Рішення

від 05.08.2015 по справі 904/3331/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.15р. Справа № 904/3331/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ІМІДЖ", м. Київ

до Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин", м. Дніпродзержинськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

про стягнення заборгованості за надані послуги

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ІМІДЖ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин" про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 84 600,00грн., 3% річних у розмірі 1 807,11грн. та інфляційних у розмірі 3 453,46грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання юридичних послуг №46 від 17.04.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що у нього відсутні оригінали договору про надання юридичних послуг №46 від 17.04.2013р. та актів виконаних робіт. Крім того, відповідач стверджує, що, як встановлено службовою перевіркою, дані акти підписувались формально або взагалі не підписувались колишнім керівництвом відповідача, оскільки позивач фактично не надавав йому юридичні послуги, у зв"язку з цим у відповідача утворився фіктивний борг у розмірі 84 600,00грн. Відповідач звернувся до правоохоронних органів м. Дніпродзержинська із заявою провести досудове розслідування за фактом вчинення протиправних дій колишнім керівництвом Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин" стосовно фіктивності господарської діяльності з позивачем.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України явку представника в судові засідання не забезпечило, письмові пояснення по суті спору не подало, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталось.

Ухвалами суду від 05.08.2014р. у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі до її повернення з даного інституту.

15.01.2015р. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу разом із листом за №3111-14 від 15.01.2015р., в якому повідомив, що висновок судової технічної експертизи буде надісланий суду лише після його повної оплати.

19.01.2015р. відповідач подав до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по даній справі.

16.07.2015р. провадження у справі було поновлено.

30.07.2015р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 84 600,00грн., 3% річних у розмірі 4 934,15 грн. та інфляційні у розмірі 65 345,98 грн. Крім того просив розглянути справу без його участі.

У судові засідання, призначені на 23.07.2015р. та 04.08.2015р., відповідач явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.202, 222), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ІМІДЖ" (виконавець) та Державним підприємством "38 відділ інженерно -технічних частин" (замовник) був укладений договір №46 про надання юридичних послуг, за умовами якого виконавець зобов"язався надавати юридичні послуги замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін.

Відповідно до п.1.2. договору юридичні послуги, що надаються на підставі цього договору, можуть мати одноразовий чи систематичний характер і складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником.

За п.1.3. договору види, характер, обсяг, порядок надання і строки юридичних послуг визначаються сторонами в умовах даного договору.

Якщо інші вимоги щодо обсягу юридичних послуг не обумовлені сторонами і не зафіксовані в додатку до договору, комплекс юридичних послуг включає: підготовку аналітичних висновків з питань застосування законодавства України та інших держав, експертних висновків стосовно законності вчинення правочинів, розробку проектів нормативно-правових актів, договорів, локальних документів суб'єкта господарювання, участь у розгляді і вирішенні господарських, адміністративних, земельних справ, в тому числі підготовку процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, скарг, пояснень), надання усних та письмових консультацій, інформаційних довідок, тощо (п.1.4 договору).

Пунктом 1.5. договору передбачено, що юридичні послуги надаються в усній чи письмовій формі, виходячи зі специфіки вчинення юридичних дій, передбаченої чинним законодавством щодо розгляду і вирішення справи.

Згідно п.4.2. договору вартість послуг за даним договором встановлюється у розмірі 14 100,00грн. на місяць.

Відповідно до п.4.3. договору при належному виконанні умов цього договору сторони щомісяця підписують акт виконаних робіт. Кожного останнього робочого дня місяця виконавець складає та надає замовнику акт виконаних робіт, який надсилається замовнику факсом на номер: (0569)586486, а оригінал направляється поштою. Замовник протягом двох робочих днів з моменту отримання акту факсом зобов'язаний підписати акт виконаних робіт або надати свої письмові мотивовані заперечення. При неотриманні виконавцем письмових мотивованих заперечень на акт виконаних робіт протягом двох робочих днів з моменту отримання замовником акту факсом, такий акт виконаних робіт вважається підписаним замовником, а послуги, вказані в акті, підлягають оплаті у строки, вказані у п. 4.4. даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2014р. Договір може бути припинений достроково шляхом підписання сторонами додаткової угоди до нього (п.7.1. договору).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу юридичні послуги з квітня по жовтень 2013р. на загальну суму 91 180,00грн., що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р., підписані сторонами без зауважень (а.с.10-17).

За ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.4.4. договору грошова сума, обумовлена у п. 4.2. договору, перераховується замовником на рахунок виконавця в наступному порядку: 14 100,00 грн. щомісяця, не пізніше 10 днів від дати підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був оплатити акт від 30.04.2013р. - 10.05.2013р., акт від 31.05.2013р. - 10.06.2013р., акт від 30.06.2013р. - 10.07.2013р., акт від 31.07.2013р. - 10.08.2013р., акт від 31.08.2013р. - 10.09.2013р., акт від 30.09.2013р. - 10.10.2013р., акт від 31.10.2013р. - 10.11.2013р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач 23.05.2013р. оплатив послуги, надані позивачем у квітні 2013р., у розмірі 6 580,00грн. (а.с.18).

07.05.2014р. відповідач отримав від позивача претензію за №25/04 від 25.04.2014р. про сплату заборгованості (а.с.21-23), однак відповіді не надав, вимогу не задовольнив, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідач у судових засіданнях стверджував, що акти підписувались формально або взагалі не підписувались колишнім керівництвом відповідача, оскільки позивач фактично не надавав йому юридичні послуги, у зв"язку з цим у відповідача утворився фіктивний борг у розмірі 84 600,00грн.

Ухвалою суду від 05.08.2014р. за клопотанням відповідача у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта було поставлено питання: чи нанесено відтиск печатки Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин" у договорі про надання юридичних послуг від 17.04.2013р. №46, укладеного між ДП "38 ВІТЧ" та ТОВ "Український імідж", а також в актах виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р. (а.с.66-79), печаткою Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин"? Оплату за проведення судової експертизи було покладено на відповідача.

У зв"язку із несплатою відповідачем судової експертизи суд поновив провадження у справі та розглянув її по суті за наданими сторонами матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач не надав до суду докази сплати заборгованості за договором про надання юридичних послуг №46 від 17.04.2013р., станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з квітня по жовтень 2013р. складає 84 600,00грн., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами (а.с.19), та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 4 934,15грн. за загальний період з 11.05.2013р. по 04.08.2015р., а також інфляційні з червня 2013р. по червень 2015р. у розмірі 65 345,98грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, встановив, що вони розраховані правильно та підлягають до стягнення. Щодо інфляційних, то за період з червня 2013р. по червень 2015р. вони складають 64 940,90грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд вважає за необхідне відмовити.

Доводи відповідача про те, що його колишнє керівництво вело фіктивну господарську діяльність з позивачем, спростовуються постановою Баглійського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12.06.2015р. про закриття кримінального провадження (а.с.195).

Враховуючи те, що справа розглядається досить тривалий час, а також те, що судова експертиза, призначена судом 05.08.2014р., не була оплачена відповідачем у повному обсязі, а розстрочка оплати проведення судової експертизи не була погоджена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, суд вважає, що клопотання відповідача від 19.01.2015р. про призначення почеркознавчої експертизи по даній справі не підлягає задоволенню.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин" (51915, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр-т Аношкіна, 181, ЄДРПОУ 33127487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ІМІДЖ" (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 5, ЄДРПОУ 34048244) заборгованість за надані послуги у розмірі 84 600,00грн. (вісімдесят чотири тисячі шістсот), 3% річних у розмірі 4 934,15 грн. (чотири тисячі дев"ятсот тридцять чотири грн. 15коп.), інфляційні у розмірі 64 940,90грн. (шістдесят чотири тисячі дев"ятсот сорок грн. 90коп.) та 3 089,50грн. (три тисячі вісімдесят дев"ять грн. 50коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова