Постанова

від 24.09.2015 по справі 904/3331/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015 року Справа № 904/3331/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін:

від відповідача: Катичева Ю.В. (дов. № 15 від 02.04.15 р.);

від позивача та третьої особи: представники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства " 38 відділ інженерно-технічних частин" м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 04.08.2015 р. у справі № 904/3331/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Український імідж" м. Київ

до: Державного підприємства " 38 відділ інженерно-технічних частин" м.Дніпродзержинськ;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м. Київ

про: стягнення заборгованості за надані послуги

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 р. у справі № 904/3331/14 (суддя Петрова В.І.) задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю "Український імідж" м. Київ до Державного підприємства " 38 відділ інженерно-технічних частин" м.Дніпродзержинськ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м. Київ про стягнення заборгованості за надані послуги.

Вказаним рішенням стягнуто з Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин" м. Дніпродзержинськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ІМІДЖ" м. Київ заборгованість за надані послуги у розмірі 84 600,00грн., 3% річних у розмірі 4 934,15 грн., інфляційні у розмірі 64 940,90грн. та 3 089,50грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

17.08.15 р. на примусове виконання рішення видано наказ.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення, оскільки вважає. що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають значення для справи.

Розпорядженням голови суду від 01.09.2015 р. № 760, у зв'язку з перебуванням судді Кощеєва І.М. у відпустці, змінено склад колегії суддів.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав змоги відповідачу скористуватись наданим правом на вчасне ознайомлення з заявою про збільшення позовних вимог 05.08.2015 р. та надати суду вмотивовані заперечення на вимоги позивача.

Також, судом не враховано той факт, що керівництвом ДП « 38 ВІТЧ» виявлено порушення при прийманні виконаних робіт по договору про надання юридичних послуг від 17.04.2013 р. № 46, а саме акти виконаних робіт, на які посилається позивач, не підтверджені фактичним наданням послуг.

Як вбачається з наданих «формальних» актів виконаних робіт, товариством начебто надавались консультаційні юридичні послуги та готувались лише проекти документів, навіть з питань та напрямків, якими ДП « 38 ВІТЧ» не займається взагалі.

Також, документи правового характеру, підготовлені виконавцем, замовнику не надавались. В жодному з судових засідань, а також в інших установах та організаціях представники позивача не представляли інтереси.

На думку скаржника, підписання вказаних актів виконаних робіт призвело до утворення фіктивного боргу перед ТОВ «Український імідж» в сумі основного боргу 84 600,00 грн.

Скаржник вказує у скарзі, що Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ м.Дніпродзержинська порушено кримінальне провадження № 12014040780000969 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України щодо складання, видачі службовими особами ТОВ «Український імідж» та ДП «38ВІТЧ» завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Судом першої інстанції в своєму рішенні встановлено, що доводи відповідача про те, що його колишнє керівництво вело фіктивну господарську діяльність з позивачем, спростовується постановою Баглійського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України Дніпропетровської обл. від 12.06.2015 р. про закриття провадження.

Скаржник звертає увагу суду на те, що 19.08.2015 р. прокуратурою Баглійського району м. Дніпродзержинська скасовано постанову Баглійського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України Дніпропетровської обл. від 12.06.2015 р, про закриття кримінального провадження № 12014040780000969 та направлено матеріали справи для подальшого розслідування.

Окрім того, в суді першої інстанції відповідач зазначив, що оригінали первинних документів, які підтверджують право вимоги позивача по Договору, у відповідача відсутні.

Також, в ході розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про проведення експертизи, у зв'язку з невідповідністю вказаних в наданих позивачем актах підписів та печаток відповідача, однак експертиза не була проведена.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення є законним та обґрунтованим.

Позивач вказує у відзиві, що твердження відповідача про порушення судом першої інстанції його прав на участь у розгляд справи та ознайомлення із заявою про збільшення позовних вимог не відповідає дійсності, оскільки судові повістки про призначення судових засідань відповідач отримував від суду вчасно, проте свого представника для участі у останніх судових засіданнях свідомо не надсилав, чим сам позбавив себе відповідних прав.

