Рішення

від 21.08.2009 по справі 8/209

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/209

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/209

21.08.09

За позовом               Закритого акціонерного товариства "Трансмост"     

до              Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транзит Груп Консалтинг"

про                           стягнення 1 699 992,07 грн

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         юрист  – Сатонін В.І. (дов. № 45/33 від 04.02.06)

Від відповідача     не з`явились

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 1 619 040,07 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 03/03-08-М-09 на виконання пальових робіт від 03.03.2008р. та додаткових угод до нього та 80 952,00 грн. штрафу.  

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 27.04.2009р. порушено провадження у справі № 8/209, розгляд справи призначений на 12.06.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 12.06.2009р. розгляд справи був відкладений на 09.07.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням сторонами витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 09.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 23.07.2009р., у зв'язку з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням сторонами витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 21.08.2009р., у з не з'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням ним витребуваних доказів; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та продовжено строк розгляду даної справи.

У судове засідання, призначене на 21.08.2009р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав подане ним у минулому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову, в якому просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника, а також заборонити вчиняти будь-які дії, що стосується даного майна, в тому числі заборонити будь-які види відчуження цього майна в межах загальної суми позову: 1 619 040,07 грн. основного боргу, 80 952,00 грн. штрафу, 16 999,92 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів –фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.   

Представником позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

03.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євразія Транзит Груп Консалтинг»- «генпідрядник»та Закритим акціонерним товариством «Трансмост»- «субпідрядник»був укладений договір підряду на виконання пальових робіт № 03/03-08-М-09 (надалі - договір), відповідно до п.2.1 якого «субпідрядник»зобов'язався на свій ризик і за рахунок власних та/або залучених сил, матеріалів, засобів, технічки та устаткування, у відповідності до умов цього договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил, виконати роботи по влаштуванню паль огородження котловану та паль підпірної стіни для будівництва адміністративно-господарського комплексу по вул. Шовковичній, 39/1 на об'єкті «Два житлових будинки по вул. Мечнікова, 5а і 5б, офісний центр по вул. Мечнікова, 1, медичний комплекс у складі: консультативна поліклініка на 600 відвідувань у зміну, адміністративно-господарчий комплекс, учбово-лабораторний корпус по вул. Шовковичній, 39/1 в Печерському районі м.Києва. І черга, І пусковий комплекс»та здати «генпідряднику»в установлений строк закінчені роботи, а «генпідрядник»зобов'язався надати «субпідряднику» будівельний майданчик, фронт робіт, передати затверджену у встановленому порядку проектну та дозвільну документацію; забезпечити своєчасне фінансування робіт, а також прийняти від «субпідрядника»закінчені роботи та оплатити їх.

Загальна сума цього договору складається з витрат «субпідрядника»та вартості робіт, що виконуються «субпідрядником»за цим договором на підставі проектної документації та орієнтовно складають 4 014 052,80 грн. (у т.ч. ПДВ).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що сторони можуть збільшувати договірну ціну, зафіксовану у протоколі погодження договірної ціни шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Сторонами по договору була складена, підписана та скріплена печатками сторін додаткова угода № 1 від 01.04.2008р. до спірного договору, згідно з якою загальна сума робіт склала 3 993 560,47 грн.

Згідно з п.3.7 договору, якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, і це зумовлює необхідність підвищення договірної ціни (в тому числі і роботи по випробуванню паль неруйнівним методом), «субпідрядник» зобов'язаний протягом 3-х робочих днів повідомити «генпідрядника»про обставини, що призвели до необхідності виконання таких додаткових робіт та подати «генпідряднику» пропозиції з відповідними розрахунками. Порядок, вартість та інші умови виконання таких додаткових робіт, при погодженні їх «генпідрядником», оформлюється додатковою угодою.        

02.04.2008р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 до спірного договору, згідно з якою загальна сума договору склала 9 632 216,22 грн. (у т.ч. ПДВ)

21.06.2008р. сторонами по спірному договору була укладена додаткова угода № 3 до спірного договору, згідно з якою загальна сума договору склала 14 157 469,06 грн. (у т.ч. ПДВ).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата виконаних робіт та закриття авансу відбувається на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за звітний період.

Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за звітний період подаються «субпідрядником»для перевірки і підпису «генпідряднику»до 25 числа звітного місяця. «Генпідрядник»зобов'язується підписати вищевказані акти та довідки про вартість робіт до 5-го числа наступного за звітним, за умови виконання «субпідрядником»робіт відповідно до вимог цього договору та будівельних норм і правил, або до 5-го числа місяця наступного за звітним надати мотивовану відмову від підписання таких документів. У разі пред'явлення «генпідрядником»мотивованої відмови від підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт, сторони складають відповідний акт, в якому фіксують виявлені недоліки та встановлюють строк для їх усунення. У тому разі, якщо після закінчення строку, встановленого на підписання актів та довідок про вартість робіт, «генпідрядник»не підпише вказані документи або не надасть мотивованої відмови від їх підписання, надані на підписання «генпідряднику»документи вважаються прийнятими без будь-яких зауважень, і суми належні до сплати підлягають безспірній оплаті та по ним закривається сплачений «генпідрядником»аванс. (п.4.3 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по спірному договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. на суму 171 373,20 грн., березень 2008р. на суму 428 608,80 грн., квітень 2008р. на суму 925 897,20 грн., травень 2008р. на суму 1 977 964,80 грн.,  травень 2008р. на суму 509 860,80 грн., червень 2008р. на суму 2 744 344,80 грн., липень 2008р. на суму 4 353 933,60 грн., серпень 2008р. на суму 1 016 779,20 грн., листопад 2008р. на суму 1 586 986,80 грн., на загальну суму 13 715 749,20 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.   

Згідно з п.4.4 договору оплата виконаних робіт здійснюється «генпідрядником»не пізніше 5-ти банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) в гривнях, шляхом переказу коштів на поточний рахунок «субпідрядника».

Відповідач власні зобов'язання  не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Згідно довідки обслуговуючого позивача банку та банківської виписки (копії в матеріалах справи) за період з 03.03.2008р. по 18.08.2009р. від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти в сумі 11 594 169,86 грн.

Позивач у позовній заяві наголосив на тому, що відповідач перерахував на рахунок позивача кошти в розмірі 12 098 149,13 грн.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та, з урахуванням вищевикладеного становить  1 617 600,07 грн. (13 715 749,20 грн. - 12 098 149,13 грн.)

З огляду на викладене, та враховуючи положення ч. 2 ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню в сумі 1 617 600,07 грн., в іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу слід відмовити.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  80 952,00 грн. штрафу.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання фінансових зобов'язань по договору «генпідрядник»сплачує штраф, який розраховується в залежності від кількості днів на які прострочено здійснення фінансових зобов'язань, а саме: при про строчці 11 банківських днів –штраф у розмірі 5 % від суми невиконаних зобов'язань.

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.           

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені норми, світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір штрафу  до 1500,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 617 600,07 грн. основного боргу, 1 500,00 грн. штрафу, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову відмовити.    

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.  

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 837 ЦК України, ст. ст. 193, 233  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія Транзит Груп Консалтинг" (01135, м.Київ, вул. Дмитрівська, 71; код 33308798) на користь Закритого акціонерного товариства "Трансмост" (58000, м.Чернівці, вул. Гагаріна, буд. 4; код 14262749) 1 617 600 (один мільйон шістсот сімнадцять тисяч шістсот) грн. 07 коп. основного боргу, 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. штрафу, 16 191 (шістнадцять тисяч сто дев'ятсот одну) грн. державного мита, 112 (сто дванадцять) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 17.09.2009р.