонерне товариство «Трест Міськбуд-4», що підтверджується наказом ВАТ «Трест Міськбуд-4»№ 8 від 07.08.2007р.

Було встановлено, що Будівельне управління-16 Відкритого акціонерного товариства Трест Міськбуд-4»не являється юридичною особою, а є філією (відокремлений підрозділ) Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд-4».

Таким чином, відповідачем по справі є Відкрите акціонерне товариство «Трест Міськбуд-4», оскільки відповідно до ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філію є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташована поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Між сторонами у справі було укладено Угоду № 1 до Договору № АК 1368 від 27.03.2000р., Додаткову угоду до Договору № АК 1368 від 27.03.2000р., Перелік і вартість послуг по обслуговуванню пластикових карток, Угоду № 2, Додаткову угоду № 3.

В Угоді № 2 до Договору № АК 1368 від 27.03.2000р. сторони погодили строки та розміри оплати на виконання умов Договору № АК 1368 від 27.03.2000р.   

          На виконання умов Договору комісії № АК 1368 від 27.03.2000р. за період з грудня місяця 2008 року по  березень 2009р. позивач передав відповідачу товар та послуги на суму 10 164,69 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актами прийому-передачі товарів та послуг: від 31.12.2008р., від 31.01.2009р., від 28.02.2009р., від 31.03.2009р., підписаними та погодженими сторонами без зауважень.

          На доказ направлення відповідачу актів прийому-передачі товарів та послуг: від 31.12.2008р., від 31.01.2009р., від 28.02.2009р., від 31.03.2009р. позивач надав суду копії чеків, описів вкладення в цінний лист та повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції.

          Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

          Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії; комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами; Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну, як зазначено в статті 1012  ЦК України.

          В статті 1013 ЦК України передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

          Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач зобов'язався здійснювати платежі на розрахунковий рахунок компанії в розмірах і в строк, що обумовлені в зазначеному Договорі та в Додатках до Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено обов'язок Відповідача не знижувати залишок авансу нижче рівня тижневого споживання товарів та послуг по ПК (Пластикова картка «Автокард») (пункт 3 Додатку № 3 до Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору для придбання товарів та послуг (пункт 2.1. Договору) і за обслуговування ПК ( пункт 2.2. Договору), Відповідач перераховує на розрахунковий рахунок Позивача, протягом трьох робочих днів грошові кошти, в розмірі на та умовах обумовлених Сторонами в Додатку № 3 до Договору , а саме 3000,00 грн. (п. 2 Додатку №3 до Договору). В подальшому попередня оплата за товари та послуги вноситься Відповідачем самостійно не пізніше 6 числа місяця, що оплачується.

Пунктом 3 Додатку № 3 до Договору передбачено, що розмір не зменшуваного залишку має бути не меншим ніж 750 гривень 00 копійок.

Згідно з п. 4.5. Договору, щомісячно, до 6 числа місяця наступного за звітним, позивач надає звіт стосовно списання авансу за отримання Відповідачем товарів та послуг.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати переданого на комісію товару та послуг не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 993,51 грн., що також підтверджується довідкою позивача № 185 від 07.09.2009р. підписаною головою правління та головним бухгалтером.

          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  2 993,51 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.  

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті  231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені  в розмірі 167,30 грн. за неналежне виконання Договору комісії.

Згідно з п. 7.2 Договору в разі виникнення заборгованості перед Компанією Клієнт сплачує Компанії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки в розмірі 167,30 грн. відповідно до пункту 7.2 Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 167,30 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд 4»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 66-Б; ідентифікаційний код 04012684 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Автокард»(01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9; ідентифікаційний код 30056733) основний борг в сумі 2 993 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 51 коп., пеню в сумі 167 (сто шістдесят сім) грн. 30 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.