Рішення

від 30.06.2009 по справі 12/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/159

30.06.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ПАПІР"

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІК"

Про          стягнення 4 428,96 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники :

Від позивача                    Ярощук П.А. –предст. (дов. б/н від 26.02.2009 р.)

Від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІК" про стягнення боргу у розмірі 4 428,96 грн. внаслідок неповної оплати відповідачем поставленої позивачем продукції за накладними № ВП-1408 від 19.12.2007 р. та № ВП-37 від 17.01.2008 р.

Ухвалою суду від 09.04.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/159 та призначено розгляд справи на 15.05.2009 р.

Представник позивача в судове засідання 15.05.2009 р. не з'явився, про причини нез'явлення представника позивача суд не повідомлено.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 15.05.2009 р. не направив.  

Ухвалою суду від 15.05.2009 р. розгляд справи відкладено на 30.06.2009 р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, в судове засідання 30.06.2009 р.  представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання представника відповідача, клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем було поставлено відповідачеві паперову продукцію (надалі –товар) на загальну суму 6 048, 96 грн.

Факт передачі товару підтверджується наступними документами: видаткова накладна № ВП-1408 від 19.12.2007 р. на суму 2 976,00 грн. та довіреність ЯОИ № 314077 від 17.12.2007 р; видаткова накладна № ВП –0000037 від 17.01.2008 р. на суму 3 072,96 грн. та довіреність ЯОИ № 314087 від 17.01.2008 р.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, перерахував на рахунок позивача 1 620,00 грн.

Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 4 428,96 грн.

Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 10.03.2009 р. позивач направив відповідачеві повідомлення про встановлення терміну проведення розрахунків в сім днів згідно ст. 530 ЦК України. Враховуючи максимальний термін доставки пошти по Україні 4 дні, строк оплати  –21.04.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 4 428,96 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то витрати пов'язані з оплатою адвокатських послуг, державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 181, 193 ГК України, ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІК" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 24-б, р/р 26007401027939 в КРД «Райффайзен банк Аваль" в м. Києві, МФО 322904, код 16475024, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИП-ПАПІР"  (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 23, оф.815, р/р 26009052749597 в Печерській філії АБ «Приватбанк”  в м. Києві, МФО 300711, код 32662404)   4 428(чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 96коп. - основного боргу; 102 (сто дві) грн.00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

             Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко