Ухвала

від 09.09.2011 по справі 17/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 17/424 09.09.11

За скаргою Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська-9»

На дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві

У справі

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вишняківська-9»

Про стягнення 289646,85 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

Від відповідача не з'явились

Від ВДВС не з'явились

Обставини справи:

Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 17/424 за позовом акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про стягнення з житлово-будівельного кооперативу «Вишняківська-9»289646,85 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді з 01.01.2009 р. по 01.10.2010 р. за договором № 1310540 від 01.06.2007 р., а саме: 229031,21 грн. основного боргу, 27660,68 грн. інфляційної складової боргу, 11959,7 грн. трьох процентів річних, 5327,08 грн. пені та 16032,18 грн. штрафу.

03.08.2011 р. відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві, у якій просить визнати дії вказаного органу виконання рішень в частині надання строків для добровільного виконання рішення неправомірними, зупинити виконавче провадження та зобов'язати орган виконання рішень встановити нові строки для добровільного виконання рішення.

Ухвалаю суду від 08.08.2011 р. розгляд скарги було призначено на 22.08.2011 р..

Представник органу виконання рішень до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою від 22.08.2011 р. розгляд скарги було відкладено до 05.09.2011 р..

Обґрунтовуючи заявлені в скарзі вимоги, скаржник посилається на порушення органом Державної виконавчої служби його права на 7 денний термін добровільного виконання рішення Господарського суду м. Києва, у зв'язку із направленням йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані обставини, на думку скаржника, є підставою для визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2

Стягувач проти скарги заперечує, про що зазначив в наданому суду поясненні, посилаючись на передбачене статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження»право сторони звернутися з заявою про відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням стороною документів виконавчого провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції міста Києва з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з пунктами 1, 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»(далі -Закон) передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2011 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 17/424 від 04.04.2011 р.. В установлений термін до 25.07.2011 р. вказане рішення боржником не виконано.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику 27.07.2011 р., що підтверджується штампом на супровідному листі.

Пунктом 2 статті 30 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до пункту 1 статті 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва № 17/424 боржником у червні та липні 2011 року було сплачено частину боргу, що підтверджується наданими скаржником документами. Однак, після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не вчинялося жодних дій щодо реалізації наданого йому права заявляти клопотання про відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням документів виконавчого провадження.

Сторони виконавчого провадження користуються передбаченими пунктом 1 статті 12 Закону правами (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом) можуть повідомити про зміну найменування юридичної особи, а державний виконавець відповідно до статті 11 Закону зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також має право здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції міста Києва по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2011 р. № 27671341 вчинені в межах встановленого статтею 25 Закону обов'язку державного виконавця, а стягувачем після отримання зазначеної постанови не вживалось жодних дій, передбачених в межах наданих йому прав та обов'язків сторони виконавчого провадження.

Слід врахувати те, що винесення постанови державним виконавцем та її надіслання сторонам є окремими виконавчими діями. Тому, якщо постанова про відкриття виконавчого була надіслана з запізненням, то дана обставина ще не свідчить про те, що державним виконавцем було допущено якісь порушення під час винесення вказаної постанови. Тобто лише цей факт (несвоєчасне надіслання постанови) не є підставою для визнання дій неправомірними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, всупереч вимогам вказаної норми права, скаржник не довів суду належними засобами доказування неправомірність винесення відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2011 р., не довів суду належними та допустимими доказами невідповідність її вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а також порушення органом Державної виконавчої служби його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з вчиненням відповідних дій, які виявилися у винесені оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 7 п. 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, зважаючи на те, що наведені скаржником обставини не є правовими підставами для визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, підстави для задоволення скарги боржника відсутні.

З урахуванням зазначеного, суд визнає доводи скаржника необґрунтованими та безпідставними, тому скарга житлово-будівельного кооперативу «Вишняківська-9»на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції міста Києва не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Суддя О.Г. Удалова

Ухвалу підписано 09.09.2011 р.