Рішення

від 01.02.2012 по справі 2-6897/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2-6897/11

пр. № 2/2608/1448/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Коваль О.А.

при секретарі Лазаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Святошинського району м. Києва, Контрольно-пропускний пункт аеропорту «Бориспіль», Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського району м. Києва про надання дозволу на виїзд дитини за кордон,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 у період з 17.06.2000 року по 01.10.2009 року. Від вказаного шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу, позивачка виїхала на постійне місце проживання за кордон до Сполучених Штатів Америки, де уклала шлюб з іншим чоловіком. На даний час позивачка за кордоном має постійне місце роботи та проживання та може забезпечити дитині належні умови проживання та оплату за власний рахунок медичних послуг. Малолітня донька ОСОБА_3, з причин не бажання батька надати їй дозвіл на виїзд за кордон для проживання з матір'ю, залишилась проживати з відповідачем у їх спільній квартирі за адресою: АДРЕСА_1. У липні 2010року дитині зробили серйозну операцію по видаленню правого яєчника, після чого лише позивачка та згодом її мати ОСОБА_4, займались курсом реабілітації та лікуванням ОСОБА_3. Зараз їх дочка, після серйозного оперативного втручання потребує ретельного обстеження фахівця, лікування та проходження курсу реабілітації, а позивачка має фінансову можливість забезпечити їй оплату належних медичних послуг у США в лікарні А&М Супернова БО/ГИН у період з 05.06.2012 року по 05.07.2012 року. Але, оскільки батько дитини на неодноразові звернення позивачки з проханням надати дозвіл на виїзд дитини за кордон для лікування ніяк не реагує, таким чином діючи не в інтересах доньки, вона звернулась до суду із вказаним позовом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином за місцем своєї реєстрації, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Святошинського району м. Києва надіслав до суду лист з проханням розглянути справу за його відсутності та винести рішення в інтересах дитини, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського району м. Києва також просили розглядати справу без участі їх представника.

Представники Контрольно-пропускний пункт аеропорту «Бориспіль» в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутність за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 17.06.2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який 01.10.2009 року було розірвано.

Від вказаного шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, згодом після розлучення позивачка переїхала до США, там одружилась з іншим чоловіком, має постійне місце проживання, постійну роботу в компанії ОСОБА_5 Спрішен.СПА.ПС, займає посаду менеджера офісу, що підтверджується листом ОСОБА_5 від 01.09.2011р.

Оскільки, відповідач не надав дозволу на виїзд дочки за кордон для проживання з матір'ю, ОСОБА_3 залишилась проживати в Україні з відповідачем та матір»ю позиваки ОСОБА_4 у спільній позивачки та відповідача квартирі за адресою: АДРЕСА_2.

У липні 2010 року малолітній ОСОБА_3 зробили операцію по видаленню правого яєчника, що підтверджується копією виписки із медичної карти хворого № 638 від 14.07.2010 року, виданої Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит».

Після операції мати позивачки - ОСОБА_4, неодноразово зверталась до лікарів, для обстеження та здачі аналізів онуки, оскільки після операції, по рекомендації лікарів, необхідно постійно наглядати та контролювати стан її здоров'я. Підтвердженням звернення до лікарів для походження огляду та здачі аналізів є копії витягу з картки ОСОБА_3 в НДСЛ «Охматдит» від 31.08.2010 року, 17.08.2010 року, копія результатів аналізів від 17.08.2010 року з медичної лабораторії «Діла», копія результатів аналізів від 11.09.2010 року з лабораторії «Синево», результати проходження УЗД органів малого тазу в НДСЛ «Охматдит» від 12.10.2010 року та від 03.11.2010 року та копія консультативного висновку Інституту педіатрії, акушерства та гінекології.

У зв'язку з тим, що дочці ОСОБА_6 необхідна кваліфікована консультація, обстеження та лікування, позивачка отримала запрошення до А&M Супернова ОБ/ГИН, що знаходиться за її місцем проживання для гінекологічного обстеження, тестування та проходження лікування, пов'язаного з видаленням правого яєчника у липні 2010 року, про що свідчить запрошення доктора ОСОБА_7 у період з 05.06.2012 року по 05.07.2012 року.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Частина 2 ст. 155 СК України передбачає, що батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам самої дитини.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

За нормою статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документом, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчує особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, проїзний документ дитини.

Згідно ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

Згідно п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України №231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Крім того, частиною першою ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстрації, телеграму з викликом до суду у судове засідання отримав, але у судове засідання не з»явився, своїх заперечень щодо позову не надав.

З огляду на викладене, суд не може не враховувати пояснення представника позивача за об»єктивні та достовірні, оскільки вони не спростовані відповідачем, який не виявив бажання приймати участь у розгляді справи.

Так, представник позивача у судовому засіданні пояснила, що необхідність виїзду дитини до Сполучених Штатів Америки пов»язана із саном здоров»я дитини, якій у віці десяти років зробили складну операцію по видаленню правого яєчника і яка тепер потребує постійного медичного обстеження, догляду, контролю. Позивачка ОСОБА_1 продовжує спілкуватись з дочкою, постійно про неї піклується матеріально забезпечує, а тому в її інтересах отримала запрошення доктора ОСОБА_8 А&M Супернова ОБ/ГИН для гінекологічного обстеження, тестування та проходження лікування, пов'язаного з видаленням правого яєчника дочки ОСОБА_6, яке можливо буде провести у період з 05.06.2012 року по 05.07.2012 року. Також зазначає, що відповідач не надає відповідного дозволу на виїзд дитини без будь-яких пояснень, тоді як цей виїзд є строковим та в інтересах дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки виїзд дитини за кордон пов»язаний із необхідністю медичного обстеження та лікування дитини, та є строковим з 05.06.2012 року по 05.07.2012 року та враховуючи, що згідно норм діючого законодавства батьки мають рівні права щодо дитини, та обов»язок піклуватись про її стан здоров»я і її розвиток, вважає за можливим надати дозвіл на виготовлення та видачу проїзних документів без дозволу батька на право виїзду неповнолітньої ОСОБА_3 за кордон та дозвіл на її виїзд до Сполучених Штатів Америки за місцем проживання її матері у вказаний період, оскільки відповідач, в супереч інтересам дитини, вказаного дозволу не надає без поважних на те причин.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 141, 150, 154, 155 Сімейного кодексу України, ст.313 ЦК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України №231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, ст. ст. 10, 15, 57, 60, 88, 209, 212, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Надати дозвіл на виготовлення та видачу проїзних документів без дозволу батька - ОСОБА_2 на право виїзду неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон.

Надати дозвіл на виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, 30 жовтня 2000року народження у період з 04.06.2012 року по 05.07.2012 року за місцем проживання матері - ОСОБА_1 (1036 Foster strit, Florida, Pensilvaniya, 19116) до Сполучених Штатів Америки без згоди батька - ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: