Ухвала

від 04.08.2015 по справі 2а-3614/10/2570

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3614/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонська В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горіяновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Фірма «Україна-Холдінг-Лізинг-Варва» про стягнення заборгованості з доходів фізичних осіб,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у задоволенні позову Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Фірма «Україна-Холдінг-Лізинг-Варва» про стягнення заборгованості з доходів фізичних осіб відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у зв'язку з встановленням фактів неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) під час виплати фізичним особам доходів, органи податкової служби здійснюють необхідні заходи щодо стягнення з підприємств, установ та організацій заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ СГП «Фірма «Україна-Холдінг-Лізинг-Варва» зареєстровано Варвинською РДА Чернігівської області 21 березня 1997 року та взято на податковий облік до Варвинської МДПІ 26 березня 1997 року за №6, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27 липня 2010 року та довідкою Варвинської МДПІ про взяття на облік платника податків.

ТОВ СГП «Фірма «Україна-Холдінг-Лізинг-Варва» було подано до Варвинської МДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2009 року, та І квартал 2010 року. Згідно поданих розрахунків відповідачем за ІІ квартал 2009 року нараховано до сплати в бюджет податок з дохорів фізичних осіб в сумі - 650,70 грн., ІІІ квартал 2009 року - 650,70 грн., ІV квартал 2009 року - 49455,84 грн., І квартал 2010 року - 650,70 грн.

Згідно даних по особовому рахунку форма ф.15 у 2009 році платником перераховано до бюджету податок у сумі 149,11 грн., у 2010 році - 195,00 грн.

Станом на 31 березня 2009 року у відповідача обліковувався несплачений до бюджету податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 180935,13 грн., що підтверджується актом Варвинської МДПІ №234/2300/22829727 від 10 липня 2009 року «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Фірма «Україна-Холдінг-Лізинг-Варва» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року».

Таким чином, відповідач станом на 22 червня 2010 року має податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, враховуючи сплату, у розмірі 231998,96 грн.

Позивач, враховуючи, що ТОВ СГП «Фірма «Україна-Холдінг-Лізинг-Варва» не сплачено (не перераховано) в повній сумі до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що нарахований до сплати в бюджет за даними розрахунків (форма №1 ДФ) за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2009 року та І квартал 2010 року, а також за наслідками планової виїзної перевірки в сумі 231998,96 грн., що є порушенням пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем не було дотримано порядку стягнення податкового боргу, тому у нього не виникло право на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення суми податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

При цьому, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) визначено, що податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

У відповідності до п.1.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно п.п.17.1, 17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент; б) для іноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться в осіб, звільнених від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету, - платник податку, отримувач таких доходів; в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - такий платник податку.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Таким чином, податкові органи при стягненні сум податкового боргу повинні керуватись нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи те, що відповідна сума податку з доходів фізичних осіб була самостійно визначена відповідачем та зазначена в поданих розрахунках, така сума є податковим боргом у розумінні п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 вказаного Закону).

В силу вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.2 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що процедура примусового стягнення податкового боргу передбачає надсилання податковим органом платникові податків першої податкової вимоги, а у разі непогашення суми податкового боргу, визначеного у першій податковій вимозі, у встановлені строки - другої податкової вимоги.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Згідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ СГП «Фірма «Україна-Холдінг-Лізинг-Варва» не сплачено (не перераховано) в повній сумі до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що нарахований до сплати в бюджет за даними розрахунків (форма №1 ДФ) за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2009 року та І квартал 2010 року, а також за наслідками планової перевірки в сумі 231998,96 грн., що є порушенням пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Право на звернення податкового органу із позовом про стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) податковим органом першої та другої податкових вимог платникові податків. Відносини, що виникають у процесі надіслання (вручення) податкових вимог платникові податків, регулюються п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, обставини, з настанням яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, визначені пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 цього Закону.

З аналізу норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що рішеннями суб'єкта владних повноважень, на підставі яких можуть бути заявлені вимоги про стягнення податкового боргу, є, зокрема, податкові вимоги, прийняті контролюючим органом у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не надано доказів дотримання податковим органом вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки податкові вимоги відповідачу не направлялась, натомість направлення податкових вимог є процедурою, яка передує стягненню податкового боргу з платника податків, вказана досудова процедура передбачена для добровільного погашення платником податків суми податкового боргу та виключає будь-які негативні наслідки, що передбачені для останнього у зв`язку з примусовим стягненням, при цьому стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги, вказані дії мають обов`язковий характер, а тому мають бути здійснені податковим органом перед зверненням до суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач самостійно узгодив суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб шляхом подання відповідних податкових розрахунків встановленої форми, податковий орган повинен був дотриматися процедури стягнення несплаченого податкового боргу та направити відповідачу першу та другу податкові вимоги згідно із п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивач самостійно зазначає, що податкові вимоги податковим органом в даному випадку не формувались, а до суду податковий орган звернувся у зв'язку з тривалою несплатою відповідачем власних зобов'язань перед бюджетом, проте порушення податковим органом процедури стягнення коштів до Державного бюджету виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 231998,96 грн.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 серпня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.