Рішення

від 26.06.2009 по справі 11/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/167

26.06.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання»

доВідкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

простягнення  23622,64 грн.

                                    Суддя Смирнова Ю.М.    

Представники сторін:                     

Від позивача:  Кудрявський С.М. –представник

Від відповідача:Ігнатуша М.О. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 23622,64 грн., у т.ч 19382,56 грн. –сума основого боргу, 1938,08 грн. –пеня,  2074,97 грн. –індекс інфляції; 227,03 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань по договору № 080108/1 та не сплачує кошти позивачу за поставлений товар.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що поставка товару була здійснена позивачем не на підставі договору. Крім того зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи довіреностей на отримання товарно –матеріальних цінностей, які б підтверджували отримання відповідачем поставленого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

08.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання», як постачальником (надалі - позивач), та Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього, як покупцем (надалі - відповідач), укладений договір поставки № 080108/1(надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію (далі - товар) на умовах, визначених цим договором.

Поставка товару здійснюється партіями. Партією вважається кількість товару, що поставляється за одною товарно–транспортною накладною (актом прийому - передачі) (п. 1.2 Договору).

У п. 4.4 Договору сторонами погоджено, що датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата фактичної передачі товару згідно товарно –транспортної накладної.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 25193,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 22.01.2008 № К-00000081 на загальну суму 474,46 грн., від 16.10.2008 № К-00002380 на суму 5336,40 грн., від 03.11.2008 № К-00002508 на суму 11698,72 грн., від 06.11.2008 № К-00002536 на суму 7683,84 грн.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у вищевказаних видаткових накладних, підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями довіреностей на отримання  товарно-матеріальних цінностей, а саме від 03.11.2008 серія ЯПП № 022108/96, від 21.01.2008 серія ЯОФ № 846305, від 14.10.2008 серія ЯПЕ № 816750/902, від 06.11.2008 № 022122/974.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата товару здійснюється відповідачем на підставі рахунків –фактур шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника терміном 7 банківських днів з дня відвантаження продукції.

Позивач виставив відповідачу рахунки –фактури суму 25193,42 грн., в тому числі від 21.01.2008 № К-00000136 на  суму 474,46 грн., від 13.10.2008 № К-00002933 на суму 5336,40 грн., від 03.11.2008 № К-00003093 на суму 11698,72 грн., від 05.11.2008 № К-00003132 на суму 7683,84 грн.     

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково. 22.01.2008 відповідачем перераховано позивачу 474,46 грн.; 31.10.2008 - 5336,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками. Решта товару, отриманого від позивача, відповідачем неоплачена.

Доводи відповідача про те, що поставка товару по вищезазначеним податковим накладним відбувалась не на підставі Договору, судом не приймаються, оскільки відповідачем не надано жодних доказів того, що між сторонами існували якісь інші зобов'язання, ніж зобов'язання по Договору № 080108/1, та не надано доказів отримання відповідачем товару по договору № 080108/1 по іншим документам, ніж ті, які є в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на підставі договору №80108/1 здійснив поставку товару на загальну суму 25193,42 грн., відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме на суму 5810,86 грн. Станом на день вирішення спору судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 19382,56 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України  встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів  цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів на спростування факту існування заборгованості перед позивачем у розмірі 58658,94 грн. відповідач суду не надав. Також відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в добровільному порядку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 19382,56 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6997,87 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що у випадку порушення відповідачем строків оплати, встановлених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання щодо сплати вартості поставленого позивачем товару відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 4.3 Договору.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені з урахуванням часткової оплати та умов договору щодо строків здійснення оплати відповідачем вартості поставленого товару та вважає його вірним.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пеню у розмірі 1938,08 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 2074,97 грн. та 3% річних у розмірі 227,03 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не оспорюється, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з урахуванням інфляції та трьох процентів річних є правомірними.

Рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції за розрахунком суду на суму заборгованості 11698,72 грн. за листопад 2008 року становить 175,48 грн. (11698,72*1,015 –11698,72); на суму заборгованості 19382,56 грн. за грудень 2008 року, січень - березень 2009 становить 1575,75 грн. (19382,56*1,08129-19382,56) .

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, а саме на суму 1751,23 грн.

Суд погоджується з розрахунком 3% річних, наданим позивачем та визнає його правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 19382,56 грн. основної суми заборгованості,  1938,08 грн. пені, 1751,23 грн. втрат від інфляції та  3% річних у розмірі 227,03 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :  

1.          Позов задовольнити частково.

  2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  трест «Київміськбуд -1»імені М.П. Загороднього (04655, м. Київ, вул. Лебединська,6; код ЄДРПОУ 04012655 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання»(03022, м. Київ, вул. Васильківська,30, код ЄДРПОУ 34602106) 19382 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят дві ) грн. 56 коп. основного боргу, 1938 (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім) грн. 08 коп. пені, втрати від інфляції у розмірі 1751 (одна тисяча сімсот п'ятдесят одна) грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 99 коп., та 116  (сто шістнадцять) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В іншій частині позову відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                 Смирнова Ю.М.

Дата підписання рішення:07.08.2009