Рішення

від 16.10.2006 по справі 9/179

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1ВИЩИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                                           

Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

РІШЕННЯ

іменем  України

"16"

жовтня 2006 р.                                        Справа

№ 9/179

Позивач:          

Суб"єкт  підприємницької  діяльності-фізична  особа ОСОБА_1,  АДРЕСА_1

Відповідач:          

Відкрите  акціонерне   товариство 

"Городнянський завод продтоварів", код ЄДРПОУ 00381060, вул.

Чорноуса 63, м.Городня,Городнянський район, Чернігівська область, поштовий  індекс 15100

Третя  особа

без  самостійних  вимог 

на  предмет  спору  

на  стороні    відповідача:

                              Державна  податкова  

інспекція  у  Городнянському  районі м.Городня,вул.Леніна,4 (правонаступник

Городнянського  відділення

     Чернігівської

міжрайонної   державної  податкової інспекції , м.Чернігів,

вул.Воровського,6

Предмет спору: про визнання договору купівлі-продажу

дійсним  та  тлумачення 

вказаного  договору

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1   фізична особа - підприємець, ОСОБА_2

довіреність № б/н від 16.07.2006 уп. представник

Відповідача: ОСОБА_3 довіреність №

б/н від 01.02.2006 арбітражний керуючий

Третьої особи: Кузнєцов М.В.

довіреність № 1 від 03.04.2006 головний держподатінспектор з питань юридичної

роботи ДПІ у Городнянському р-ні

Позивачем  подано позов про

визнання дійсним договору купівлі-продажу б/н від 11.02.2005 року ,  укладеного між ним та Відкритим акціонерним

товариством «Городнянський завод продтоварів», оскільки  цей 

договір  не зважаючи на  відсутність його нотаріального посвідчення ,  був укладений та виконаний у повному об'ємі,

а відповідачем на  протязі  його дії не 

заявлялись  вимоги про визнання

недійсним.,   відповідач  ухилився 

від   нотаріального  посвідчення 

вказаного  договору.  Також позивач просить суд розтлумачити

преамбулу договору купівлі-продажу б/н від 11.02.2005 року в частині  того, що позивач виступав при купівлі

нерухомого майна як суб'єкт підприємницької діяльності,  оскільки 

придбане  за  договором 

майно не може бути використано фізичною особою на побутові  потреби.

Відповідач письмового 

відзиву  на  позов 

не  надав, представник   у 

судовому  засіданні  проти 

позовних  вимог  не 

заперечив, підтвердивши  взаємне  виконання  

сторонами    умов   договору 

та  відсутність  вимог 

до  покупця за  цим 

договором.

Третя особа   подала  письмове 

клопотання про  здійснення    процесуального   правонаступництва Городянського відділення

Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції  Державною 

податковою  інспекцією  у 

Городнянському  районі ,

пославшись  на  здійснену 

реорганізацію  органів   державної 

податкової  служби  та 

надавши  докази  такого 

правонаступництва. Стосовно 

предмету  спору   письмових 

пояснень  третьою  особою   

суду  не  надано, 

представник    у судовому  засіданні 

пояснив, що  не  заперечує  

дійсності    укладеного  сторонами  

справи  договору, зазначив  про 

те, що  на  підставі  

цього  договору  за 

погодженням  з  третьою   

особою   грошові  кошти 

за  придбане  позивачем 

майно  були  направлені 

на  погашення  податкового 

боргу  відповідача,  на 

теперішній  час  повернення    

сплачених  коштів  є 

неможливим.

Дослідивши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін, третьої  особи , суд                                                                      

ВСТАНОВИВ:

Клопотання   третьої 

особи  про  здійснення  

процесуального 

правонаступництва  підлягає  задоволенню, 

оскільки   згідно  наданих 

копій  наказу  ДПА 

України НОМЕР_1, наказів  ДПА  у 

Чернігівській  області НОМЕР_2.

Городянське відділення Чернігівської міжрайонної державної податкової

інспекції   реорганізовано у Державну  податкову 

інспекцію  у  Городнянському  районі.

27.01.2005 року між позивачем та

відповідачем було укладено угоду про наміри, 

у якій сторони  дійшли  згоди 

про  те, що позивач для ліквідації

скрутного фінансового  становища

боржника  сплатить борг останнього на

користь третьої особи  по  цій 

справі-Городянського відділення Чернігівської міжрайонної державної

податкової інспекції,  а    також 

сторони    укладуть  договір 

купівлі-продажу    майна

відповідача. Додатком № 1 до угоди про наміри від 27.01.2006 року сторони

визначили майно, яке відповідач мав 

продати  позивачу,  а  саме

: цех кондитерський «в-2»вартістю 61284грн. , цех ковбасний з недобудованою

прибудовою («Л-1», «л-1», «Л1-1», «Л2-1», «Л3-1», «Л4-1», «Л5-1») вартістю

23160грн., цех консервний («П-1», «П1-1», «П2-1», «П2-1», «п-1», «п1-1»,

«п2-1», «п3-1», «п4-1») вартістю 35376грн., автомобіль марки «КАМАЗ»вартістю

15173грн.. Загальна  договірна вартість

відчужуваного майна складає -134993 грн. 

з  врахуванням  ПДВ.

11.02.2005 року позивач та

відповідач уклали договір купівлі-продажу б/н від 11.02.2005 р., згідно до   якого позивач мав за попередньою

домовленістю перерахувати грошові кошти у сумі 135000 гривень на рахунок

третьої особи, а відповідач мав передати позивачу у власність майно,  визначене додатком № 1 до цього  договору 

та  яке   визначалось 

додатком  №1  до угоди про наміри від  27.01.05р..

У пункту 3.1.   згаданого 

вище договору відповідач гарантував, що майно, яке ним

відчужувалося,  не є заставленим та не

перебуває під забороною, у 

зв"язку  з  чим 

були  відсутні  перешкоди 

для  його   відчуження і воно  могло 

бути відчужене у будь-який час при наявності волі власника.

Договором купівлі-продажу  від 

11.02.05р. була  встановлена

безготівкова форма розрахунків,  а  розрахунок мав відбутись не пізніше

30.04.2005 року. Позивач перерахував третій особі   по 

цій  справі  135000 гривень., що  підтверджується  наданими  

суду квитанціями: від 01.03.2005 року- 

3100 грн.,  НОМЕР_3- 45000 грн.,

НОМЕР_4- 30000 грн.,  НОМЕР_5-  49000грн., НОМЕР_6- 7900грн..

На 

виконання умов п. 4.1. договору від 11.02.2005 року між позивачем та

відповідачем  02.03.05р. було підписано

акт прийому-передачі майна, за  яким

відповідач передав позивачу,  а  позивач 

прийняв  вказане у додатку № 1 до

угоди про наміри та додатку № 1 до договору 

купівлі-продажу майно.

На підставі зазначеного    вище суд доходить висновку, що  сторони  

виконали одна  перед  іншою 

всі  передбачені  договором купівлі-продажу   умови. Сторони угоди не оспорюють її  умов , не 

заявляють  жодних вимог щодо

незаконності відчуження майна та/або перерахування грошових коштів по договору.

Згідно акту прийому-передачі

майна   від 02.03.05р. сторони дійшли

згоди, що після передачі 

відповідачем  позивачу майна та

необхідних документів, договір мав бути посвідчений нотаріально.

У відповідності  до ст. 657 Цивільного  кодексу України договір купівлі-продажу

нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному

посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи

та усних пояснень представників сторін станом на день розгляду цієї справи  судом 

сторони договору не посвідчили його нотаріально.

На 

час  укладення  договору купівлі-продажу  уповноваженою 

підписувати  договори  особою 

був  директор ВАТ  "Городнянський  завод  

продтоварів" ОСОБА_4. На 

час  розгляду  справи 

судом такою  уповноваженою  особою 

у  зв"язку  з 

визнанням   ВАТ  "Городнянський  завод  

продтоварів"   банкрутом

є  ліквідатор- арбітражний керуючий

ОСОБА_3 (ліцензія  Мінекономіки  України серії НОМЕР_7).

Згідно наданих  суду 

копій листів позивача від 28.02.2005 року, від 04.05.2005 року, від

12.10.2005 року та від 05.07.2006 року останній 

пропонував   відповідачу  нотаріально 

посвідчити   укладений  договір 

купівлі-продажу,  однак  ні 

колишнім  керівником   відповідача ОСОБА_4,ні  ліквідатором -арбітражним  керуючим ОСОБА_3 не  виявлено 

бажання  посвідчити договір  купівлі-продажу нотаріально, на  вказані 

листи   відповіді  не 

надано, що  свідчить  про 

ухиляння  відповідача   від 

нотаріального  посвідчення   укладеного 

та  виконаного  договору 

купівлі-продажу.

