Постанова

від 06.10.2011 по справі 16/267

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2011 № 16/267

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

при секретарі

судового засідання : Матвєєнко Т.Є.

за участі представників:

позивача: не з'явився, про дату та час судового засідання

був повідомлений належним чином;

відповідача: Кучма О.Л. - предст. за дов.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р.

у справі № 16/267 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Інвестиційно-фінансовий консалтинг"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „ОРАНТА"

про відшкодування матеріальної шкоди 17 589,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг" (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ВАТ НАСК „ОРАНТА" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 17 589,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. № 16/267 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним Рішенням позивач - ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. № 16/267 та прийняти нове судове рішення у даній справі яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та в зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у Рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Мартюк А.І., Шипко В.В., відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг" на Рішення Господарського суду м. Києва 14.06.2011 р. № 16/267, розгляд справи призначено на 16.08.2011 р.

У зв'язку з виходом судді Мартюк А.І. у чергову відпустку, Розпорядженням Голови КАГС від 15.08.2011. р. № 01-23/1/17 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

У судовому засіданні від 16.08.2011 р. представником відповідача, на виконання вимог Ухвали суду від 25.07.2011 р. надано письмовий Відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить колегію судді відмовити у її задоволенні, оскаржуване Рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою КАГС від 16.08.2011 р. № 16/267 розгляд справи було відкладено на 20.09.2011 р. в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю надання позивачу часу ознайомитися з Відзивом на апеляційну скаргу та надати суду обґрунтовані письмові заперечення на нього.

Ухвалою КАГС від 26.08.2011 р. № 16/267 виправлено описку допущену в Ухвалі від 16.08.2011 р., а саме, дата наступного судового засідання визначено на 06.10.2011 р.

У зв'язку з виходом судді Борисенко І.В. у чергову відпустку та у зв'язку зі знаходженням судді Шипко В.В. на лікарняному Розпорядженням заступника Голови КАГС від 05.10.2011. р. № 01-23/3/9 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

У судове засідання від 06.10.2011 р. представник позивача не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (про що, зокрема, свідчить розписка про дату наступного судового засідання від 20.09.2011 р.), про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що позивач повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд даної справи за відсутності представника позивача.

Присутній представник відповідача надавав усні пояснення по суті спору.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг", Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. № 16/267 залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2007 р. між ЗАТ "СК "ВУСО", як страховиком, та Шляміном Дмитром Станіславовичем, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №67575-80-02, за яким страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Mitsubishi Pajero", державний номер ВН 1369 ВК.

22.11.2007 р. в м. Одесі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Mitsubishi Pajero", державний номер ВН 1369 ВК, яким в момент ДТП керував Шлямін Д.С. та автомобіля "ВАЗ 2101", державний номер 65240 ОЕ, яким керував Матійчук П.О., в результаті якої було пошкоджено автомобіль "Mitsubishi Pajero", державний номер ВН 1369 ВК.

Постановою Теплицького районного суду Одеської області від 19.12.2007 р. по справі №3-2061/2007 р. (арк.. с. 11) визнано винним Матійчука П.О. в скоєнні ДТП 22.11.2007 р. та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КпАП України.

На підставі страхового Акта №2143-02 від 21.04.2008 р., рахунків-фактури №Н-004792 від 27.03.2008 р., №Н-004793 від 27.03.2008 р., Звіту №74-16, ЗАТ "СК "ВУСО" виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 17 589,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6216 від 21.04.2008 р. (арк.. с. 27).

Судом першої інстанції встановлено, що цивільно-правова відповідальність Матійчука П.О. на момент ДТП, що сталась 22.11.2007 р. була застрахована у НАСК "Оранта" за полісом №ВА/5978737 (тип Договору 3) від 30.08.2007 р. (акр. с. 26).

Матеріалами справи підтверджується також і те, що 23.12.2009 р. між ЗАТ "СК "ВУСО" та позивачем був укладений Договір уступки права вимоги, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги щодо виплати страхових відшкодувань по Договорах добровільного страхування наземного транспорту до осіб, що спричинили збитки, у тому числі за Договором №67575-80-02 від 22.10.2007 р., про що відповідач був повідомлений Листом за вих. №2711 від 08.12.2010 р. (акр. с. 25).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Місцевий господарський суд у оскаржуваному Рішенні від 14.06.2011 р. № 16/267 зауважив на тому, що у судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про застування строків позовної давності.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 261 Кодексу).

За правилами частини 3 статті 267 ЦК України, наслідком спливу строку позовної давності у разі наявності відповідної заяви зацікавленої сторони є відмова у позові.

Колегія суддів, з урахуванням вищенаведеного, погоджується з правомірністю висновку місцевого господарського суду про те, що, оскільки, страхове відшкодування у розмірі 17 589,00 грн. було виплачене страхувальнику за Договором №67575-80-02 від 22.10.2007 р. - 21 квітня 2008 р., що підтверджується платіжним дорученням № 6216 від 21.04.2008 р., отже, позивач повинен був звернутись до суду із регресним позовом не пізніше 21.04.2011 р.

Матеріалами даної справи підтверджується також і той висновок суду першої інстанції, що позовна заява ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг" за № 1109, датована 20.04.11р., направлена до господарського суду (згідно поштового штемпеля на конверті) 12.05.2011 р., тобто зі спливом трирічного терміну позовної давності.

Судом першої інстанції у оскаржуваному Рішенні від 14.06.2011 р. № 16/267, окрім іншого, зауважено на тому, що матеріали даної справи не містять клопотань та/або пояснень позивача щодо поважності причин пропуску ним строку позовної давності.

Доводи скаржника - ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг" викладені в апеляційній скарзі, зокрема, про те, що початок перебігу строку позовної давності регресного права позивача до відповідача слід рахувати від дати сплину місячного строку, після дати звернення позивача з Заявою про страхове відшкодування, тобто, з 07.11.2008 р., в силу ст. 35 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 980, 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ „Про страхування" регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу за страховим зобов'язанням. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням, тобто, право регресу виникло з моменту сплати за третю особу і з моменту сплати за основним зобов'язанням починається перебіг строку позовної давності (аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВГС України від 05.12.2006 р. № 54/53-06).

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. № 16/267 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ВАТ „Інвестиційно-фінансовий консалтинг" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. № 16/267 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 р.

№ 16/267 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 р.

№ 16/267 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 16/267 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Пантелієнко В.О.

Остапенко О.М.