Ухвала

від 30.07.2015 по справі 2а-1862/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/9991/25632/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 по справі № 2а-1862/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року Товариством до суду заявлений позов про скасування податкового повідомлення - рішення від 20.11.2009 №0001042304/0, яким позивачу визначено суму основного податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 374 255,94 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 187 127,97 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Судові рішення обґрунтовано тим, що обов'язок по сплаті орендних платежів виник у позивача з моменту укладення договору оренди землі та його державної реєстрації.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким Товариству у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена невиїзна документальна перевірка Товариства щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету земельного податку та орендної плати за земельні ділянки за період з 08.05.2007 по 31.08.2009, за підсумками якої складено акт від 19.11.2009 № 660/2304/30472307.

У ході зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем ст. 14 Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), що полягало у не нарахуванні та несплаті до місцевого бюджету орендної плати у сумі 374 255,94 грн.

Вказане порушення, на думку контролюючого органу, полягає в тому, що між Київською міською радою та Товариством укладено договір оренди земельної ділянки від 20.09.2007 №78-6-00461, п. 4.3 якого визначено, що у разі якщо цей договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради від 28.12.2006, розмір орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договір оренди №78-6-00461 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20.09.2007, проте договір оренди мав бути укладений до 28.05.2007, а отже, контролюючий орган дійшов висновку про прострочення укладання договору на 114 днів (з 29.05.2007 по 19.09.2007).

На підставі вказаного акта перевірки Державна податкова інспекція прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Так, оподаткування земельних ділянок та справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1992 №2535-ХІІ "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги щодо плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно зі ст. 13 Закону № 2535-ХІІ підставами для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, для орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, підставою є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із ст. 18 вказаного Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

А згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 2535-ХІІ власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій, що позивач зобов'язаний нараховувати та сплачувати орендні платежі за землю саме з моменту державної реєстрації договору оренди, тобто з 20.09.2007.

Отже, висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про плату за землю" не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, спростовуються належними та допустимими доказами, яким суди надали належний правовий аналіз у їх сукупності.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 по справі № 2а-1862/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак