Ухвала

від 12.08.2009 по справі 51/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

№  51/277

12.08.09

За позовом Шевченківської районної у місті Києві ради

до Повного товариства «Ломбард «Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради

про витребування з незаконного володіння та виселення, зобов'язання вчинити дії

      Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про витребування з незаконного володіння відповідача та виселити його з нежилого приміщення загальною площею 15,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48; про зобов'язання відповідача передати за актом приймання-передачі нежиле приміщення загальною площею 15,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48 позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва від 17.05.07 р. № 287/5.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.04.09 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

27.04.09 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача, відповідно до якого він проти позову заперечує мотивуючи свої заперечення тим, що не отримував від третьої особи протягом місяця після закінчення договору оренди від 17.05.07 р. № 287/5 заяви про припинення останнього, а тому договір було автоматично продовжено на підставі п. 8.3. зазначеного договору.

У процесі провадження у справі представники сторони заявили клопотання про продовження терміну розгляду спору, яке було задоволено судом.

Представник відповідача надав додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що орендні відносини між відповідачем та третьою особою за договором оренди від 17.05.07 р. № 287/5 не переривались і тривають з моменту укладення договору по теперішній час, що підтверджується повідомленнями про сплату орендної плати, які надсилались третьою особою відповідачу та підписанням актів виконаних робіт.

Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення у судове засідання представників позивача та третьої особи, неналежне виконання учасниками судового процесу вимог суду.

У дане судове засідання представники сторін не з'явилися, вимог ухвали від 22.07.09 р. не виконали. Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування його представника в іншому судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що чинне законодавство України не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін та третьої особи про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними відповідачем витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без участі вищезазначених учасників судового процесу.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 12.08.09 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київської міської ради «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»від 27.12.01 № 208/1642 затверджено переліки об'єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва згідно з додатками 2-11. Згідно з додатком № 11 до вказаного рішення «Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва»до власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва, зокрема віднесено будинок, що знаходиться за адресою: вул. Лагерна, 46/48 загальною площею 3520,20 кв.м., з яких площа нежилих приміщень –1220,20 кв.м.

Рішенням Київської міської ради від 16.03.06 р. № 208/3299 «Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.01 № 208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва»позицію  515 додатку 11 до рішення Київради від 27.12.01 № 208/1642 викладено в новій редакції, в якій визначено загальну площу будинку, що знаходиться за адресою: вул. Лагерна, 46/48 - 3520,20 кв.м., з них: 1353,75 кв.м. –площа нежилих приміщень.

На виконання рішення Київради від 27.12.01 р. № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва»Шевченківською районною у м. Києві радою  прийнято рішення «Про формування комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва»від 18.06.02 р. № 40, яким затверджено перелік майна, що передається у комунальну власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва. Згідно з № 515 вказаного переліку до територіальної громади Шевченківського району м. Києва передається будинок, що знаходиться за адресою: вул. Лагерна, 46/48.

Відповідно до п. 3.1.10 Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, затвердженого рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради «Про реорганізацію Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві»від 25.11.03 р. № 263 вказане управління виступає від імені райради орендодавцем та укладає договори оренди комунального майна району, в тому числі цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), організовує проведення конкурсів (аукціонів) на право оренди нерухомого майна.

17.05.07 р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Повним товариством «Ломбард «Україна»був укладений договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 17.05.07 р. № 287/5 (надалі –договір), за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 62 від 04.04.087 р. зобов'язався передати, а відповідач прийняти у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 15 кв.м., а саме 1 поверх з орендованою площею 15 кв.м. згідно з поверховим планом приміщення, що розміщене за адресою: вул.. Лагерна, 46/48.

Додатковою угодою № 1 від 24.09.07 р. до договору до останнього внесено зміни, зокрема викладено в новій редакції п. 1.1. договору в частині визначення об'єкту оренди, а саме зазначено: нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 33,6 кв.м., а саме 1 поверх з орендованою площею 15 кв.м., та 1 поверх з орендованою площею 18,6 кв.м.

Позивач просить витребувати з незаконного володіння відповідача та виселити останнього з нежилого приміщення загальною площею 15,0 кв.м., що знаходиться  за адресою: М. Київ, вул. Лагерна, 46,48.

Обгрунтовуючи свою правову позицію, позивач посилається на безпідставне використання відповідачем вищезазначеного приміщення, яке обумовлено припиненням дії договору оренди нежилого приміщення від 17.05.07 р. № 287/5. Позивач стверджує, що він, як власник спірного майна, в силу вимог ст. 387 Цивільного кодексу України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Отже, виходячи з наведеного, позивач вважає, що вказані дії відповідача порушують його законні права, як власника спірного приміщення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суб'єктами права власності є, зокрема, територіальні громади (ст. 2, ст. 318 ЦК України).

Згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 ЦК України).

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами є сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до ст. 41 зазначеного Закону питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами. Обсяг і межі повноважень районних у містах рад таї їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах. Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання.

Статтею 60 вказаного Закону передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. 

Конституційний Суд України у п. 1.2. мотивувальної частини рішення від 09.02.2000 р. № 1-рп/2000 у справі № 1-5/2000 зазначає, що положення частини п'ятої статті 6 та частини четвертої 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких у містах з районним поділом територіальні громади районів  у містах діють як суб'єкти права комунальної власності та не втрачають цього права в разі, якщо рішення про створення районних у містах рад не було прийнято, узгоджуються з положенням частини першої статті 142 Конституції України, згідно з яким територіальні громади районів у містах поряд з територіальними громадами міст визначаються як суб'єкти права комунальної власності.

Отже, суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади села, селища, міста, районів у містах від імені та в інтересах яких діють сільські, селищні, міські ради.

Враховуючи наведене, власником майна є відповідна територіальна громада села, селища міста, району в місті в особі органу місцевого самоврядування, уповноваженого управляти цим майном.

Відповідно до ст. ст. 386,  387 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивач стверджує, що він є власником спірного приміщення. При цьому, як на підставу набуття права власності на приміщення загальною площею 15,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48 посилається на рішення Київської міської ради від 27.12.01 р. № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва», рішення Шевченківської районної у м. Києві ради «Про формування комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва»від 18.06.02 р. № 40.

Проте, суд не погоджується з вказаним твердженням позивача, оскільки рішення Київської міської ради від 27.12.01 р. № 208/1642 визнано незаконним та скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.08 р. у справі № 22-а-29124/08 р., а отже, на даний час відсутні правові підстави набуття позивачем права власності на спірне майно.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що рішення Київської міської ради від 27.12.01 № 208/1642 визнано незаконним та скасовано, а інших доказів (актів Київської міської ради тощо), які б відносили будинок, що знаходиться за адресою: вул. Лагерна, 46/48 площею 15,00 кв.м саме до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва позивачем не представлено, у суду відсутні підстави вважати, що позивач уповноважений здійснювати права суб'єкта комунальної власності на спірне майно, а отже, витребовувати його у відповідача та вимагати виселити останнього зі спірного приміщення.

Оскільки вимога позивача про зобов'язання відповідача передати за актом приймання-передачі нежиле приміщення загальною площею 15,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 46/48 позивачу є похідною та безпосередньо пов'язаною з вимогами про витребування з незаконного володіння відповідача та виселення останнього з спірного приміщення, суд у її задоволенні також відмовляє.

За таких обставин суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                             Пригунова А.Б.

Дата підписання 03.09.09 р.