Ухвала

від 06.09.2011 по справі 5023/5901/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"06" вересня 2011 р. Справа № 5023/5901/11

вх. № 5901/11

Суддя господарського суду Харківської області Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 2/01 від 30.06.2011 р.

відповідача - ОСОБА_2, директор

- ОСОБА_3 за довіреністю № б/н від 05.09.2011 р.

розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову по справі за позовом ТОВ "ВІНКТЕХ", м. Київ

до ТОВ "КАПРО", м. Харків

про стягнення 200759,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНКТЕХ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРО" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 130074,10 грн. та штрафних санкцій за несвоєчасну оплату поставленого товару згідно Договору № 1/10 П від 10.02.2010 р. в сумі 70685,78 грн.

Позивачем по справі було заявлене клопотання про забезпечення позову згідно якого позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача: р/р 26009805033950 ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" Харків, МФО 351016; р/р 26000074224401 АТ "Сведбанк", МФО 300164.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про забезпечення позову.

Представники відповідача проти задоволення клопотання позивача про забезпечення позову заперечували.

Господарський суд керуючись вимогами ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи думку викладену в роз'яснені Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову" від 23.08.1994 р. №02-5/611, інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належить відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення, здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Причому оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, та враховуючи те, що вжиття заходів до забезпечення позову не повинно перешкоджати господарській діяльності юридичним особам або фізичним особам - підприємцям, які здійснюють таку діяльність, та беручи до уваги те, що позивачем в обґрунтування клопотання про забезпечення позову не було надано до суду доказів вчинення відповідачем дій по зменшенню грошових коштів на його рахунках, яки би свідчили про те, що не вжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення господарського суду по даній справі у майбутньому, господарський суд прийшов до висновку, що дане клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим та безпідставним у зв'язку з чим в його задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Суддя Доленчук Д. О.