Постанова

від 29.05.2012 по справі 5/223

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2012 № 5/223

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

Шипка В.В.

судового засідання: Загрунній Л.І.

за участі представників

сторін:

позивача: Брильов О.Ю. - дов. б/н від 20.01.2012 р.;

відповідача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи

був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гарт-С"

на рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2011 р.

у справі № 5/223 (суддя Ломака В.С.)

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Гранд-Мобайл"

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Гарт-С"

про: стягнення заборгованості у розмірі 14 207,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ „Гранд-Мобайл" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - ТОВ „Гарт-С" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 14 207,20 грн..

Позовні вимоги мотивовані на тому, що на виконання укладеного між сторонами Договору поставки від 12.12.2007 р. № 10/12 позивач поставив відповідачу товар обумовлений у Специфікації (Додаток № 1 до Договору), однак відповідач своєчасно та у повному обсязі за нього не розрахувався, в зв'язку з чим за останнім рахується залишок боргу у розмірі 12 245, 64 грн.. Крім того, з огляду на прострочення виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивачем було нараховано до стягнення 946,44 грн. пені, 660,844 грн. інфляційних втрат та 354,28 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.12.2011 р. № 5/223 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, відповідач - ТОВ „Гарт-С" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2011 р. № 5/223 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За доводами апеляційної скарги відповідач наголосив на наступному:

- взятий до уваги місцевим господарським судом як основний доказ наявності боргу у відповідача, - Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами від 30.09.2010 р., не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки, з боку відповідача його підписано лише бухгалтером, який не мав довіреності підприємства відповідача на представництво його інтересів чи вчинення будь-яких інших значимих юридичних дій;

- місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про те, що позивач правильно нарахував пеню за період з 31.10.2010 р. по 01.05.2011 р. (182 дні) у розмірі 946,44 грн., оскільки, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, період нарахування пені мав розпочинатися з 01.10.2010 р. (на наступний день після підписання Акту звірки взаємних розрахунків), що в свою чергу створювало б підстави для часткового задоволення Заяви про застосування строків позовної давності до пред'явленої пені.

Ухвалами КАГС від 01.02.2012 р. № 5/223 відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 06.03.2012 р..

Судове засідання з розгляду даної справи призначене на 06.03.2012 р. не відбулося, у зв'язку з находженням члена колегії, а саме судді - Борисенко І.В. у відпустці. Наступне судове засідання з розгляду даної справи було перенесено на 22.03.2012 р..

Судове засідання з розгляду даної справи призначене на 22.03.2012 р. не відбулося, в зв'язку з находженням головуючого судді Ільєнок Т.В. (доповідач у справі) на лікарняному. Наступне судове засідання з розгляду даної справи було перенесено на 17.04.2012 р..

У судове засідання призначене на 17.04.2012 р. з'явилися представники обох сторін.

Колегія суддів, дослідивши у судовому засіданні від 17.04.2012 р. наявні в справі документи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшла висновку про необхідність зобов'язати стори по справі провести до наступного судового засідання звірку взаєморозрахунків по заявленій заборгованості про що скласти двосторонній Акт взаєморозрахунків.

У судовому засіданні від 17.04.2012 р. представником відповідача було подано Клопотання про продовження строку розгляду справи № 5/223 в порядку ст. 69 ГПК України.

Вказане Клопотання колегією суддів було розглянуто та задоволено.

Ухвалою КАГС від 17.04.2012 р. № 5/223 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ „Гарт-С" за Клопотанням сторони, відкладено розгляд справи на 26.04.2012р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судове засідання від 26.04.2012 р. з'явилися представники обох сторін, однак вимоги Ухвали суду від 17.04.2012 р. не виконали, а саме не складено двосторонній Акт звірки взаєморозрахунків по заявленій заборгованості, про поважність причин невиконання вимоги за вказаною Ухвалою суду не повідомлено.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку про необхідність повторно зобов'язати сторони по справі провести до наступного судового засідання звірку взаєморозрахунків по заявленій заборгованості про що скласти двосторонній Акт взаєморозрахунків.

У судовому засіданні від 26.04.2012 р. представником позивача було подано Клопотання про продовження строку розгляду справи № 5/223 в порядку ст. 69 ГПК України.

Вказане Клопотання колегією суддів було розглянуто та задоволено.

Ухвалою КАГС від 26.04.2012 р. № 5/223 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ „Гарт-С" за Клопотанням сторони, відкладено розгляд справи на 29.05.2012р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України.

14.05.2012 р. через канцелярію суду представником позивача надано письмовий Відзив на апеляційну скаргу.

У судове засідання від 29.05.2012 р. представник скаржника не з'явився, однак за наданими письмовими поясненнями повідомив про неможливість забезпечити свою явку у дане судове засідання у зв'язку з находженням у службовому відрядженні. До даних письмових пояснень було долучено двосторонній Акт зірки взаєморозрахунків від 24.05.2012 р.. Про належне повідомлення скаржника щодо судового засідання призначеного на 29.05.2012 р., зокрема свідчить залучена до метеріалів справи Розписка по справі від 26.04.2012 р., підписана повноважним представником скаржника Носарєвим І.О. (Довіреність № б/н від 01.01.2012 р.).

Присутній у судовому засіданні від 29.05.2012 р. представник позивача за наданими усними поясненнями вважає доводи апеляційного оскарження безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим просив колегію суддів відмовити у її задоволенні, оскаржуване в апеляційному порядку Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ „Гарт-С", Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2011 р. № 5/223 залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.12.2007 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № 10/12, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався у зумовлені цим Договором строки передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошові суми на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у Специфікації (Додаток № 1 (стакани, тарілки, миски, кружки, килимки під посуд та ін.), які є власністю постачальника, (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. п. 2.1. - 2.3. Договору поставка товару у межах України здійснюється зі складу постачальника транспортом постачальника згідно Правил Інкотермс-2000 на умовах ООР (назва місця призначення вказується покупцем у замовленні). Датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад покупця. Право власності на поставлені товари, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у специфікації та видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару, (п. 5.3. Договору).

Пунктом 6.1.1. Договору сторони встановили, що оплата здійснюється покупцем за фактом реалізації товару кожні 30 днів.

Покупець зобов'язаний у підтвердження факту реалізації, суми і дати оплати, кожні 14 календарних днів надавати постачальнику Звіт по реалізації (Додаток № 5).

Відповідно до п. п. 8.1. - 8.3.Договору він набирає чинності з 1 листопада 2007 р. та діє до 31 грудня 2008 р. Дія Договору припиняється з закінченням терміну його дії та після виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Дія Договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії Договору на протязі 14 календарних днів до закінчення дії Договору.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач в період з грудня 2007 року по грудень 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 716 923, 68 грн., що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи.

У свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши позивачу лише 552 050, 06 грн. та повернувши згідно з накладними на повернення товар на загальну суму 154 477, 98 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок по рахунку позивача та накладними на повернення, з огляду на що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 12 245,64 грн., зокрема по видатковим накладним: № РН-0002168 від 02.12.2009 р., № РН-0002169 від 02.12.2009 р., №РН-0002170 від 02.12.2009 р., № РН-0002172 від 02.12.2009 р., № РН-0002393 від 27.12.2009 р., № РН-0002394 від 24.12.2009 р., № РН-0002395 від 24.12.2009 р., № РН-0002396 від 02.12.2009 р., № РН-0002397 від 02.12.2009 р..

Крім того, 30.09.2010 р. сторонами підписувався Акт звіряння розрахунків, відповідно до якого станом на 30.09.2010 р. борг відповідача становив 19 345, 64 грн. (Том-1, арк. с. 191).

Розглянувши і як наслідок задовольнивши заявлені позовні вимоги, місцевим господарським судом було враховано наступне.

Як зазначалось вище, пунктом 6.1.1. Договору сторони встановили, що оплата здійснюється покупцем за фактом реалізації товару кожні 30 днів. Покупець зобов'язаний у підтвердження факту реалізації, суми і дати оплати, кожні 14 календарних днів надавати постачальнику Звіт по реалізації (Додаток № 5) (п. 6.1.2. Договору).

Дослідивши наявні у справі матеріали, місцевий господарський суд правильно зауважив, що сторонами не було надано доказів подання відповідачем позивачу на виконання приписів п. 6.1.2 Договору письмових звітів по реалізації товару за підписом уповноваженої особи відповідача, що однак не може свідчити про те, що такий товар не був реалізований. Хоча, за Ухвалою господарського суду від 08.12.2011 р. на сторін по справі було покладено обов'язок з надання суду таких відомостей (Том-2, арк. с. 199).

Господарським судом зауважено і про те, що було надано для залучення до матеріалів справи копії електронних звітів по реалізації товару, які направлялись на електронну адресу позивача. При цьому, господарським судом було враховано, що 30.09.2010 р. між сторонами був підписаний Акт звіряння розрахунків, яким відповідач фактично визнав наявність боргу перед позивачем на загальну суму 19 345,64 грн., а отже і факт реалізації поставленого товару.

Згідно з Довідкою ТОВ "Гарт-С" від 07.12.2011 р. № 240 станом на 01.12.2011 р. вартість нереалізованого товару, поставленого ТОВ "Гранд-Мобайл" складає 322,56 грн., тобто, слід вважати, що до дати складання вказаної Довідки відповідачем фактично визнано реалізацію ним більшої частини товару.

Заслуговує на увагу також і те, що при перегляді даної справи в апеляційному порядку, скаржником на виконаня вимог Ухвал від 17.04.2012 р. та повторно від 26.04.2012 р. було надано підписаний директором ТОВ „Гранд-Мобайл" - Зінченко О.В. та директором ТОВ „Гарт-С" - Хоменко Д.К. та скріплений мокрими печатками вказаних підприємств Акт звірки взаєморозрахунків, за яким підтверджено заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу у розмірі 12 245,64 грн., що рахується за відповідачем.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач в обгрунтування своїх заперечень не надав як суду першої так і апеляційної інстанції належних та допустимих доказів того, що поставлений позивачем товар не був ним реалізований та обліковується на його бухгалтерському обліку, тому, слід вважати правомірним твердження позивача, що за вищевказаними Актами звіряння розрахунків відповідач фактично засвідчив реалізацію такого товару, у зв'язку з чим, починаючи з 30.10.2010 р. у нього виникло зобов'язання з його оплати (з урахуванням приписів п. 6.1.1. Договору).

Ненадання доказів реалізації товару, як і доказів його зберігання, а також невиконання зобов'язань згідно з п. 6.1.2. Договору суперечить принципу добросовісності господарських зобов'язань та може бути розцінено як зловживання процесуальними правами з метою ухилення від обов'язку з оплати відповідного товару.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прийняв замовлені ним товари, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, тому, колегія суддів погоджується з правовою оцінкою господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 12 245, 64 грн. є законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Сторони передбачили пунктом 7.2. Договору, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

При цьому слід враховувати, що позовна вимога про стягнення пені пов'язана з триваючим правопорушенням - простроченням виконання зобов'язання. Оскільки пеня стягується у певних відсотках від простроченого зобов'язання за кожен день такого прострочення, то строк позовної давності (один рік) починається для кожної позовної вимоги про сплату пені окремо за кожен прострочений день (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 11.10.2007 р. № 41/153-07).

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розгорнутий розрахунок по пені у розмірі 946, 44 грн. (за період з 31.10.2010 р. по 01.05.2011 р. (182 дні)), погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він є вірним.

Доводи скаржника, викладені у письмовому Відзиві на позовну заяву та повторені ним у апеляційній скарзі про застосування строків позовної давності як по основному боргу так і по пені, колегія суддів апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки як вже зазначалося вище по тексту визнання боргу, а отже і початком відліку строку його сплати слід вважати дату - 30.10.2010 р., в той час як позивач звернувся з даним позовом до господарського суду 27.10.2011 р., тобто в межах як трирічного так і річного строку позовної давності.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки по інфляційним втратам у сумі - 660,84 грн. і 3% річних у сумі - 354,28 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх стягнення у повному обсязі.

Доводи скаржника - ТОВ „Гарт-С", викладені в апеляційній скарзі не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що жодним чином не спростовують встановлені при апеляційному перегляді даної справи фактичні обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2011 р. № 5/223 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „Гарт-С" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.12.2011 р. № 5/223 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р.

№ 5/223 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р.

№ 5/223 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 5/223 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

Шипко В.В.