Договір  купівлі-продажу   від 

11 лютого  2005року   підписано 

повноважними  представниками  сторін. Покупець-позивач  по  цій  справі  

є  суб"єктом  підприємницької  діяльності , не  позбавлений 

дієздатності. Від   імені   відповідача  

як  продавця   договір 

підписано  керівником, який   згідно 

до  статуту ВАТ   має  

право  підпису  господарських 

договорів. На  час  укладення    

договору    стосовно   відповідача господарським  судом 

Чернігівської  області     було 

порушено   справу   про 

банкрутство .  Згідно частини 13

статті 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом” після 

порушення  провадження  у 

справі  про  банкрутство керівник   боржника виключно за погодженням з  розпорядником 

майна-арбітражним керуючим укладає цивільно-правові договори про  розпорядження    майном, балансова  вартість 

якого    складає  понад 

один  відсоток  балансової 

вартості   активів  боржника. Чинним  законодавством  не 

визначено  форму     такого погодження    укладення 

цивільно-правових  угод. Зважаючи  на  те,

що    арбітражним  керуючим  

не   ініціювалось  питання 

про     визнання     такої 

угоди  недійсною, а     також 

у  межах  провадження 

по справі   про  банкрутство   

 розпорядник  майна   

не  звертався  до  

суду  з  питання    

тимчасового припинення повноважень  

керівника у  зв"язку  з 

незбереженням   активів

боржника   та  покладання 

таких  повноважень  на 

розпорядника  майна ,  суд 

доходить  висновку  про   погодження  розпорядником 

майна   укладеної  керівником  

боржника    угоди  щодо 

відчуження  позивачу  по 

цій  справі  майна.

У 

відповідності  до ч. 2 ст. 220

Цивільного  кодексу  України, якщо сторони домовилися щодо усіх

істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося

повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його

нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому 

разі  наступне  нотаріальне 

посвідчення договору не вимагається.

На підставі викладеного   та 

враховуючи, що  сторони       домовились   щодо 

всіх  істотних  умов 

договору  купівлі-продажу  від 

11  лютого  2005року , виконали   умови  

цього  договору, що  підтверджується  письмовими доказами, суд приходить до

висновку, що  позовні  вимоги 

про визнання   цього  договору дійсним є обгрунтованими  та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 213 Цивільного

кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення

про тлумачення змісту правочину. Вимога   

позивача  про  тлумачення   

укладеного  договору

купівлі-продажу  на  предмет 

укладення   його   покупцем   

як  суб"єктом   підприємницької  діяльності , 

а  не  фізичною 

особою  без  такого 

статуса, підлягає 

задоволенню   виходячи   з 

наступного.

Предметом купівлі-продажу  є нерухоме майно заводу продовольчих товарів.

Таке майно покликано забезпечувати роботу промислового підприємства  та підлягає 

використанню лише для здійснення господарської (підприємницької)

діяльності. Суб"єктами здійснення господарської діяльності можуть  бути  

суб"єкти 

підприємницької  діяльності, в  тому 

числі  і фізичні особи,

зареєстровані у  встановленому  порядку 

у  такій  якості 

і  які  отримали відповідні документи -свідоцтво про

державну реєстрацію громадянина-підприємця.

Як вбачається  з 

преамбули договору купівлі-продажу 

від  11.02.05р., покупцем  вказано ОСОБА_1 без  зазначення 

його  статуса   суб"єкта  підприємницької  діяльності , але в той же час на  оригіналі 

договору,  оглянутому  у  судовому  засіданні, 

наявний  відбиток печатки СПД  ОСОБА_1, копія  договору, надана  суду, також 

засвідчена    його    печаткою.

За  

таких  обставин   враховуючи, що  предмет  

купівлі-продажу   є  майном, яке  

призначене  для   ведення господарської  діяльності та 

не  призначене  для 

побутового  споживання, зважаючи  на 

скріплення  підпису  покупця 

печаткою  СПД  ОСОБА_1, 

суд  доходить  висновку, що 

цей  договір  було 

укладено  ОСОБА_1  як 

суб"єктом 

підприємницької  діяльності,  а 

не  як  громадянином 

без  статусу  підприємця .

           Керуючись ст.ст. 213, 220   Цивільного 

кодексу  України, ст.ст. 25,82,84

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов  задовольнити 

повністю.

          2. 

Визнати дійсним договір  б/н

купівлі-продажу від 11.02.2005 року , укладений між суб'єктом підприємницької

діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством

«Городянський завод продтоварів»;

          3.Надати 

тлумачення договору  б/н

купівлі-продажу від 11.02.2005 року , 

маючи  на  увазі, що  

цей договір ОСОБА_1 як покупцем 

майна   було  укладено 

в  якості  суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи

          4. Стягнути з Відкритого акціонерного

товариства «Городянський завод продтоварів»( код ЄДРПОУ 00381060, рахунок

26003311213, в Городянському відділенні № 3259 ВАТ " Державний  ощадбанк 

України" , МФО 343057) на користь суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1)  170грн. державного мита  та 118 грн. 

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ   видати 

після  набрання  рішенням 

законної  сили.

Суддя                                                           

                                С.М.Івченко