Рішення

від 22.11.2011 по справі 2-6/11

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Бобровського І. М.

при секретарі Зацепіній І.О.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна і за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частку квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна. Просить визнати за нею і дітьми право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, з розрахунку по 1/4 частці кожному. Визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2. Визнати за нею право власності на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку з будівельними матеріалами. Стягнути з відповідача половину вартості майна, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_3 в сумі 6525 гривень, половину грошового вкладу в сумі 32500 гривень, а також 15000 гривень компенсації за половину вартості автомобіля ЗАЗ-ДЕУ. Відповідачу просить виділити майно на суму 730992 гривні. Мотивує свої вимоги тим, що з 08 вересня 1990 року до 15 грудня 2009 року знаходилась з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ними було набуте спірне майно, яке і просить суд поділити. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна. В позові просить суд виділити йому трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, земельну ділянку вартістю 64000 гривень, автомобіль ДЕУ «СЕНС» вартістю 32000 гривень. Відповідачці ОСОБА_1 просить виділити квартиру АДРЕСА_2, вартістю 320000 гривень і стягнути з нього на користь відповідачки різницю в вартості часток майна в сумі 16000 гривен. В свою чергу ОСОБА_4 (донька сторін по справі) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги. Просить виділити їй у власність квартиру АДРЕСА_2. Визнати за нею право власності на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку. Відповідачу виділити у власність квартиру АДРЕСА_1. Інше майно поділити в рівних частках, а також стягнути з відповідача половину банківського вкладу.

В судовому засіданні відповідач підтримав свої позовні вимоги. Крім того просив передати у власність позивачці житловий будинок, йому квартиру АДРЕСА_2. На квартиру АДРЕСА_1 також просив визнати за ним право власності для передачі цієї квартири в рахунок погашення позики на будівництво житлового будинку. В судових дебатах відповідач визнав позовні вимоги і згоден на варіант поділу майна запропонований позивачкою.

ОСОБА_3 особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 направила суду заяву про слухання справи в її відсутності. В заяві підтримала свої вимоги про визнання за нею права власності на частку чотирикімнатної квартири.

Представник третьої особи, ВП «ЮУ АЕС», вважає, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 слід залишити за ОСОБА_2, надавши йому можливість передати спірну квартиру в рахунок погашення позики.

Вислухавши сторони, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 08 вересня 1990 року до 15 грудня 2009 року.

Під час перебування в зареєстрованому шлюбі сторони придбали наступне майно, яке може бути об'єктом поділу: 1) 18 квітня 2002 року квартиру АДРЕСА_1, вартістю 263630 гривень; 2) 06 жовтня 2006 року квартиру АДРЕСА_2, вартістю 319149 гривень; 3) 24 травня 2007 року земельну ділянку вартістю 64000 гривень; 4) холодильник вартістю 5000 гривень; 5) мікрохвильову піч - 800 гривень; 6) чотири скляні люстри - 1700 гривень; 7) чотири карнизи - 500 гривень; 8) набір посуду - 1000 гривень; 9) набір ложок - 1600 гривень; 10) набір у ванну кімнату - 450 гривень; 11) жалюзі - 2000 гривень; 12) автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ» вартістю - 38074 гривні.

Стаття 60 Сімейного кодексу України містить підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.2 даної статті вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 поділ майна подружжя і також частковому задоволенню підлягають позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.

Суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, вартістю 319149 гривень.

За відповідачем ОСОБА_2 слід визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 263630 гривень, холодильник вартістю 5000 гривень, мікрохвильову піч - 800 гривень, чотири скляні люстри - 1700 гривень, чотири карнизи - 500 гривень, набір посуду - 1000 гривень, набір ложок - 1600 гривень, набір у ванну кімнату - 450 гривень, жалюзі - 2000 гривень, автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ» вартістю - 38074 гривень, а всього майна на 314754 гривні.

При цьому стягненню з позивачки ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає 4395 гривень різниці в вартості виділеного майна.

Земельну ділянку вартістю 64000 гривень суд вважає за необхідне залишити в спільній частковій власності подружжя, визнавши за сторонами право власності на 1/2 частку за кожним.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Сторони просять визнати за ними право власності саме на незакінчений будівництвом житловий будинок, але з огляду на вимоги ч. 2 ст. 331 ЦК України, житловий будинок вартістю 692215 гривень поділу між сторонами не підлягає в зв'язку з тим, що будинок не прийнято в експлуатацію і не здійснено його державну реєстрацію. Сторони мають право ставити питання про поділ будівельних матеріалів, проте такої вимоги в суді заявлено не було.

В судовому засіданні встановлено, що квартиру АДРЕСА_1 сторони по справі придбали 18 квітня 2002 року.

Відповідно до ст. 22 КпШС України і ст. 16 Закону України «Про власність», які регулювали спірні правовідносини на момент придбання спірної квартири, майно, нажите подружжям в шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, спірна квартира підлягає поділу між подружжям без урахування часток дітей.

Тому посилання третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 на статтю 175 СК України є безпідставним, в зв'язку з тим, що ця норма закону не має зворотної сили і на правовідносини між сторонами по справі не розповсюджується.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

Позивачкою ОСОБА_1 не доведено в суді наявність у відповідача ОСОБА_2 коштів на банківському рахунку, а відповідно до наданої суду виписки про рух грошових коштів, грошові кошти на рахунку ОСОБА_2 відсутні. Тому не можуть бути задоволені позовні вимоги про поділ банківського вкладу.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя і ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_4, вартістю 319149 гривень.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, вартістю 263630 гривень, холодильник вартістю 5000 гривень, мікрохвильову піч - 800 гривень, чотири скляні люстри - 1700 гривень, чотири карнизи - 500 гривень, набір посуду - 1000 гривень, набір ложок - 1600 гривень, набір у ванну кімнату - 450 гривень, жалюзі - 2000 гривень, автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю - 38074 гривень.

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину за кожним на земельну ділянку кадастровий номер 4810800000:01:004:0014 (будівельний номер 244 площею - 0.10 гектарів у межах згідно з планом, розташовану по вулиці Гардовій (будівельний номер вулиці 17) в м. Южноукраїнську, Миколаївської області, район приватної забудови, квартал № 7 малоповерхової забудови міста.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4395 (чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) гривень.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про поділ банківського вкладу, визнання право власності на 1/2 частину незакінченого будівництвом житлового будинку.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги до Южноукраїнського міського суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які приймали участь в розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення мають право подати апеляцію протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_5