ТОВ «Український імідж» не погоджується з твердженнями відповідача, що акти виконаних робіт не підтверджені фактичним наданням послуг та нібито підписувались формально, оскільки у матеріалах справи наявні численні письмові докази, що свідчать про належне надання позивачем та прийняття відповідачем юридичних послуг за договором та актами.

Щодо твердження відповідача про те, що суд першої інстанції не призначив судову експертизу за його клопотанням, позивач зазначає у відзиві, що дана експертиза була призначена судом, але не була проведена саме з вини відповідача - через несплату відповідних витрат на її проведення.

Розпорядженням голови суду від 22.09.2015 р. № 979, у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О.С. у відрядженні , змінено склад колегії суддів.

Позивач 24.09.2015 р. подав письмове клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, у зв'язку із місцезнаходженням у м. Києві та не можливістю надіслати свого представника для особистої присутності при розгляді апеляційної скарги.

Скаржник 24.09.2015 р. подав письмове клопотання про зупинення провадження у справі посилаючись на те, що Баглійським РВ Дніпродзержинського МУ м.Дніпродзержинська порушено кримінальне провадження № 12014040780000969 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України щодо складання, видачі службовими особами ТОВ «Український імідж» та ДП « 38ВІТЧ» завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Колегія суддів, порадившись в нарадчій кімнаті щодо клопотання скаржника про зупинення провадження по даній справі, залишає його без задоволення, так як скаржник просив зупинити провадження з метою упередження помилкового винесення незаконного рішення.

Ст. 79 ГПК України не передбачає зазначених скаржником підстав для зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ІМІДЖ" (виконавець) та Державним підприємством "38 відділ інженерно-технічних частин" (замовник) був укладений договір № 46 від 17.04.2013р про надання юридичних послуг.

Згідно п.1.1 договору виконавець зобов'язався надавати юридичні послуги замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін.

Відповідно до п.1.2. договору юридичні послуги, що надаються на підставі цього договору, можуть мати одноразовий чи систематичний характер і складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником.

Згідно п.1.3. договору види, характер, обсяг, порядок надання і строки юридичних послуг визначаються сторонами в умовах даного договору.

Якщо інші вимоги щодо обсягу юридичних послуг не обумовлені сторонами і не зафіксовані в додатку до договору, комплекс юридичних послуг включає: підготовку аналітичних висновків з питань застосування законодавства України та інших держав, експертних висновків стосовно законності вчинення правочинів, розробку проектів нормативно-правових актів, договорів, локальних документів суб'єкта господарювання, участь у розгляді і вирішенні господарських, адміністративних, земельних справ, в тому числі підготовку процесуальних документів (позовних заяв, клопотань, скарг, пояснень), надання усних та письмових консультацій, інформаційних довідок, тощо (п.1.4 договору).

Пунктом 1.5. договору передбачено, що юридичні послуги надаються в усній чи письмовій формі, виходячи зі специфіки вчинення юридичних дій, передбаченої чинним законодавством щодо розгляду і вирішення справи.

Згідно п.4.2. договору вартість послуг за даним договором встановлюється у розмірі 14 100,00 грн. на місяць.

Відповідно до п.4.3. договору при належному виконанні умов цього договору сторони щомісяця підписують акт виконаних робіт. Кожного останнього робочого дня місяця виконавець складає та надає замовнику акт виконаних робіт, який надсилається замовнику факсом на номер: (0569)586486, а оригінал направляється поштою. Замовник протягом двох робочих днів з моменту отримання акту факсом зобов'язаний підписати акт виконаних робіт або надати свої письмові мотивовані заперечення. При неотриманні виконавцем письмових мотивованих заперечень на акт виконаних робіт протягом двох робочих днів з моменту отримання замовником акту факсом, такий акт виконаних робіт вважається підписаним замовником, а послуги, вказані в акті, підлягають оплаті у строки, вказані у п. 4.4. даного договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2014р. Договір може бути припинений достроково шляхом підписання сторонами додаткової угоди до нього (п.7.1. договору).

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу юридичні послуги, встановлені договором, з квітня по жовтень 2013р. на загальну суму 91 180,00грн., що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р., підписані сторонами без зауважень (а.с.10-17).

Ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.4.4. договору грошова сума, обумовлена у п. 4.2. договору, перераховується замовником на рахунок виконавця в наступному порядку: 14 100,00 грн. щомісяця, не пізніше 10 днів від дати підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був оплатити акт від 30.04.2013р. - 10.05.2013р., акт від 31.05.2013р. - 10.06.2013р., акт від 30.06.2013р. - 10.07.2013р., акт від 31.07.2013р. - 10.08.2013р., акт від 31.08.2013р. - 10.09.2013р., акт від 30.09.2013р. - 10.10.2013р., акт від 31.10.2013р. - 10.11.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 23.05.2013р. оплатив послуги, надані позивачем у квітні 2013р., у розмірі 6 580,00грн. (а.с.18).

07.05.2014р. відповідач отримав від позивача претензію за №25/04 від 25.04.2014р. про сплату заборгованості (а.с.21-23), однак відповіді не надав, вимогу не задовольнив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення 89 860 грн. 57 коп., в т.ч. 84 600 грн. заборгованість за надані послуги, 1 807 грн. 11 коп. три проценти річних за користування чужими грошовими коштами, 3 453 грн.46 коп. інфляційних нарахувань.

30.07.2015 р. позивач, керуючись ч. 4 ст. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача 84 600 грн. заборгованість за надані послуги, 4 934,15 грн. три проценти річних за користування чужими коштами та 65 345,98 грн. інфляційних нарахувань

Відповідач стверджує, що акти виконаних робіт підписувались формально або взагалі не підписувались колишнім керівництвом відповідача, оскільки позивач фактично не надавав йому юридичні послуги, у зв'язку з цим у відповідача утворився фіктивний борг у розмірі 84 600,00грн.

Ухвалою суду від 05.08.2014р., за клопотанням відповідача у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта було поставлено питання: чи нанесено відтиск печатки Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин" у договорі про надання юридичних послуг від 17.04.2013р. №46, укладеного між ДП "38 ВІТЧ" та ТОВ "Український імідж", а також в актах виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р. (а.с.66-79), печаткою Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічних частин"? Оплату за проведення судової експертизи було покладено на відповідача.

У зв'язку із несплатою відповідачем судової експертизи суд поновив провадження у справі та розглянув її по суті за наданими сторонами матеріалами.

Суд першої інстанції залишив без задоволення клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи по даній справі, оскільки призначена судом судова експертиза не була оплачена в повному обсязі, а розстрочка оплати проведення судової експертизи не була погоджена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Враховуючи те, що відповідач не надав до суду докази сплати заборгованості за договором про надання юридичних послуг №46 від 17.04.2013р., станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з квітня по жовтень 2013р. складає 84 600,00грн., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами (а.с.19), та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 4 934,15грн. за загальний період з 11.05.2013р. по 04.08.2015р., а також інфляційні з червня 2013р. по червень 2015р. у розмірі 65 345,98грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, встановив, що вони розраховані правильно та підлягають до стягнення. Щодо інфляційних, то за період з червня 2013р. по червень 2015р. вони складають 64 940,90грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних господарський суд відмовив.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів вважає, що доводи скаржника. викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, виходячи з наступного.

З матеріалів справи (а.с. 202) вбачається, що відповідач своєчасно був повідомлений ухвалою від 23.07.2015 р. про те, що у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 04.08.2015 р. на 12 годину.

Згідно п.п.3.91 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи в разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що він не скористався наданим правом на вчасне ознайомлення з заявою про збільшення позовних вимог, та надати вмотивовані заперечення на вимоги позивача. Ці доводи скаржника не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, так як позивач, збільшуючи позовні вимоги, не змінив суму основного боргу, а лише нарахував три проценти річних та інфляційні. В судовому засіданні в апеляційному суді представник погодився з донарахованими сумами (три проценти річних і інфляційних).

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і при його прийнятті судом не було порушені норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства " 38 відділ інженерно-технічних частин" м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2015 р. у справі №904/3331/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 28.09.2015 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді І.М. Науменко

І.О. Вечірко