Рішення

від 06.03.2007 по справі 15/339

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/339

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.03.07 р.                                                                               Справа № 15/339                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Блажевіч Ю.Г. - довіреність;

                  від відповідача –  Магніч Н.Г. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом   Відкритого  акціонерного  товариство  «Топаз» м.Донецьк ,  

до відповідача  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «УКРКОНТРАКТ  ЛТД» Донецьк,  

про стягнення    пені  у  розмірі  10 431  грн., штрафу  у  розмірі  798  грн., індексу  інфляції  у  розмірі  855  грн.  та   3 %  річних  у   розмірі  171  грн.  –

                                                                                             У  судовому  засіданні  оголошувались  перерви:

                                                                                                                   з 28.11.2006 р.  до 25.12.2006 р.; з 23.01.2006 р.

                                                                                                                      до 07.02.2007 р.,  з 27.02.2006 р.  до  06.03.2007 р.

                           В С Т А Н О В И В :

       До  господарського суду звернувся позивач,  Відкрите  акціонерне  товариство  «Топаз»                м. Донецьк,  з  позовом  до  відповідача, Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «УКРКОНТРАКТ  ЛТД» м. Донецьк,  про  стягнення    заборгованості  у  сумі 11 400,12  грн., пені  у  розмір 10 431  грн.  за   прострочку  сплати  вартості  товару  по  договору  № 360-27/12-2004  від  27.12.2004 р.,   штрафу   у  розмірі   798  грн.,  індексу   інфляції  у  розмірі   855 грн.

       В  обґрунтування  позовних  вимог  позивач  посилається  на  договір  купівлі-продажу № 360-27/12-2004  від  27.12.2004 р.,  наказ № 283  від 26.09.2005 р.,  претензію  № 101/1223  від  15.08.2006 р.,  акт  звірки взаємних  рахунків  від 04.10.2006 р.1153 від 28.10.2005 р., , видаткову накладну № 177484 від  10.11.2005 р.,  № 174950  від 29.10.2005 р.,   невиконання  відповідачем зобов'язань   за  договором,  розрахунок суми пені  та 3% річних.

       Представник  відповідача у  відзиві  на  позовну  заяву  від  24.10.2006 р. повідомив,  що   претензію  з  вимогою  сплати  вартості  товару  не  отримував,  основний  борг  у  сумі  11 400,12  грн.  був  сплачений  позивачу   після  отримання позовної  заяви,  у  підтвердження  надав  копію  платіжного  доручення  № 568  від 03.10.2006 р.

       Крім  того,  вважає,  що   для   вимог  про  стягнення  неустойки (штрафу, пені)  відповідно  до  положень  ст.528  Цивільного  кодексу  України  визначений  строк   позовної  давності  в  один  рік  Клопотав  про  застосування  строку  позовної  давності  на  підставі  ст.267 Цивільного  кодексу  України.    

        06.11.2006 р.   від  позивача  надійшло  клопотання  про зміну  позовних  вимог  у зв'язку   зі  сплатою  відповідачем  суми  основного  боргу  у повному  обсязі,   підтримує  позовні  вимоги  щодо  стягнення  пені  у  розмірі  10 431  грн., штрафу  у  розмірі  798  грн., індексу  інфляції  у  розмірі  855  грн.  та  просить  стягнути  3  %  річних  у   розмірі  171  грн.  

        Заявлене  клопотання  суд  задовольнив у  порядку  передбаченому  ст.22  Господарського  процесуального  кодексу  України  та  розглядає   змінені  позовні   вимоги   від   06.11.2006 р.

        Представник  відповідача  змінені  позовні  вимоги  не  визнав  у  повному  обсязі   з  підстав  викладених  у  відзиві  та  додаткових  поясненнях  до  суду.

        Відповідно  до  ст.69 ГПК  України  термін  розгляду  справи  був  продовжений  за  клопотанням  сторін.   

        Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  документи,  заслухав   пояснення   сторін,  оцінив докази за своїм внутрішнім  переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні   вимоги  підлягають задоволенню  з   наступних   підстав.

Судом встановлено, що   27.12.2004 р..  між  позивачем (продавцем)  та  відповідачем (покупцем) був  укладений договір  купівлі-продажу  № 36-27/12-2004 р.

За  умовами  вказаного  договору,  позивач  зобов'язувався   передати, а   відповідач  прийняти  та  сплатити  вартість   товару   лому  та  відходів  чорних  металів (1.1.,1.2.2,1.3.).

Ціну  за  одиницю  товару  сторони  встановили   у  розмірі 450  грн. за одну тону.

У  розділі ІІІ  договору  сторони  встановили  порядок  оплати  за отриманий  товар  (п.3.2.).

Термін  дії договору  сторони  встановили  до  31.12.2005 р.

Обгрунтовуючи  позовні  вимоги  щодо  стягнення  пені,  штрафу,  індексу  інфляції  та 3 %  річних,  позивач  посилається на  той  факт,  що  відповідач    26.09.2005 р.   отримав   товар  на  суму 11 400,12  грн. ( з ПДВ),  що  підтверджується  наказом № 283,  довіреністю  ЯЛЛ   № 671404  від 22.09.2005 р.,  Актом  звірки  взаємних рахунків  між  сторонами від 04.10.2006 р., порушення  строків  встановлених п. 3.2. договору   для  оплати  вартості  товару.  

        Приймаючи  рішення,  суд  враховує  наступне.  

       Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України, підставами  виникнення  цивільних  прав  та  обов'язків   є  зокрема   договори   та   інші  правочини.

        Статтею 530  Цивільного кодексу  України встановлено,  якщо  у  зобов'язані   встановлений  строк  (термін)  його  виконання,  то воно  підлягає  виконанню  у  цей  строк (термін).

         Зобов'язання,  строк  (термін)  виконання якого  визначений  вказівкою  на  подію,  яка  неминуче  має  настати,  підлягає  виконанню  з  настанням  цієї  події.

         У  пункті  3.2. сторони  передбачили,  що  оплата  здійснюється на  розрахунковий  рахунок  продавця  (позивача) протягом  трьох  банківських  днів  з  моменту  відвантаження  відповідно  до  рахунку  та  товарної  накладної.

           Таким  чином,  у  договорі  купівлі-продажу  № 360-27/12-2004  від  27.12.2004 р. сторони  визначились з  настанням  певної  події –  наданням  відповідачу  для  сплати  вартості  товару рахунку     та  товарної  накладної.

          Відповідач  категорично  заперечував  проти  наявності  рахунку  та  товарної  накладної  при передачі  йому  товару.

          Сповістив  суд,  що  про  наявність  боргу  йому  стало  відомо  після  подачі  позовної  заяви,  тому  03.10.2006 р.  сума  основного  боргу  була  ним  сплачена  у  повному  обсязі.

         Але  вказані  обставини  відповідача  спростовуються  матеріалами  справи.

         Як  убачається  з  копії  платіжного  доручення  № 568  від 03.10.2006 р.  відповідно  до  якого відповідач  перерахував  позивачу  суму  основного  боргу,  призначення  платежу  відповідач  визначив : “ згідно  договору  № 360-27/12-2004  від  27.12.2004 р. та рахунку № 69 від 26.09.2005 р.”

        В  матеріали  справи  позивач  надав  копію  рахунку  №  69  від  26.09.2005 р.

        Крім  того,  як  убачається  з  копії  журналу  вихідної  кореспонденції  позивача,  останній  направив  відповідачу  претензію  101/122з  від  15.08.2006 р.,  зі  змісту  якої  убачалось,  що  договором № 360-27/12-2004  від  27.12.2004 р. у  відповідача  є  заборгованість  за  отриманий  товар  у  сумі  11 400,12  грн.

        Що  стосується посилань  відповідача  на відсутність  іншого  документу -  товарної  накладної,  яка  повинна  була  бути  надана  йому  ТОВ  “Топаз”,  суд  враховує  посилання  позивача на  наявність   наказу   № 283  від  26.09.2005 р.,  який    за  вказаними в  ньому   даними відповідає  вимогам  накладної,  при  цьому  посилався  на   Положення  про  документальне  забезпечення  записів  у  бухгалтерському  обліку,  затверджене  наказом  Міністерства  фінансів  України  № 88  від  24..05.1995 р., в  якому  визначено,  що    документування  господарських    операцій  може  здійснюватись  з  використанням  виготовлених  самостійно  бланків,  які  повинні  обов'язково   містити  реквізити типових  або  спеціалізованих  форм.

        Як  визначено  положеннями  ст.173  Господарського  кодексу України, господарським  визначається зобов'язання ,  що  виникає між суб'єктами  господарювання та іншими  учасниками відносин у сфері  господарювання з  підстав,  передбачених   господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт   зобов'язаний  вчинити певну дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру на  користь іншого  суб'єкта  (виконати роботу,  передати  майно,  сплатити  гроші,  надати  інформацію  тощо).

       Розглянув  надані до  суду  документи, суд встановив,  що  у  відповідача  виникло  зобов'язання   по  сплаті  вартості  товару.

       Відповідно  до  ст.625  Цивільного  кодексу  України,  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання, на  вимогу  кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням   індексу  інфляції та  3 % річних від простроченої суми.

       Положеннями статті 230 Господарського кодексу України визначено,  що штрафними  санкціями  визначаються господарські санкції у вигляді  грошової  суми (неустойка, штраф, пеня) яку учасник господарських відносин зобов'язаний  сплатити у разі порушення  ним  правил здійснення господарської  діяльності, невиконання  або  неналежного виконання господарського  зобов'язання.

Як  убачається  з  пункту 3.3. договору, сторони  встановили  відповідальність  покупці  за  порушення  строків  оплати  товару  у   вигляді  пені  у  розмірі  0,5 %  від  суми  відвантаженого  товару  за  кожен  день прострочки.

         Статтею 231  Господарського  кодексу  України  встановлено,  що  у  разі  якщо порушено  господарське  зобов'язання,  в  якому хоча б  одна  сторона  є  суб'єктом  господарювання,  що  належить до  державного  сектора  економіки,  штрафні санкції  застосовуються  у  вигляді  штрафу  у  розмірі  7 %   вартості  товару .  

        Враховуючи  ті  обставини,  що  суд  прийшов  до  висновку,  що  наявність  основного  боргу  на  час  звернення  до  суду  позивача,  позовні  вимоги  щодо  стягнення  пені,  індексу  інфляції, 3 % річних та  штрафу  обґрунтовані  і  підлягають  задоволенню.

       В  той  же  час  при  прийнятті  рішення  суд  враховує  положення  ст.551  Цивільного  кодексу  України,  відповідно  до  яких  визначено,  що розмір  неустойки (штраф, пеня)  може  бути  зменшений  за  рішенням  суду,  якщо  він  перевищує  розмір  збитків,  та  за  наявності  інших  обставини,  які  мають  істотне  значення.

         При  застосуванні  положень  вказаної  статті,  суд  враховує  ті  обставини,  що  сума  пені,  заявлена  позивачем,  складає  10 431  грн.  та  штраф  у  розмірі  798  грн.,  а  всього  сума штрафних  санкцій  складає 11 229  грн.   в  той  час,  як  суму  основного  боргу  складає  11 400, 12 грн.

         Крім  того,  суд  враховує  ті  обставини,  що  позовні  заява  надійшла  до  суду 03.10.2006 р.,  а  відповідач  в  добровільному  порядку  до  прийняття  рішення  по  справі  03.10.2006 р.  сплатив  суму  основного  боргу,  що  підтверджується  копією  платіжного  доручення  № 568.

       Відповідно  до  статті 83  Господарського  процесуального  кодексу  України,   господарський  суд,  приймаючи  рішення,  має  право зменшувати  у  виняткових  випадках розмір  неустойки (штрафу та  пені),  яка  підлягає  стягненню  зі  сторони,  що  порушила  зобов'язання.

      Враховуючи  викладене,  суд  приймає  рішення,  що  за  порушення  сплати  вартості  товару  підлягає  стягненню  з  відповідача  сума  пені  у  розмірі 7 301,70  грн. та  штрафу  у  розмірі  558,60  грн.

      Судові  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

       На підставі статей 11, 551,  530,  625 Цивільного  кодексу  України,  статей  173, 230  Господарського кодексу України, керуючись статтями 22, 30, 33, 43, 49,  75,  82, 83,  84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

      Задовольнити  позовні  вимоги  Відкритого  акціонерного  товариства  «Топаз» м. Донецьк,  заявлені  до  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «УКРКОНТРАКТ  ЛТД» м. Донецьк,  про  стягнення    пені  у  розмір 10 431  грн.  за   прострочку  сплати  вартості  товару  по  договору  № 360-27/12-2004  від  27.12.2004 р.,   штрафу   у  розмірі   798  грн.,  індексу   інфляції  у  розмірі   855 грн. та 3 % річних  у  сумі  171  грн.

       Стягнути з Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «УКРКОНТРАКТ  ЛТД» (83017,           м. Донецьк,  вул. М. Ульянової, 56, ЄДРПОУ 30075171) на  користь  Відкритого  акціонерного  товариства  «Топаз» (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 1-а, ЄДРПОУ 14310371)  пеню  у  розмір 7301,70грн.  за   прострочку  сплати  вартості  товару  по  договору  № 360-27/12-2004  від  27.12.2004 р.,   штраф   у  розмірі   558,60грн.,  індекс   інфляції  у  розмірі   855грн. та  3 % річних  у сумі 171грн.

Стягнути з Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «УКРКОНТРАКТ  ЛТД» (83017,           м. Донецьк,  вул. М. Ульянової, 56, ЄДРПОУ 30075171) на  користь  Відкритого  акціонерного  товариства  «Топаз» (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 1-а, ЄДРПОУ 14310371) витрати по сплаті державного мита в сумі 234,84грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

          У  судовому  засіданні  за  згодою  сторін  оголошено  вступну  та  резолютивну  частину  рішення. Повний текст  підписано 12.03.2007р.

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим.– позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.