Постанова

від 14.09.2009 по справі 2-а-2547/2009

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2547/09    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14 вересня 2009 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді – Широкоряд Р.В, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Світловодську адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодськ  про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з вказаним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ  та просить  суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених свобод та інтересів, за період з 01 січня 2006 року по грудень 2008 року, визнати бездіяльність незаконною та зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки, та в подальшому з 01 січня 2009 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії "діти війни". Статтею 6 зазначеного Закону передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем у 2006—2009 роках допомога йому не виплачувалась.

Сторони в судове засідання не з'явились, надали суду заяви в яких просять суд розглянути справу без їх присутності в порядку письмового провадження, позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач - позов не визнає.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в  м.Світловодськ про зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність.

У відповідності до ст.1

Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що, відповідно до пенсійного посвідчення позивач отримує пенсію за віком і йому встановлено статус “дитина війни”, тобто вона має право на пільги передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

У відповідності до ст.ст.6,7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку - визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в зазначеній частині нереалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивач не мав правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як діти війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в  м.Світловодськ не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні позовних вимог в цій

частині належить відмовити.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007" від 19 грудня 2006 року, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на 2007 рік зупинено. Проте, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнанні неконституційними.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеною строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, то дана вимога не підлягає задоволенню з тих підстав, що до правовідносин пов'язаних з

нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не

застосовується.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку,

що Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодськ, в строк з 01 січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",

тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 "Про соціальний захист дітей війни", і тому в цій частині позовні вимоги підлягають

задоволенню.

Згідно п.п.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", викладено в новій редакції згідно якої, дітям

війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, п.п.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-УІ

,

визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008

перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004 року) позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Світловодськ не проводилось.

З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно Управлінням Пенсійного фонду України в м. Світловодськ нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в цій частині у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в  м.Світловодськ належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року, згідно вищевказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену, як дітям війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 року. Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб. У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи  захист  порушених  прав  позивачів,  враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов'язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку,

про необхідність зобов'язати відповідача самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” за відповідні періоди, з врахуванням раніше нарахованих та виплачених сум.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст. ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14

Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.17 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-ІУ (із наступними змінами), ст.58. п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-У, пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-У1, рішенням Конституційного суду України під 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст. ст.10,11,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в  м.Світловодськ щодо нездійснення підвищення та виплати до пенсії соціальної допомоги

ОСОБА_1

 на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  м.Світловодськ здійснити щомісячне нарахування та виплату підвищення до пенсії соціальної допомоги

ОСОБА_1

 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., та  з 22 травня 2008 року в подальшому.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду, може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя

Р.В.Широкоряд