Ухвала

від 08.02.2007 по справі 15/310-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/310-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "08" лютого 2007 р.                                                           Справа № 15/310-06

 м. Житомир

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Катрич П.С., довіреність №279 від 08.07.2006р.,

від відповідача: Янушевич Н.Ю., довіреність №24/10/10 від 10.01.2007р.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калинівському районі Вінницької області, м. Калинівка Вінницької області

на постанову господарського суду Вінницької області

від "27" вересня 2006 р. у справі № 15/310-06 (суддя Курко О.П.)

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мічурінець", с.Кіровка Калинівського району Вінницької області

до Державної податкової інспекції у Калинівському районі Вінницької області,                                 м. Калинівка Вінницької області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-  

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 27.09.2006 року у справі №15/310-06 позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мічурінець" задоволено: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Калинівському районі №000342300/0 від 25.02.2005р., №0000332300/0 від 25.02.2005р., №0000322300/0 від 25.02.2005р., №0000312300/0 від 25.02.2005р.

Крім того, стягнуто з Державного бюджету України на користь СВК "Мічурінець" 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита (а.с.222-226, т.1).

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у Калинівському районі звернулася до суд з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в позові з підстав, викладених у скарзі (а.с.7-9, т.2).

Посилається на те, що Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі. Статтею 5 цього Закону визначено, що платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Тобто особливістю цього податку є те, що його розмір визначається платником на перед, і не за звітний, а за поточний рік, так як фактично об'єктом оподаткування є заздалегідь відома величина - площа наявних у власності або в користуванні у платника сільськогосподарських угідь.

Вказує, що статтею 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" передбачено, що сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) періоду місяця у встановлених розмірах. Формою щорічного розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку передбачено зазначення платником щомісячних строків, в які має бути сплачений податок. Фактично строки сплати податку Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" приведені у відповідність до строків сплати, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" - а саме сплата податку, якщо звітним податковим періодом є місяць, повинна відбутися протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця.

Тому висновок суду першої інстанції про те, що для фіксованого сільськогосподарського податку базовим є календарний рік є неправомірним, так як податковий розрахунок подається на звітний рік, а фактично на перед за поточний рік із зазначенням того, що для сплати податку податковим періодом є календарний місяць.

Також не застосовано норми п.19.6 ст.19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього закону, а отже сплата податків повинна відбуватись у строки передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Державна податкова інспекція у Калинівському районі погоджується, що є підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №000342300/0 від 25.02.2005р., №0000332300/0 від 25.02.2005р., №0000322300/0 від 25.02.2005р., №0000312300/0 від 25.02.2005р. у зв'язку з тим, що зазначеними рішеннями були застосовані штрафні санкції на списанні та розстрочені суми податкового боргу, а також при внесення уточнюючого розрахунку №5976 від 03.06.2004р. на загальну суму   5692,22 грн. Вважає, що в решті державною податковою інспекцією штрафні санкції до СВК "Мічурінець" за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання застосовані правомірно.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Мічурінець" та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Просив постанову господарського суду Вінницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Калинівському районі - без задоволення.

Приймаючи постанову про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Калинівському районі є протиправними, так як штрафні санкції до позивача застосовані без врахування граничних строків, встановлених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та без врахування того, що строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку встановлені Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок". Базовим податковим звітним періодом для фіксованого сільськогосподарського податку є календарний рік, а тому строк сплати цього податку - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Строки подання податкової декларації та строки погашення податкового зобов'язання передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року на фіксований сільськогосподарський податок не розповсюджується, а однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ є порушення платника податків граничних строків проведення платежів, визначених цим Законом.

Ухвалою від 27.09.2006 року провадження у справі №15/310-06 в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Калинівському районі Вінницької області №0000372300/0 від 25.02.2005 року, №0000382300/0 від 25.02.2005 року, №0000442300/0 від 25.02.2005 року про нарахування штрафних санкцій по збору за забруднення навколишнього середовища закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.157 КАС України (а.с.220, т.1).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Мічурінець" взятий на облік у ДПІ у Калинівському районі 14.03.1995р. за №170 та є платником фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.30, т.1).

Відповідно до акту перевірки №121 від 25.02.2005р., проведеної ДПІ у Калинівському районі зазначено що Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мічурінець" несвоєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку (а.с.7, т.1).

На підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у Калинівському району прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 25.02.2005р. про застосування до позивача штрафних санкцій:

- №0000322300/0, яким за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання застосовано штраф в розмірі 20% узгодженої суми - 14091,45 грн.(а.с.8, т.1);

- №0000312300/0, яким за затримку на 204 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання застосовано штраф в розмірі 50% узгодженої суми - 17995,99 грн. (а.с.10, т.1);

- №0000332300/0, яким за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання застосовано штраф в розмірі 10% узгодженої суми - 342,15 грн. (а.с.13, т.1);

- №0000342300/0, яким за затримку на 33 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання застосовано штраф в розмірі 20% узгодженої суми - 1969,33 грн. (а.с.14, т.1).

Штрафні санкції застосовані до позивача за порушення місячного строку сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно п.13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.2001 року факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами  контролюючого  органу  та  підприємства.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон України №2181-ІІІ) передбачено, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Цим Законом запроваджено нові механізми процедури адміністрування податків, зокрема передбачено право платників податків самостійно визначати суму податкових зобов'язань та узгоджувати таку суму податкових зобов'язань шляхом подання податкової декларації (п.5.1 статті 5).

Під останньою, як передбачено пунктом 1.11 статті 1 Закону України №2181-III, розуміється і розрахунок суми податку (збору) який подає платник податку до податкового органу в передбаченому законодавством порядку та за встановленою формою.

Закон України №2181-III запровадивши поняття "самостійне узгодження податкового зобов'язання" встановив, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює:

календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, - до 1 квітня року, наступного за звітним (абзац перший підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4).

Відповідно до абзацу другого підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, під терміном "базовий податковий період" слід розуміти податковий період, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

В силу статті 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998р. №320-ХІУ (далі - Закон №320-14) платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Таким чином, законодавець визначив, що базовим податковим (звітним) періодом для сплати вказаного податку є календарний рік.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-III встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Під останньою, як передбачено пунктом 1.11 статті 11 вказаного Закону України №2181-ІІІ, розуміється як власне податкова декларація, так і розрахунок суми податку (збору).

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-III відповідальність платника податків у вигляді штрафу встановлено для тих випадків, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання  протягом  граничних строків,  визначених цим Законом.

Як вбачається з доданих розрахунків штрафних санкцій, вони розраховані без врахування граничних строків, встановлених Законом України №2181-III.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначених приписами підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статі 4 Закону України №2181-III.

Отже, ДПІ у Калинівському районі Вінницької області не мало правових підстав для застосування до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мічурінець" штрафних санкцій, оскільки порушення строку сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2005 рік наступає через 60 днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а податковим органом штрафні санкції нараховані за порушення місячних строків сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно пп.18.1.3 п.18.1 ст.18 вказаного Закону списанню з платників податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею.

Як свідчать матеріали справи по податковому повідомленню-рішенню №0000312300/0 від 25.02.2005р. неправомірно нараховані штрафні санкції в сумі 1404,65 грн. на списаний безнадійний борг згідно рішення №23 від 26.08.2003р. а також на уточнюючий розрахунок №5976 від 03.06.2004р.; по податковому повідомленню - рішенню №0000322300/0 від 25.02.2005р. неправомірно нараховані штрафні санкції в сумі 2179,53 грн. на списаний безнадійний борг згідно рішення №23 від 26.08.2003р., на уточнюючий розрахунок №5976 від 03.06.2004р. та в результаті проведення інвентаризації за актом №1 від 20.07.2001р.; по податковому повідомленню рішенню №0000332300/0 від 25.02.2005р. неправомірно нараховані штрафні санкції в сумі 138,71 грн. на списаний безнадійний борг; по податковому повідомленню-рішенню №0000342300/0 від 25.02.2005р. неправомірно нараховані штрафні санкції на розстрочені суми податкового боргу згідно договору про розстрочення №29 від 17.05.2001р. в сумі 1891,59 грн.

Відповідно до п. 15.1.1. ст. 15 Закону України №2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій по податковому повідомленню рішенню №0000342300/0 від 25.02.2005р. штрафна санкція в сумі 77,86 грн. нарахована за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання визначеного на підставі розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2000р. №651 від 25.01.2000р., тобто з пропуском строку давності. Тому таке нарахування є неправомірним.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зокрема у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.  

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведеного, господарським судом першої інстанції обгрунтовано визнав нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Калинівському районі №000342300/0 від 25.02.2005р., №0000332300/0 від 25.02.2005р., №0000322300/0 від 25.02.2005р., №0000312300/0 від 25.02.2005р.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу спростовуються вищевказаним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм  матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що постанова господарського суду Вінницької області від 27.09.2006 року у справі №15/310-06 є законною і обгрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Вінницької області від 27 вересня 2006 року у справі №15/310-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калинівському районі Вінницької області, м. Калинівка Вінницької області   - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

4. Справу №15/310-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді: