Постанова

від 08.06.2011 по справі 6/153-нм

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. Справа № 6/153-нм

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 обласна ОСОБА_2 Українського фонду "Реабілітації інвалідів" на рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.10 р.

у справі № 6/153 -НМ

позивач ОСОБА_1 обласна ОСОБА_2 Українського фонду "Реабілітації інвалідів"

відповідач ОСОБА_3 комітет ОСОБА_1 міської ради

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1/ ОСОБА_1 обласна ОСОБА_2

2/ комунальне підприємство "ОСОБА_1 обласне міжміське бюро технічної інвентаризації "ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2

про визнання незаконним та часткове скасування рішення № 72 від 24 січня 2008 року

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, адвокат, довіреність в справі, ОСОБА_5

від відповідача : не з'явився

від третьої осіби1: ОСОБА_6, представник, довіреність в справі

від третьої особи 2: ОСОБА_7, представник, довіреність в справі

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року у справі № 6/153-НМ (головуюча суддя Терлецька - Байдюк Н. Я., суддя Кравець С. Г., суддя Шніт А. В.) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" до ОСОБА_3 комітету ОСОБА_1 міської ради, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 обласна рада,комунальне підприємство "ОСОБА_1 обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_1 обласної ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення № 72 від 24 січня 2008 року.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами свого права власності на нежитлові приміщення по вул. Київській, 74 та майдан Соборний, 5/1 (майдан Соборний, 4). Рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 24 січня 2008 року №72 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції виконкому. Доводи позивача про те, що вказані приміщення ніколи не належали обласній раді, так як вони відсутні в переліках майна обласної комунальної власності, які затверджені рішенням виконкому обласної ОСОБА_2 народних депутатів від 22 лютого1992 року №30 "Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної ОСОБА_2 та власністю районних та міських міст обласного підпорядкування ОСОБА_2 народних депутатів" спростовуються матеріалами справи, зокрема, рішенням ОСОБА_1 міської ради народних депутатів від 07 серпня 1997 року №117 "Про передачу в обласну комунальну власність нежилих приміщень та державного комунального підприємства "Житомирфото", згідно якого спірні приміщення передані до обласної комунальної власності. А, отже, в 1992 році вони не могли бути включені до вказаного вище переліку.

Рішення ОСОБА_1 міської ради народних депутатів від 07 серпня 1997 року №117 чинне, ніким не оскаржене та не скасоване.

Не погодившись із означеним судовим рішенням, позивачем - ОСОБА_1 обласною радою Українського фонду "Реабілітація інвалідів" подано апеляційну скаргу, у якій вказується на те, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які місцевий суд визнав встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд не в повній мірі з'ясував обставини щодо будівництва та передачі спірних приміщень позивачу, що призвело до хибного висновку про те, що спірні приміщення не можуть належати на праві власності ОСОБА_1 обласній раді Українського фонду "Реабілітація інвалідів". Зазначив, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які свідчать про підставність заявлених вимог та безпідставність оформлення права власності на приміщення за ОСОБА_1 обласною радою, а саме:

- архівний витяг протоколу № 14 від 12 серпня 1963 року "Про структуру Побут комбінатів обласного Управління Побутового обслуговування населення", рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 106 від 04 лютого 1971 року "Про дозвіл ОСОБА_1 міськпобуткомбінату № З нетоварних промислів перебудувати на приміщення фотографії проїзд у першому поверсі житлового будинку пл. Леніна, 5",з яких слідує, що зазначений комбінат не перебував у власності територіальної громади Житомирської області та міста Житомира.

- Статут ОСОБА_1 міськпобуткомбінату № 3, з якого вбачається , що останній утворено у зв'язку з перейменуванням ОСОБА_1 міськпобуткомбінату № 1.

- Статут КУВП "Експрес" та статутом КП "Житомирфото", згідно яких слідує, що останні засновані на власності ОСОБА_1 обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів".

Також апелянт вказує, що з рішення виконкому ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 народних депутатів № 30 від 22 лютого 1992 року вбачається, що серед зазначеного у ньому переліку нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 обласній раді приміщень на майдані Соборному, 5/1 та по вулиці Київській, 74 - немає. Про відсутність відомостей про приналежність спірних приміщень ОСОБА_1 обласній раді свідчать також наявні в матеріалах справи лист ОСОБА_1 обласної ради від 29 січня 2010 року, лист Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища ОСОБА_1 міської ради від 29 січня 2010 року, лист комунального підприємства "ОСОБА_1 обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_1 обласної ради від 16 лютого 2010 року та лист Головного управління будівництва та архітектури ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 02 лютого 2010 року.

На думку апелянта недоведеність обставин, які суд визнав встановленими полягає у тому, що відповідачами не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували підставність та законність оформлення права власності на спірні приміщення за ОСОБА_1 обласною радою. Також не було надано доказів, що спірні приміщенні являються власністю територіальної громади області чи міста.

Невідповідність висновків суду обставинам справи полягає у тому, що суд першої інстанції робить необґрунтований "висновок" про те, що спірні приміщення згідно рішення виконкому ОСОБА_1 обласної ради народних депутатів від 22 лютого 1992 року № 30 "Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної ОСОБА_2 та власністю районних та міських міст обласного підпорядкування ОСОБА_2 народних депутатів" віднесено до комунальної власності області. На думку апелянта, даний висновок не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки згідно вищезазначеного рішення приміщення не передані і не віднесені до комунального майна області чи міста.

Правомірність передачі приміщень позивачу у власність обґрунтовуються: ОСОБА_2 Міністрів Української РСР від 28 квітня 1980 року № 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок передачі державного майна" від 26 червня 1996 року № 678, Постановою Верховного суду України від 24 грудня 2002 року.

З часу передачі приміщень позивачу до них не було жодних претензій щодо їх належності (зокрема на праві власності) ОСОБА_1 обласній раді Українського фонду "Реабілітація інвалідів" вказаній організації. Як власник, вони експлуатували приміщення, в приміщеннях працювали та працюють інваліди.

Апелянт вказує, що ні ОСОБА_1 обласною радою, ні ОСОБА_1 міською радою, ні КОБТІ не наведено жодного доказу, жодної підстави, які б підтвердили правомірність оформлення за ОСОБА_1 обласною радою права власності на приміщення Вказує, що вони використовували і використовують приміщення, як власники: проводили і проводять капітальні і поточні ремонти, в приміщеннях знаходяться та працюють члени їх організації.

На переконання апелянта, у виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради не було підстав для оформлення та реєстрації за ОСОБА_1 обласною радою права власності на приміщення згідно статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування", оскільки ОСОБА_1 обласна рада ніколи не володіла, не будувала, не фінансувала будівництво та не користувалася такими приміщеннями, і жодного правового відношення до приміщень не має.

Порушення норм процесуального права за переконанням апелянта полягало у тому, що суд відмовляв у задоволенні їх клопотань, при тому, що у них були труднощі з витребовуванням доказів самотужки.

Просить рішення господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року скасувати і винести нове, яким повністю задоволити їх позовні вимоги.

Письмовим відзивом на апеляційну скаргу виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради вказує, що рішення суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав:

Рішеннями ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 117 від 07 серпня 1997 року та № 134 від 26 вересня 1997 року нежитлові приміщення по вул. Київській, 74 та майдану Соборному, 5/1 були передані в обласну комунальну власність.

Розпорядженням голови облдержадміністрації № 608 від 30 жовтня 1997 на виконання рішень ОСОБА_1 міської ради народних депутатів зазначені приміщення були прийняті в комунальну власність обласної ради та передані на баланс обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" для створення робочих місць про працевлаштуванню інвалідів та надання послуг.

Враховуючи, що в зазначених рішеннях міської ради та розпорядженні голови облдержадміністрації вказано про належність нежитлових приміщень на праві обласної комунальної власності, вони стали підставою для оформлення права власності на спірні приміщення за територіальними громадами сіл, селищ, міст області.

Рішення виконавчого комітету міської ради № 72 від 24 січня 2008 року було прийнято виконавчим комітетом в межах своєї компетенції та на виконання делегованих повноважень, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Вважає, що посилання позивача на те, що спірні приміщення з 1997 року належать йому на праві власності згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації № 608 від 30 жовтня 1997 року не відповідає дійсності, так як вказане розпорядження було прийнято на виконання рішень міської ради народних депутатів № 117 від 07 серпня 1997 року та № 134 від 26 вересня 1997 року, якими передбачено передачу спірних приміщень до обласної комунальної власності. Розпорядженням голови ОДА № 608 від 30 жовтня 1997 року приміщення по вул. Київській, 74 та майдану Соборному, 5/1 передані на баланс обласній раді Українського фонду "Реабілітація інвалідів", адже відповідно до інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001 року № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства (організації).

Посилання апелянта на акти, що були прийняті до 1992 року, а саме: рішення виконкому від 4.02.71 р., витяг з протоколу від 12.08.63 р. № 14 вважає безпідставним, в зв'язку з тим, що вказані акти були прийняті за часів відсутності законодавчого розмежування майна на державну та комунальну власність.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 Українського фонду "Реабілітація інвалідів" та залишити в силі рішення господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року.

ОСОБА_1 обласна рада, заперечуючи проти доводів апелянта, зазначає, що рішення суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 07 серпня 1997 року № 117, яке є чинним, вирішено передати до обласної комунальної власності нежилі приміщення перукарень за адресами : вул. Вокзальна, 24, вул. Шевченка, 102, майдан ОСОБА_2, 5 та державне комунальне підприємство "Житомирфото" з приміщеннями фотографій за адресами: вул. Київська, 74, майдан Соборний, 4 (нова адреса майдан Соборний 5/1 у м. Житомир).

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30 жовтня 1997 року №608 вирішено вказані приміщення прийняти у спільну власність територіальних громад області та передати на баланс, а не у власність обласної ради Українського фонду реабілітації інвалідів.

Розпорядженням голови обласної ради від 18 квітня 2007 року № 169-Г "Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області нежилих приміщень", відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 30.10.1997 року № 608 утворено комісію для прийняття із комунальної власності територіальної громади м. Житомира у спільну власність територіальних громад сіл, селищ міст Житомирської області спірних нежилих приміщень. Дана комісія прийняла пропозицію про передачу зазначених приміщень у спільну власність територіальних громад області.

З того часу , відповідно до повноважень, передбачених ст. ст. 142, 143 Конституції України, ст. 327 ЦК України, ст.ст. 43, 60 , п.10 "Прикінцевих те перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ОСОБА_1 обласна рада від імені територіальних громад області здійснює управління об'єктами їх спільної власності, в т.ч. і спірними приміщеннями.

Зазначені приміщення не вибували із обласної комунальної власності, а були передані на баланс обласній раді Українського фонду "Реабілітація інвалідів" з метою створення робочих місць для інвалідів та надання послуг малозабезпеченим верствам населення.

Рішенням ОСОБА_1 обласної ради № 333 від 22 червня 2007 р. доповнено перелік установ, організацій та підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ міст області пунктами : "171. Частина нежитлового вбудовано- прибудованого приміщення по вул. Київській, 74 в м. Житомирі" та "172 Частина нежилого вбудованого приміщення в будинку на майдані Соборному 5/1, в м. Житомирі".

24 січня 2008 року виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради прийнято рішення, яким вирішено оформити право власності на вбудовані нежилі приміщення, що розташовані в м. Житомирі , по вул. Київській, 74 та на майдані Соборному, 5/1.

29 січня 2008 року ОСОБА_1 обласна рада отримала свідоцтва про право власності на зазначені приміщення.

Враховуючи, що рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального право, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 березня 2011 року розгляд справи № 6/153-НМ був зупинений до вирішення господарським судом м. Києва справи за позовом ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 Українського фонду "Реабілітації інвалідів" до ОСОБА_1 обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_1 обласної ради Десятої сесії П'ятого скликання № 333 від 22 червня 2007 року (в частині внесення змін та доповнень до переліку установ, організацій та підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ міст Житомирської області щодо внесення до такого переліку приміщень за адресами м. Житомир, вул.Київська, 74 та майдан Соборний, 1)

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 травня 2011 року розгляд справи № 6/153-НМ був поновлений.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень до неї підтримав з мотивів, які у них викладені та просив її задоволити.

Представники третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_1 обласної ради та комунального підприємства "ОСОБА_1 обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_1 обласної ради проти апеляційної скарги заперечили, вважаючи її необґрунтованою. Рішення суду просять залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_3 комітет ОСОБА_1 міської ради не скористався правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечив явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду.

Зважаючи на те, що копія ухвали про поновлення провадження по справі та призначення судового засідання на 08 червня 2011 року направлено сторонам 16 травня 2011 року, про що свідчать відповідний реєстр, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника апелянта, представників третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 Українського фонду "Реабілітація інвалідів" підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

22 лютого 1992 року виконкомом ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 народних депутатів прийняте рішення № 30 "Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної ОСОБА_2 і власністю районних та міських, міст обласного підпорядкування ОСОБА_2 народних депутатів" (т. 1, а.с. 117).

Пунктом 1 даного рішення, відповідно до ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України № 311 від 05 листопада 1991 року "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною) власністю", Закону України "Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність", рішень облвиконкому від 20 листопада 1991 року № 322 "Про організацію роботи по формуванню комунальної власності та її розмежуванню між адміністративно - територіальними одиницями області", від 23 грудня 1991 року № 339 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною) власністю" та на основі протоколів засідань обласної узгоджувальної комісії, виконком обласної ОСОБА_2 народних депутатів вирішує затвердити перелік майна комунальної власності обласної ОСОБА_2 народних депутатів (додаток 1) та перелік майна комунальної власності районних і міських ОСОБА_2 народних депутатів (додаток 2), яке їм передається у відповідності з цим рішенням.

Пунктом 2 рішення виконкомом ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 народних депутатів № 30 від 22 лютого 1992 року визначено обласним відділам, управлінням, об'єднанням, які здійснюють управління майном, переданим до комунальної власності адміністративно - територіальних одиниць області, здійснити до 15 квітня 1992 року передачу майна, що перебуває у їх віданні, до комунальної власності районів та міст згідно із затвердженим переліком. Виконкомам районних та міських, міст обласного підпорядкування ОСОБА_2 народних депутатів прийняти пооб'єктно майно в свою комунальну власність. Приймання - передачу майна оформити актами передачі (додаток 3), які представити до 20 квітня 1992 року комітету по економіці облвиконкому, органам статистики, податковим і фінансовим органам.

До рішення додається перелік майна комунальної власності обласної ради народних депутатів - додаток № 1 та перелік майна комунальної власності районних і міських рад народних депутатів - додаток № 2, яке їм передається у відповідності до цього рішення (т.1, а.с. 117-131).

Між тим, матеріали справи не містять доказів, які вказують на виконання рішення виконкомом ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 народних депутатів № 30 від 22 лютого 1992 року в частині складення відповідних актів передачі на пооб'єктне прийняття майна у комунальну власність.

В подальшому, 07 серпня 1997 року ОСОБА_1 міською радою народних депутатів прийняте рішення № 117 "Про передачу в обласну комунальну власність нежилих приміщень та державного комунального підприємства "Житомирфото" (т. 1, а.с. 140 ). У відповідності до пункту 1.2 даного рішення вирішено передати в обласну комунальну власність державне комунальне підприємство з орендованими приміщеннями фотографій за адресами: вул.Київська, 74, вбудовано - прибудоване, загальною площею 196,8 кв. м., майдан Соборний, 4, вбудоване, загальною площею 97 кв. м.

Пункт 3 рішення № 117 від 07 серпня 1997 року делегує начальникам виробничих житлових ремонтно - експлуатаційних підприємств № 3, 11, 13 передачу вказаних в пунктах 1.1 - 1.2 цього рішення нежилих приміщень оформити відповідними документами.

В ході апеляційного перегляду справи відповідачем не надано відповідних доказів, з яких можливо зробити висновок про виконання рішення № 117 від 07 серпня 1997 року, так як документи про передачу означеного нерухомого майна виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємствам № 3, 11, 13 - відсутні.

Також, до рішення ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 117 від 07 серпня 1997 року, рішенням цієї ж ради № 134 від 26 вересня 1997 року "Про внесення змін в рішення міської ради від 07.08.97 № 117 "Про передачу в обласну комунальну власність нежилих приміщень та державного комунального підприємства "Житомирфото" були внесені відповідні зміни, на підставі яких пункт 1.2 змінюваного рішення викладено в такій редакції : "Державне комунальне підприємство з орендованими приміщеннями фотографій за адресами: вул. Київська, 74, вбудовано - прибудоване, загальною площею 257,9 кв. м., майдан Соборний, 4, вбудоване, загальною площею 97 кв. м."(т.1, а.с. 141).

Цим же рішенням визначено, що рішення міської ради від 07.08.97р. № 117 набуває чинності з моменту підписання акту прийому - передачі в обласну комунальну власність, серед іншого, державного комунального підприємства "Житомирфото".

