Постанова

від 31.10.2011 по справі 2а-1862/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2011 року 16:03 № 2а-1862/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача : Стецика Н.В.;

відповідача: Пєчковської О.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва проскасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 лютого 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Московський міст ЛТД") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2009 року №0001042304/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 15 квітня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2010 року на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №11/81 за позовом ТОВ "Московський міст ЛТД" до Київської міської ради про визнання недійсним пункту 4.3 договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2007 року №78-6-00461.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2011 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 12 жовтня 2011 року.

Судові засідання, призначені на 12 жовтня 2011 року та 19 жовтня 2011 року, не відбулись у зв'язку із хворобою судді. Наступне судове засідання призначене на 31 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні 31 жовтня 2011 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 20 листопада 2009 року №0001042304/0 ТОВ "Московський міст ЛТД" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 561 383,91 грн., в тому числі за основним платежем -734 255,94 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -187 127,97 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 19 листопада 2009 року №660/2304/30472307 "Про результати невиїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету земельного податку та орендної плати за земельні ділянки товариства з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД", код за ЄДРПОУ 30472307 за період з 08.05.2007р. по 31.08.2009р." (далі по тексту -Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення позивачем статті 14 Закону України "Про плату за землю" та пункту 4.3 договору оренди земельної ділянки, а саме ТОВ "Московський міст ЛТД" не розрахувало та не сплатило до місцевого бюджету орендну плату в п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за аналогічний термін прострочення укладання договору з 29 травня 2007 року по 19 вересня 2007 року на суму 374 255,94 грн.

Вказане порушення відповідач мотивує наступним: згідно з документом, наданим для перевірки, а саме договору оренди земельної ділянки від 20 вересня 2007 року за №78-6-00461 укладеного між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Московський міст ЛТД" (орендар).ТОВ "Московський міст ЛТД" є землекористувачем у Оболонському районі м. Києва земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:129:0034) площею 1,9998 га, по вулиці Куренівській, 14- Б, з цільовим призначенням -для реконструкції, експлуатації та обслуговування резервного парку товарно-сировинного цеху. Відповідно до пункту 4.3 зазначеного договору у випадку якщо цей договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради, зазначеного у пункті 1.1 цього договору, розмір орендної плати (зазначений у пункті 4.2 цього договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно з пунктом 1.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 28 грудня 2006 року за №573/630, за актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором. Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис 20 вересня 2007 року. Таким чином, з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради припадає на 28 травня 2007 року, тому термін прострочення укладання договору становить 114 днів (з 29 травня 2007 року по 19 вересня 2007 року.

Тому відповідачем донараховано орендної плати за період прострочення 114 днів з розрахунку п'ятикратного розміру орендної плати, визначеної договором оренди землі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, виходячи з наступного: в силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди виникає з моменту державної реєстрації цього права, а договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації; в свою чергу договір оренди, укладений між позивачем та Київською міською радою, зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20 вересня 2007 року, тому саме від цієї дати у позивача виникає обов'язок по сплаті орендної плати; в основу донарахування орендної плати позивач поклав умови договору, який ще не був укладений.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, вказаних в Акті перевірки, та додатково зазначив, що сума податкового зобов'язання, визначена спірним податковим повідомленням-рішенням, стягнута з позивача у судовому порядку, на підтвердження чого надав суду копії відповідних судових рішень.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги ТОВ "Московський міст ЛТД" є обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що 14 вересня 2007 року між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Московський міст ЛТД" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 28 грудня 2006 року №573/630 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку по вул. Куренівська, 14-б в Оболонському районі м. Києва, розміром 1,9998 га, цільове призначення -для реконструкції, експлуатації та обслуговування резервуарного парку товарно-сировинного цеху.

Відповідно до пункту 4.2 вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі п'яти відсотків від її нормативної грошової оцінки з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

Пункт 4.3 цього договору передбачає, що у випадку якщо цей договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради, зазначеного у пункті 1.1 цього договору, розмір орендної плати (зазначений у пункті 4.2 цього договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України визначає, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом .

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни .

На момент прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення відносини щодо сплати орендної плати регулювались нормами Закону України "Про плату за землю".

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 13 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки .

Відповідно до статті 15 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що власник землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою .

Частина друга статті 125 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону

Також відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Аналогічний порядок набрання чинності договором оренди землі передбачений в пункті 6.2 вказаного вище договору оренди земельної ділянки. Так, відповідно до пункту 6.2 договору оренди земельної ділянки право оренди на земельну ділянку виникає після реєстрації цього договору.

Наведені правові норми свідчать, що орендну плата за земельні ділянки державної та комунальної власності має сплачуватись з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з державної реєстрації відповідного договору оренди.

Як підтверджують матеріали справи, договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та Київською міською радою 14 вересня 2007 року, зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20 вересня 2007 року за №78-6-00461 в книзі записів державної реєстрації договорів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обов'язок сплачувати оренду плату за земельну ділянку по вул. Куренівська, 14-б в Оболонському районі м. Києва, розміром 1,9998 га, виникає у ТОВ "Московський міст ЛТД" з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки -з 20 вересня 2007 року .

За таких підстав визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з орендної плати п'ятикратному розмірі за період прострочення укладання договору з 29 травня 2007 року по 19 вересня 2007 року, до моменту виникнення права користування земельною ділянкою є протиправним.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до частини першої та другої статті 14 Закону України "Про плату за землю", норми якої на думку відповідача порушено позивачем, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Судом не встановлено, а відповідачем не наведено, що ТОВ "Московський міст ЛТД" не обчислило суму орендної плати чи не подало податкову декларацію за відповідний звітний період, а тому висновок Акта перевірки про порушення позивачем статті 14 Закону України "Про плату за землю" є помилковим.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є також протиправним.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що сума податкового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення є узгодженою та стягнута у судовому порядку, й звертає увагу на наступне.

Підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) встановлював, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення .

При цьому перетворення суми податкового зобов'язання, визначену податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, на суму податкового боргу, стягнення якого відбулось у судовому порядку, жодним чином не впливає на можливість оскарження такого податкового повідомлення-рішення та не є безперечною ознакою його правомірності.

Судом враховується наявність в матеріалах справи копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2010 року у справі №2а-972/10/2670 за позовом ДПІ у Оболонському районі м. Києва до ТОВ "Московський міст ЛТД" про стягнення заборгованості перед бюджетом у сумі 694 450,74 грн., якою стягнуто з ТОВ "Московський міст ЛТД" податковий борг у сумі 694 450,74 грн., що виник, зокрема, на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва 20 листопада 2009 року №0001042304/0.

Разом з тим, слід зазначити, що питання наявності порушення з боку позивача статті 14 Закону України "Про плату за землю" та правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва 20 листопада 2009 року №0001042304/0 не досліджувалось в межах адміністративної справи №2а-972/10/2670, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2010 року у справі №2а-972/10/2670 не містить преюдиційних обставин в розумінні частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України для врахування при розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва 20 листопада 2009 року №0001042304/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Московський міст ЛТД" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 20 листопада 2009 року №0001042304/0.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Московський міст ЛТД" судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко