Постанова

від 05.08.2015 по справі 908/1196/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.08.2015 справа №908/1196/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Ломовцева Н.В., Радіонова О.О. За участю представників сторін:

від позивача:Левицька А.В. - за довіреністю від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 24.04.2015р. у справі№ 908/1196/15-г (суддя: Мойсеєнко Т.В.), порушеній за позовом:Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія", м. Мелітополь про:стягнення 127' 357,75 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - «Позивач») звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія" (далі - «Відповідач») про стягнення за договором банківського обслуговування б/н від 09.03.2011р. 127' 357,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 60' 414,28 грн., заборгованість з процентів - 41' 566,80 грн., пеня - 19' 395,64 грн., заборгованість з комісії - 5' 981,03 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.04.2013р. у справі № 908/1196/15-г позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь Позивача 60' 414,28 грн. - заборгованість за кредитом, 39' 230,77 грн. - проценти за користування кредитом, 5' 437,30грн. - комісія за користування кредитом, 17' 902,41 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2' 459,70 грн. - витрати зі сплати судового збору.

Відмовляючи у задоволенні частини позов, суд першої інстанції виходив з неправильності зроблених Позивачем розрахунків відсотків річних та комісійних.

Позивач не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області в частині сум, щодо яких у стягненні відмовлено, - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджується із розрахунком сум відсотків та комісії, зробленим судом, посилаючись на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального, наполягає на тому, що судом надана неправильна оцінка доказам зібраним по справі.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник Позивача надав, на вимогу суду, виписки з програмного комплексу Приват 24 щодо повідомлення про встановлення кредитного ліміту Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія", та підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, поважність причин не явки не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Відповідача.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відтак - законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2011р. Сторони підписали заяву «про відкриття поточного рахунку», згідно якої Відповідачу був відкритий рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк» відповідно до якої банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифів банку (далі - Умови та Тарифи), розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною заявою складають договір банківського обслуговування.

Вказані умови та тарифи були затверджені наказом банку від 28.01.2011 р. № СП-2011-85.

Згідно з п. 3.18.1.3 Умов (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За змістом прав та обов'язків, по яких сторонами досягнута домовленість, правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У заяві на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.03.2011р. клієнт погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження за банківським обслуговуванням з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший Інтернет -SMS-ресурс, зазначений банком).

Пунктами 3.18.1, 3.18.1.1 Умов визначено вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнту. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «кредит») надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (далі - «ліміт»).

Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт в розумінні даного розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Згідно з п. 3.18.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачами яких є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань.

Також згідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в прядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, яка належить до уплати банку, зі свого поточного рахунку.

Пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Порядок розрахунку процентів:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.18.4.9 Умов передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату уплати.

У п. 3.18.4.10 Умов також закріплено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п. п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.

Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, вказаної у п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати уплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з п. 3.18.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах вказаних у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

На виконання договору банк встановив кредитний ліміт на відкритий відповідачу поточний рахунок №26005060520368 в розмірі 15' 000,00 грн. з 09.03.2011р., 30' 000,00 грн. - з 23.03.2011р., 50' 000,00 грн. - з 23.05.2011 р., 30' 000,00 грн. - з 17.08.2011 р., 25' 768,82 грн. - з 12.04.2012 р., 43' 500,00 грн. - з 06.06.2012 р., 50' 000,00 грн. - з 08.10.2012 р., 62' 500,00 грн. - з 04.02.2013 р., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 02.02.2015 р. вих. № 08.7.0.0.0/150202110234.

Як вбачається з виписок банку по рахунку клієнта, за період дії договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту. 27.08.2013р. заборгованість в розмірі 60' 414,28 грн. віднесена банком на прострочення.

Цілком обґрунтованим є застереження місцевого господарського суду про те, що відповідно до строків обнуління кредитного сальдо, які встановлені у пунктах 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов, до яких приєднався відповідач, кредитне сальдо, яке утворилось 08.05.2013 р., мало бути обнуліне до 25-го числа місяця, наступного за тим, в якому утворилось кредитне сальдо, тобто до 25.06.2013 р. Оскільки кредит не був обнуліний у цей строк, то відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов, через 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Отже, кредит став простроченим з 26.09.2014 р., а не з 27.08.2014 р., як вказує позивач. Такий висновок господарського суду, на думку судової колегії, відповідає обставинам справи. Відтак - є вірним.

Наказом банку від 04.06.2014 р. № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 р. у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку.

З 01.07.2014 р. діють Умови та надання банківських послуг в новій редакції, згідно з п. 2.1.1.11 якої, у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20го (включно) числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця. У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-якій з днів по 25-е число наступного місяця. Якщо дебетове сальдо не обнулити згідно умов, описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36% річних. Згідно з п.3.2.1.4.1.3 нових Умов при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач здійснив розрахунок заборгованості за кредитом, процентами та пенею за весь період дії договору, виходячи з нових умов, незважаючи на те, що нові умови введені в дію лише 01.07.2014 р. і не поширюються на правовідносини сторін, які виникли раніше.

У п. 3.18.2.3.1 Умов в первісній редакції сторони погодили, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу заборгованість в порядку та строки, передбаченими «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених даним пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або шляхом встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, СМС-повідомлення тощо).

Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта 05.06.2014 р. через електронну систему «Приват24», що підтверджується випискою з «Приват24» по клієнту ТОВ "Мелітопольська машинобудівна компанія" за 05.06.2014р. Отже, на правовідносини сторін поширюються нові умови та правила надання банківських послуг, які діють з 01.07.2014 р.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки банку по рахунку клієнта, вбачається, що на залишок кредитного сальдо банком нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 24% за період з 28.05.2013р. по 27.08.2014 р., які були списані банком за рахунок кредитного ліміту і в даному позові не стягуються.

За період з 28.08.2014 р. по 01.07.2014 р. на суму кредиту, яка була віднесена банком на прострочення, нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 48% річних, а з 02.07.2014 р. по 26.01.2015 р. - за ставкою 56% річних згідно нових умов, з розрахунку 360 днів у році, в загальній сумі 41' 566,80 грн.

Зазначений розрахунок відсотків обґрунтовано був визнаний судом невірним, оскільки кредит став простроченим 26.09.2013 р., отже нарахування процентів за ставкою 48% річних за період з 28.08.2013 р. по 25.09.2013 р. є неправомірним.

Судова колегія погоджується із розрахунком відсотків, зробленим місцевим судом Таким чином, всього сума процентів складає 42' 115,46 грн.

04.02.2014 р. були оплачені проценти в сумі 2' 884,69 грн. Залишок несплачених процентів складає 39' 230,77 грн., а проценти в сумі 2' 336,03 грн. - заявлені безпідставно.

Також банком пред'явлена до стягнення комісійна винагорода, нарахована згідно з п.3.18.4.4 первісних Умов та п. 3.2.1.4.4 нових Умов за використання ліміту в період з серпня 2013 року по грудень 2014 року в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в загальній сумі 5' 881,03 грн.

Зазначений розрахунок комісії обґрунтовано був визнаний судом невірним, оскільки 31.12.2013 р. комісія нарахована банком в подвійному розмірі (1' 087,46 грн. замість 543,73 грн.). За період з серпня 2013 року по грудень 2014 року щомісячна комісія в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту (60' 414,28 грн.) складає 543,73 грн., що за 17 місяців користування кредитним лімітом складає 9' 243,41 грн. Відповідач частково сплатив комісію 04.02.2014 р. в сумі 3' 806,11 грн. Звідси сума боргу з комісії складає 5' 437,30 грн., а комісія в сумі 543,73 грн. пред'явлена безпідставно.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору відповідач не сплачував у встановлені строки кредит, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 60' 414,28 грн., процентами за користування кредитом в розмірі 39230,77 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 5' 437,30 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості.

Місцевий господарський суд мотивовано не прийняв до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, адже у п. 3.18.5.8 первісних Умов, до яких приєднався відповідач, та п. 3.2.1.5.7 нових Умов погоджено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю у 5 років. Тобто на момент звернення банку до суду з позовом строки позовної давності до заявлених вимог ще не спливли.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, позивачем пред'явлена до стягнення пеня за прострочення сплати кредиту, процентів та комісії в сумі 19' 395,64 грн.

На думку судової колегії обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо неправильності розрахунку пені Позивачем. відтак - цілком мотивованим висновок про правомірність стягнення з Відповідача пені у сумі 17' 902,41 грн.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.04.2015р. у справі № 908/1196/15-г - без змін

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: Н.В. Ломовцева О.О. Радіонова

Надруковано примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-у справу

1-ДАГС