Колегія суддів вважає, що так як державне комунальне підприємство "Житомирфото" не передано в обласну комунальну власність в цілому, то у відповідності до пункту 4 рішення ОСОБА_1 міської ради від 26.09.1997 року № 134 - рішення ОСОБА_1 міської ради № 117 від 07.08.1997 року не набрало чинності.

З урахуванням вищезазначених рішень ОСОБА_1 міської ради, голова ОСОБА_1 обласної державної адміністрації приймає розпорядження № 608 від 30 жовтня 1997 року "Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства "Житомирфото" (т.2 а.с.20).

Пункт 1 даного розпорядження встановлює прийняти до комунальної власності області і передати на баланс обласної ради Українського фонду "Реабілітація інвалідів" для створення робочих місць по працевлаштуванню інвалідів та надання послуг малозабезпеченим верствам населення державне комунальне підприємство з приміщеннями фотографій за адресами: вул. Київська, 74, вбудовано - прибудоване, загальною площею 257,9 кв. м., майдан Соборний, 4, вбудоване, загальною площею 97 кв. м.

У відповідності до пункту 2 вказаного розпорядження, прийом - передачу об'єктів здійснити у місячний термін згідно з чинним законодавством.

Однак, матеріали справи не містять доказів складання відповідного акту приймання - передачі об»єктів у строки, які передбачені розпорядженням № 608 від 30 жовтня 1997 року

Розпорядженням голови ОСОБА_1 обласної ради № 169-г від 18 квітня 2007 року "Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області нежилих приміщень", відповідно до розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 30 жовтня 1997 року № 608 "Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства "Житомирфото" утворено комісію для прийняття із комунальної власності територіальної громади міста Житомира у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області нежилих приміщень у місті Житомир за адресами: вул. Київська, 74, майдан Соборний, 5/1, (майдан Соборний, 4) (т. 2. а.с. 29).

Наявний в матеріалах справи акт приймання - передачі від 11 травня 2007 року містить пропозицію комісії передати нежитлове вбудовано - прибудоване приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74, та нежитлове вбудоване приміщення за адресою: м.Житомир, майдан Соборний, 5/1, (стара назва - майдан Соборний, 4) із комунальної власності територіальної громади міста Житомир у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області (т. 1, а.с. 159).

22 червня 2007 року рішенням ОСОБА_1 обласної ради №333 "Про внесення змін та доповнень до переліку установ, організацій та підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області" доповнено Перелік установ, організацій та підприємств, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області, пунктами: "171. Частина нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення по вул. Київській, 74, в м. Житомирі", "172. Частина нежитлового вбудованого приміщення в будинку на майдані Соборному, 5/1, в м. Житомирі" (т. 1, а.с.138-139).

24 січня 2008 року виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради винесене рішення № 72 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", яким оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна, що належать юридичним та фізичним особам з видачею свідоцтва про право власності згідно з додатком 1 (т. 1, а.с. 11). У переліку об'єктів нерухомого майна, що належать юридичним та фізичним особам, по яких оформляється право власності з видачею свідоцтва, що є додатком № 1 до рішення міськвиконкому від 24. 01. 08 р. № 72, під позиціями № 37 та № 38 зазначено вбудоване приміщення загальною площею 257,90 кв.м. за адресою м. Житомир, вул. Київській, 74 та вбудоване приміщення фотографії загальною площею 97 кв.м. за адресою м. Житомир, майдан Соборний, 5/1 відповідно.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком колегії суддів господарського суду першої інстанції про відповідність вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції виконкому рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 72 від 24 січня 2008 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" з посиланням на вказані вище рішення та розпорядження з огляду на викладене нижче.

Основним нормативно-правовим актом, який регулював відносини власності на території України до 20 червня 2007 року був Закон України "Про власність" від 07 лютого 1991 року з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно преамбули вказаного Закону він спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України, а метою цього Закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів республіки для підвищення рівня життя її народу.

В статті 35 Закону України "Про власність" закріплено, що об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних ОСОБА_2 і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Відповідно до постанови Верховної ОСОБА_2 УРСР від 8 грудня 1990 р. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві ОСОБА_2 народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26 березня 1991 р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" Кабінетом Міністрів України 05 листопада 1991 року прийнята постанова № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".

Пунктом 3 зазначеної ОСОБА_2 закріплено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих ОСОБА_2 народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських ОСОБА_2 народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських ОСОБА_2 народних депутатів.

Цією ж ОСОБА_2 встановлено, що передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. № 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.

На реалізацію наведених положень нормативно - правових актів, виконком ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 народних депутатів прийняв рішення № 30 від 22 лютого 1992 року, яким розмежувала майно комунальної власності області і районних та міських ОСОБА_2 народних депутатів, згідно з додатком.

В свою чергу, додатки № 1 та № 2 рішення виконкому ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 народних депутатів прийняв рішення № 30 від 22 лютого 1992 року не ідентифікують такі об'єкти як вбудовано - прибудоване приміщення загальною площею 257,9 кв. м. по вул. Київська, 74 в м. Житомир та вбудоване приміщення загальною площею 97 кв. м. на майдані Соборному, 5/1. Відсутнє посилання у додатках на державне комунальне підприємство "Житомирфото".

На виконання пункту 2 вказаного рішення, акти передачі, які могли б ідентифікувати майно, що передається, не надані .

Таким чином, з наявного рішення не вбачається, чи нерухоме майно, свідоцтво про право власності на яке в подальшому оформлене на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради винесене рішення № 72 від 24 січня 2008 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна", відображене у переліку майна комунальної власності обласної ОСОБА_2 народних депутатів або у переліку майна комунальної власності районних і міських ОСОБА_2 народних депутатів, чи залишилося у державній власності.

Тобто, в даному випадку відсутні належні докази передачі нерухомого майна до комунальної власності територіальної громади міста Житомир чи у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що на момент прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 117 від 07 серпня 1997 року, рішення ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 134 від 26 вересня 1997 року, розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 30 жовтня 1997 року № 608 "Про передачу нежилих приміщень та державного комунального підприємства "Житомирфото" замість постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР № 285 від 28 квітня 1980 року діяла постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 року № 678 "Про порядок передачі державного майна", якою затверджено Положення, що визначає порядок передачі державного майна із власності одних адміністративно-територіальних одиниць у власність інших адміністративно - територіальних одиниць. У відповідності до пункту 6 вказаного Положення, передача підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією і оформляється актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими особами сторін.

Органи, до сфери управління яких передано майно, в двотижневий термін з дня підписання акта приймання-передачі зобов'язані повідомити про таку передачу органи державної статистики, податкові та фінансові органи.

На виконання даного нормативного акту та пункту 3 рішення ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 117 від 07 серпня 1997 року, пункту 4 рішення ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 134 від 26 вересня 1997 року, пункту 2 розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 30 жовтня 1997 року № 608 не складено актів прийняття - передачі чи інших документів про передачу майна (нежитлових приміщень) державного комунального підприємства "Житомирфото" в обласну комунальну власність.

Надалі, на момент прийняття розпорядження голови ОСОБА_1 обласної ради №169-г від 18 квітня 2007 року "Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області нежилих приміщень" та оформлення, на виконання пункту 2 останнього, акту приймання - передачі від 11 травня 2007 року, діяла постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1999 року № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Пунктом 10 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого вказаною ОСОБА_2 встановлено, що передача оформляється актом приймання-передачі.

На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, посилання в акті приймання - передачі від 11 травня 2007 року на те, що комісія провела обстеження нежилих приміщень у місті Житомирі за адресами вул. Київській, 74, майдан Соборний, 5/1, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Житомир і передається у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області є передчасним та необґрунтованим, оскільки попередніми рішеннями та розпорядженнями, винесеними органами місцевого самоврядування стосовно вище зазначених об'єктів нерухомого майна не визначено правовий режим спірного майна.

Не наведено також доказів належності нежилих приміщень у місті Житомирі за адресами вул. Київській, 74, майдан Соборний, 5/1 ОСОБА_1 міській раді, так само як і не наведено доказів про закріплення на праві повного господарського відання чи оперативного управління вказаного майна за державним комунальним підприємством "Житомирфото" у відповідності до статті 24 Господарського кодексу України.

Поряд з тим, 01 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, внаслідок чого втратив чинність Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року та Закон України "Про власність" (зазначений Закон втратив чинність з 20 червня 2007 року - Закон України № 997-V від 27.04.2007 року, опублікований в газеті Урядовий кур'єр 20.06.2007 року).

Відповідно до частини третьої статті 5 Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлює, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Пункт 1 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказує, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування (Урядовий кур'єр 2004, N145 від 04.08.2004 та Голос України 2004, N142 від 03.08.2004).

Рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 72 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" прийнято 24 січня 2008 року, тобто відповідач скористався правом проведення державної реєстрації після набрання чинності вказаними нормативними документами.

За таких умов, у апеляційного господарського суду наявні підстави для застосування норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Статті 142-144 Конституції України визначають, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, виходячи з положень статті 133 Господарського кодексу України.

Стаття 24 Господарського кодексу України встановлює, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.

Також, у відповідності до статті 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі державна реєстрація) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмеження цих прав згідно статті 19 вищезазначеного Закону є, зокрема, такі документи : державний акт на право власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Стаття 20 вказаного Закону встановлює, що документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Тексти документів, що подаються для державної реєстрації прав, мають бути написані розбірливо, найменування юридичних осіб - без скорочення та із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх поштова адреса мають бути написані повністю. Не приймаються на державну реєстрацію прав документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також із пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Чинність таких документів може бути встановлена рішенням суду, яке буде підставою для повторного звернення особи щодо державної реєстрації права.

Таким чином, набуття права власності, в залежності від підстав його виникнення, повинно бути підтверджено - на нове нерухоме майно, актом приймання в експлуатацію у інших випадках договором або рішенням суду.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, державну реєстрацію прав власності за ОСОБА_1 міською радою нежитлові приміщення у місті Житомирі за адресами

вул. Київській, 74, майдан Соборний, 5/1 не проходили.

За таких обставин колегія суддів вказує на необгрунтованість висновків господарського суду першої інстанції про спростування доводів позивача про те, що вказані приміщення ніколи не належали обласній раді, так як вони відсутні в переліках майна обласної комунальної власності, які затверджені рішенням виконкому обласної ОСОБА_2 народних депутатів від 22.02.1992р. №30 «Про розмежування майна комунальної власності між власністю обласної ОСОБА_2 та власністю районних та міських міст обласного підпорядкування ОСОБА_2 народних депутатів».

Судова колегія звертає увагу, на передчасність висновку місцевого господарського суду про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами свого права власності на нежитлові приміщення по вул. Київській, 74 та майдан Соборний, 5/1 (майдан Соборний, 4), з огляду на те, що питання визнання права власності на означені приміщення не було предметом розгляду у даній справі.

Разом з тим, у відповідності до положень статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, що надає можливість будь - якій особі, яка вважає себе власником майна, звернутися до суду із відповідним позовом про визнання такого права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, пункту 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 72 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" від 24 січня 2008 року, прийнято за відсутності достатніх підстав для оформлення права власності на означені об»єкти нерухомості, є передчасним, а тому не може бути чинним.

У відповідності зі статтею 1, пунктами 9, 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності -це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; а до повноважень виконавчого комітету ради віднесено тільки облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Проаналізувавши чинне на момент прийняття спірного рішення законодавство, яким визначені повноваження органів самоврядування щодо прав приймати відповідні рішення, судова колегія дійшла висновку, що відповідач при винесенні цього рішення не був наділений повноваженнями щодо оформлення за третьою особою - ОСОБА_1 обласною радою права власності на приміщення на нежитлові приміщення по вул. Київській, 74 та майдан Соборний, 5/1 (майдан Соборний, 4), тим більше, що оспорюваним рішенням фактично визнав право власності за ОСОБА_1 обласною радою.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 Українського фонду "Реабілітації інвалідів".

Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України з виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради підлягає до стягнення державне мито в розмірі 85 грн. ( за подачу позовної заяви), в розмірі 42,5 грн.( за подачу апеляційної скарги ) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обласної ОСОБА_2 Українського фонду " Реабілітація інвалідів " задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року упсправі № 6/153-НМ скасувати.

Прийняти нове.

Рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 ради № 72 від 24 січня 2008 року в частині оформлення права власності на вбудовані нежитлові приміщення ,які розташовані в м.Житомирі,на майдані Соборному,5/1 та вул. Київській,74 за ОСОБА_1 обласною радою скасувати.

Стягнути з виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (м.Житомир,майдан ім. С.П.Корольова 4/2) державне мито в розмірі 85 грн.(вісімдесят п"ять ) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. ( двісті тридцять шість)

Стягнути з виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (м.Житомир,майдан ім. С.П.Корольова 4/2) державне мито в розмірі 42,5 грн.(сорок дві гривні 50 коп. ) за подачу апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати накази.

Справу скерувати до господарського суду Житомирської області.

ОСОБА_2 набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.