Ухвала

від 29.07.2015 по справі 2а/1570/2803/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/2803/2011

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Мамедової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у місті Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2011 року комунальне підприємство теплових мереж "Южтеплокомуненерго" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 березня 2011 року №0000231701; №0000062310; №0000072310.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 05 лютого 2011 року №9, від 18 лютого 2011 року №20, виданих ДПІ у місті Южному Одеської області, згідно з п. 75.1 ст. 75 , п. 77.4 ст. 77 , п. 82.1 ст. 82 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання співробітниками ДПІ у м. Южному Одеської області проведена планова виїзна перевірка комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складений акт №34/5/23-1008/26134519 від 04 березня 2011 року "Про результати планових виїзних перевірок комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго".

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 13548грн.; п.п.5.2.1, 5.2.8 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 , ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 61895грн.; п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» , в результаті чого додатковому нарахуванню підлягає 7715,70грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000062310 від 22 березня 2011 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 13548грн. - за основним платежем та в розмірі 3387грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; /т.1 а.с.24, т.2 а.с.55/

- №0000072310 від 22 березня 2011 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності в розмірі 61895грн. - за основним платежем та в розмірі 15473,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. /т.1 а.с.25, т.2 а.с.56/

- №0000231701 від 22 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 7715,70грн. - за основним платежем та в розмірі 1928,93грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; /т.1 а.с.23, т.2 а.с.54/

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Так, згідно з п.4 довідки про загальну інформацію по КП ТМ «Южтеплокомуненерго» (т.2 а.с.36-41), основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 40.30.0 є постачання пари та гарячої води.

Судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність КП ТМ "Южтеплокомуненерго" уклало із ПП "Сервіс-Актив" договір придбання труб №02/04 від 02.04.2009 року, специфікації від 02.04.2009 року, які є додатком №1 до договору. /т.1 а.с.91-93, т.2 а.с.109-110/

В обґрунтування товарності господарської операції позивачем до суду надані бухгалтерські документи: видаткову накладну від 15.04.2009 року №1504/01, за якою уповноважений представник позивача за довіреністю отримав товар; прибутковий ордер №60 за ТФ №М-4, який підтверджує облік матеріальних цінностей, які надходять від постачальників та за яким на підприємстві позивача 15.04.2009 року оприбутковано придбаний у ПП "Сервіс-Актив" товар - труби; податкові накладні від 02.04.2008 року № 141 на суму 10000грн., від 10.04.2009 року №146 на суму 46000грн., від 15.04.2009 року №149 на суму 13450грн. /т.1 а.с.94-98, т.2. а.с.111-115/

За наслідками проведеної господарської операції, позивачем було сплачено кошти контрагенту за поставлений товар.

Належним чином оформлені податкові накладні, були отримані позивачем від його контрагента ПП "Сервіс-Актив" та як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість у розмірі 11575грн. за податковими накладними віднесена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у квітні 2009 року.

При цьому, на підтвердження використання товару у господарській діяльності, придбаного за договором №02/04 від 02.04.2009 року, позивачем надано до суду: довідки про списання матеріалів із зазначенням у них відомостей щодо використання товару, відомостей щодо номерів та дат актів списання ТМЦ та щодо номерів та дат актів установки труб, даних щодо найменування труб, відомостей щодо залишку труб на складі станом на 01.01.2011 року; довідку про видачу труб зі складу на службу механіка по періодам, в якій відображені дані щодо передачі труб зі складу у відповідній кількості із зазначенням періодів видачі. /т.1 а.с.99-101, т.2 а.с.116-118/

Вказані документи у своїй сукупності свідчать про оприбуткування придбаного товару (труб) на підприємстві та про їх фактичне використання у господарській діяльності.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем придбавалися товари у ПП «Альянс-ЛВД» на підставі бухгалтерських документів: видаткової накладної №РН-435 від 15.05.2009 року на поставку товарів (цемент глиноземний, шамотний порошок, мертель МШ28, глина вогнетривка, магнезит каустичний, магній хлористий кристалічний, азбест хризотилів А6, тощо), згідно якої уповноважений представник позивача за довіреністю отримала товар; рахунку-фактури №474 від 05.05.2009 року на оплату товару; прибуткового ордеру №73 за ТФ №М-4, який підтверджує облік матеріальних цінностей, які надходять від постачальників та за яким на підприємстві оприбутковано придбаний товар; податкової накладної №435 від 15.09.2009 року на суму 11838 грн. /т.1 а.с.105-108, т.2 а.с.122-125/

За наслідками проведеної господарської операції, позивачем було сплачено кошти контрагенту за поставлений товар та сума податку на додану вартість у розмірі 1973грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2009 року.

Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного ЗУ «Про податок на додану вартість» (який діяв на час формування податкового кредиту) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені пп.а) - пп.и).

Згідно з п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до абз.1 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З урахуванням положень пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У підпункті 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, надані податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури та інші супутні бухгалтерські та первинні документи, які досліджені судом.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає правомірним формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку з приводу реальності господарських взаємовідносин, правильності формування позивачем податкового кредиту та протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0000062310.

Стосовно прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0000072310, яким КП ТМ "Южтеплокомуненерго" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, слід зазначає наступне.

Під час проведення перевірки відображеного показника за 2-4 квартали 2009 року, за 1-4 квартали 2010 року встановлено завищення КП ТМ "Южтеплокомуненерго" показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» всього у сумі 80130грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що здійснюючи господарську діяльність КП ТМ «Южтеплокомуненерго» уклало договір від 15 листопада 2008 року із ФОП ОСОБА_1 про оренду будівельної техніки разом із оператором. Вид будівельної техніки, строки використання, вартість та інші умови користування предметом договору визначаються за домовленістю сторін та відображаються у актах виконаних робіт. Передача будівельної техніки відбувається за заявкою замовника з метою виконання робіт, необхідних для проведення аварійних, планових, профілактичних робіт на магістралях теплопостачання. Вартість використання (оренди) будівельної техніки визначається з розрахунку відпрацьованих машино-годин та відображається в актах виконаних робіт (п.2, п.3, п.4 Договору). /т.1 а.с.132, т.2 а.с.153/

На підтвердження виконання даного договору та фактичності проведених господарських операцій по отриманню послуг від ФОП ОСОБА_1 позивачем надано до суду бухгалтерські документи: - акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) із зазначенням видів робіт, які були проведені (послуги екскаваторів із відображенням їх даних), кількість відпрацьованих машино-годин, вартість послуг (з урахуванням ПДВ); - талони замовника (КП ТМ «Южтеплокомуненерго») до подорожніх листів на замовлення техніки у ФОП ОСОБА_1; - акти, складені комісією у складі головного інженера, керівника служби експлуатації, начальника дільниці аварійно-відновних робіт (АВР) та затверджені директором КП ТМ «Южтеплокомуненерго» із зазначенням у них відомостей щодо проведення ремонтних робіт на відповідних ділянках теплотраси. При цьому, у кожному з таких актів зазначені місця проведення робіт, конкретні ділянки теплотрас, на яких проводились ремонтні роботи, види та перелік ремонтних робіт, дата проведення робіт; - звіти про проведення гідравлічних випробовувань на герметичність теплових мереж м. Южного, затверджені директором КП ТМ «Южтеплокомуненерго». / т.1 а.с.133-209, т.2 а.с.154-228/

Крім того, КП ТМ «Южтеплокомуненерго» уклало з ФОП ОСОБА_2 договір б/н від 01 січня 2009 року про виконання робіт щодо супроводження програмного комплексу і комп'ютерної мережі на підприємстві, перелік яких наведено у самому договорі. /т.1 а.с.110, т.2 а.с.127-128/

На підтвердження правомірності віднесення спірних сум до складу валових витрат по господарським операціям із ФОП ОСОБА_2 позивачем надано до суду бухгалтерські документи: акти здачі-прийому робіт (надання послуг); звіт про наявність обчислювальної техніки на підприємстві станом на 01 січня 2010 року, в якій відображаються зокрема, наявність ЕОМ та їх найменування. /т.1 а.с.111-131, т.2 а.с.129-152/

Реальність господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Сервіс-Актив» та ПП «Альянс-ЛВД», дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту вже досліджувалися та описані вище. /т.1 а.с.91-92, т.2 а.с.109/

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було віднесено до складу валових витрат сумнівну (безнадійну) заборгованість по послугам теплопостачання, наданим юридичним особам за 1 квартал 2010 року у розмірі 191884грн.

На підтвердження віднесення спірних сум до валових витрат у деклараціях з податку на прибуток підприємства за перевіряємий період, позивачем до суду були надані листи-претензії до божників, з зазначенням наявності заборгованості та вимог щодо проведення оплати заборгованості. /т.1 а.с.210-243, т.2 а.с.229-242/

На підтвердження обґрунтованості включення спірних сум до валових витрат підприємства, позивачем були надані отримані від його контрагентів належним чином оформлені акти виконаних робіт та інші супутні бухгалтерські та первинні документи, відповідно до укладених договорів, які підтверджують отримання позивачем робіт (послуг) від контрагентів та їх подальше використання в межах здійснення господарської діяльності позивача.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно з п.5.1, п.5.2, п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Таким чином, оскільки позивачем документально підтверджено дійсність вчинення спірних господарських операцій, то відповідачем неправомірно зменшено позивачу валові витрати на загальну суму 19190грн. по господарським операціям із ФОП ОСОБА_1 та на суму 22500грн. по господарським операціям із ФОП ОСОБА_2, та як наслідок безпідставно встановлено заниження КП ТМ «Южтеплокомуненерго» податку на прибуток на загальну суму 4797,50грн. по ФОП ОСОБА_1 та на загальну суму 5625грн. по ФОП ОСОБА_2

Крім того, при складанні декларації за 1 квартал 2010 року у позивача були наявні підстави, передбачені податковим законодавством для включення сумнівної (безнадійної) заборгованості до складу валових витрат, оскільки була наявна затримка в оплаті заборгованості у розмірі 191884грн., яка склала більше 90 календарних днів, при направлені претензії та не отриманні відповіді на претензію, виходячи з наступного.

Так, згідно з п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону .

Відповідно до п.п.12.1.1. п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Наказом ДПА України від 11 липня 2003 року № 346 затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

Якщо платник податку здійснює урегулювання сумнівної заборгованості на підставі абзацу "б" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334 , то в цьому випадку право на збільшення валових витрат виникає тільки за умови обов'язкового надсилання претензії до покупця. У цьому разі право на збільшення валових витрат виникає у податковому періоді, на який припадає остання з таких подій: а) закінчення дев'яностого календарного дня з моменту граничного строку погашення заборгованості, передбаченого договором; б) отримання від покупця згоди про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або неотримання відповіді на претензію протягом строків, які встановлені розділом ІІ "Досудове врегулювання господарських спорів" Господарського процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 року № 1798-XII .

Отже, внаслідок безпідставного встановлення відповідачем завищення позивачем валових витрат, у періоді, що перевірявся, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу податок на прибуток у розмірі 61895грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року № НОМЕР_1, яким КП ТМ "Южтеплокомуненерго" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький