Постанова

від 04.10.2011 по справі 35/198

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011 № 35/198

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Лосєва А.М.

Зубець Л.П.

при секретарі

судового засідання : Матвєєнко Т.Є.

за участі представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2011 р.

у справі № 35/198 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про: стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 141,62 грн.

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «Страхова Група «ТАС» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ВАТ «НАСК «ОРАНТА» (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 141,62 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.07.2011 р. № 35/198 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням позивач - ВАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулося до КАГС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2011 р. № 35/198 та прийняти нове судове рішення у даній справі яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В. Шипко В.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ «НАСК «ОРАНТА» на Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2011 р. № 35/198, розгляд справи призначено на 04.10.2011 р.

19.09.2011 р. через відділ документального забезпечення КАГС представником позивача надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких вважає доводи апеляційного оскарження безпідставними та необґрунтованими, а тому просить колегію суддів відмовити у її задоволенні, Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У зв'язку з виходом судді Борисенко І.В. у чергову відпустку та у зв'язку зі знаходженням судді Шипко В.В. на лікарняному Розпорядженням заступника Голови КАГС від 04.10.2011. р. № 01-23/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Зубець Л.П., Лосєв А.М.

У судове засідання від 04.10.2011 р. представники сторін не з'явилися, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. 04.10.2011 р., до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення КАГС відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника у дане судове засідання, яке колегією суддів розглянуто та відхилено як необґрунтоване.

З огляду на те, що сторони про судове засідання від 04.10.2011 р. повідомлені належним чином, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд даної справи за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ «НАСК «ОРАНТА», Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2011 р. № 35/198 залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2009 р. між ЗАТ "СК "ТАС", яке в подальшому змінило своє найменування на ПАТ "Страхова група "ТАС" (позивач) та Тріль Наталією Мар'янівною (страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 0047853 (Договір).

У відповідності до умов даного Договору позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу AUDI A4, державний номер ВС 4381 ВІ.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.06.2009 р. у м. Львові по вул. В.Великого, 27 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-21099 (державний номер - ВС 9772 АС) під керуванням водія Бурковського Івана Йосиповича та застрахованого автомобіля AUDI A4, державний номер ВС 4381 ВІ під керуванням Тріль Н.М., внаслідок якої застрахованому автомобілю AUDI A4, державний номер ВС 4381 ВІ, були завдані технічні пошкодження.

У матеріалах даної справи міститься Довідка ДАІ № 36/3492ск від 31.08.2009 р. (арк. с. 22, том 1), згідно якої дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Бурковським І.Й. п. 10.9. Правил дорожнього руху України.

Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області № 3-629/2009 від 21.07.2009 (акр. с. 23, том 1) Бурковського І.Й. визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП, згідно із рахунком №1059 від 22.07.2009 (арк. с. 16, том 1) ДП "Ніко Захід" ТОВ "Ніко-Україна" становить 4022,56 грн.

На підставі страхового Акту № 4545/17/2010 від 24.02.2010 р. (арк. с. 24, том 1) та відповідно до Заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 15.10.2009 р. (арк.. с. 19, том 1) позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 3141,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15201 від 18.03.2010, копія якого також міститься в матеріалах справи.

Місцевим господарським судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність Бурковського І.Й. на момент ДТП була застрахована у ВАТ НАСК "Оранта", на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8440588 (арк.. с. 28, том 1) зі строком дії з 26.11.2008 р. по 25.11.2009 р.

У зв'язку із зазначеним, 05.05.2010 р. позивач направив відповідачу Претензію № 30/04/02 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 3141,62 грн. з відповідними додатками.

Звернувшись до місцевого господарського суду з позовом, ПАТ «Страхова Група «ТАС» обґрунтовувало свої вимоги тим, що відповідач ухиляється добровільно відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 3141,62 грн.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до Бурковського І.Й., який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, цивільна відповідальність Бурковського І.Й. за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта".

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Колегія суддів, зважаючи на встановлені місцевим господарським судом юридичні факти та наведені вище правові норми, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Судом першої інстанції правильно зауважено на тому, що у матеріалах даної справи, станом на дату звернення з позовом до господарського суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 3141,62 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з правомірністю висновку суду першої інстанції про те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Страхова Група «ТАС», щодо стягнення з відповідача 3141,62 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, в той час як відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами безпідставність пред'явлених до нього вимог.

Доводи скаржника - ВАТ "НАСК "Оранта" викладені в апеляційній скарзі, зокрема, посилання останнього на ст.ст. 993, 1188, 1191 ЦК України за змістом яких, на думку скаржника, обов'язок відшкодувати завдану позивачу шкоду має винна у вчиненні ДПТ особа, тобто - Бурковський І.Й., не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що жодним чином не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини у даній справі.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на підтвердження своїх аргументів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2011 р. № 35/198 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ВАТ "НАСК "Оранта" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2011 р. № 35/198 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 р.

№ 35/198 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 р.

№ 35/198 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 35/198 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Лосєв А.М.

Зубець Л.П.