Рішення

від 05.03.2012 по справі 2-4670/11

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4670/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"05" березня 2012 р.

Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді -Крамаренко А.І.

при секретарі -Корнієнко Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах Бердянської міської ради до Управління Держкомзему у м. Бердянську, ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації та повернення земельної діялнки,

ВСТАНОВИВ:

Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах Бердянської міської ради звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що п.п. 1., 1.65 рішення Бердянської міської ради №28 від 29.10.2009 року було затверджено технічну документацію та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку №435/1 площею 0,0598 га, що перебуває у користуванні для ведення садівництва в межах норм безоплатної приватизації, розташовану в ОСК «Гроно». На підставі вказаного рішення Бердянським районним відділом ДП «Центр Державного земельного кадастру» проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 010926502318 державного акту на право власності серії ЯИ №404361 на земельну ділянку №435/1 площею 0,0598 га, для ведення садівництва на території ОСК «Гроно».

Проведеною прокурорською перевіркою було встановлено, що Бердянська міська рада, приймаючи рішення №28 від 29.10.2009 року, незаконно розпорядилась землею комунальної власності, оскільки земельна ділянка загальною площею 18,37 га в користування ОСК «Гроно»не надавалась.

Крім того, було встановлено, що голова правління ОСК «Гроно»ОСОБА_2 протягом 2009 -2010 років незаконно складав та видавав особам, зазначеним в рішенні Бердянської міської ради №28 від 29.10.2009 року, довідки, в яких вказував, що ці особи є членами ОСК «Гроно»та мають в користуванні земельні ділянки.

У зв'язку з виявленими порушеннями Бердянською природоохоронною міжрайонною прокуратурою 20.12.2010 року був внесений протест на рішення Бердянської міської ради №28 від 29.10.2009 року, який був задоволений а вказане рішення Бердянської міської ради скасовано.

На підставі викладеного прокурор просив визнати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_1, недійсним та скасувати його державну реєстрацію, зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді.

Представник Бердянської міської ради за довіреністю ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити.

Представник Управління Держкомзему у м. Бердянську та ОСОБА_1, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не'явились, причину неявки суду не повідомили. До суду не надходило заяв про неможливість розгляду справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом.

Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, що п.п. 1., 1.65 рішення Бердянської міської ради №28 від 29.10.2009 року було затверджено технічну документацію та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку №435/1 площею 0,0598 га, що перебуває у користуванні для ведення садівництва в межах норм безоплатної приватизації, розташовану в ОСК «Гроно».

25.12.2009 року відділом ДП «Центр Державного земельного кадастру» проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 010926502318 державного акту на право власності серії ЯИ №404361 на земельну ділянку №435/1 площею 0,0598 га, для ведення садівництва на території ОСК «Гроно», виданого на підставі вказаного вище рішення на ім'я ОСОБА_1

За протестом Бердянського природоохоронного прокурора Бердянська міська рада рішенням №81 від 30.12.2010 року скасовує своє рішення №28 від 29.10.2009 року про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Також, Конституційним Судом України було дано роз'яснення положень п. 5 ст. 121, п.9 розділу XV «Перехідні положення»Конституції України, згідно з яким на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституції України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявлені порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (ч.1, 3, 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»). У зв'язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру»порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до цього рішення Пленум Верховного Суду України в п. 8 своєї постанови від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» із змінами і доповненнями,внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року №2 вказав, що рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 Земельного кодексу України перелік підстав для цього є вичерпним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006 року закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності (права власності) інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 140 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, серед яких відсутня така підстава як визнання державного акта недійсним у зв'язку з відміною рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано цей акт.

На підставі вище викладеного суд не приймає до уваги рішення Бердянської міської ради №81 від 30.12.2010 року про скасування свого рішення №28 від 29.10.2009 року, оскільки це порушує вимоги Конституції України. Крім того, такими діями Бердянська міська рада порушила «стабільність суспільних відносин»між органами влади і громадянами, що суперечить правовій позиції, викладеній в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року та п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року.

Протиправності у діях ОСОБА_1 при одержанні у власність спірної земельної ділянки прокурорською перевіркою не встановлено.

У відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, також не заслуговують на увагу доводи позивача про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб управління Держкомзему у м. Бердянську та виконкому Бердянської міської ради, оскільки рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки прийнято компетентним органом (Бердянською міською радою) в межах повноважень, визначених законом, яке в установленому законом порядку не оскаржено.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку щодо обґрунтованості заявлених прокурором позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 - 61, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 19, 41, 144 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ст. 140 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах Бердянської міської ради відмовити .

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_4