Рішення

від 10.08.2009 по справі 34/344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/344

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/344

10.08.09

За позовом           Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Лад»

до                    Акціонерного комерційного банку «Європейський»

про                    стягнення 1 688 178,08 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Носков А.В., представник за дов. б/н від 27.11.2008;

від відповідача –Левченко О.М., дир. юр. депар., дов. б/н від 16.06.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2009 року Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Лад»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку «Європейський»(далі –відповідач) про стягнення на поточний рахунок №265063220101 в АБ «Енергобанк», МФО 300272, ідентифікаційний код 32920946 в АКБ «Європейський»суму боргу за вкладом у розмірі 1 575 000 грн., 29 229,45 грн. відсотків, 55 167,12 грн. пені, 22 050 грн. інфляційних витрат, 6 731,51 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення вкладу у зв'язку з закінченням його строку дії, розміщеного на підставі Генерального договору банківського вкладу №Д/46-08/2601 від 25.12.2008 (далі –Генеральний договір) та додаткових договорів до нього, та нарахованих згідно з умовами Договору відсотки.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), в якому зазначив, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14.05.2009 №293 в АКБ «Європейський»з 15.05.2009 введено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (до 14 листопада 2009 року). Основна мета таких дій Національного банку України –захист інтересів вкладників та інших кредиторів, забезпечення схоронності капіталу й активів АКБ «Європейський», відновлення його платоспроможності і ліквідності, стабілізація діяльності АКБ «Європейський».

При цьому, відповідач зазначив, що згідно ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 7 грудня 2000 року № 2121 -III, у редакції від 24.07.2009, що набула чинності 6 серпня 2009 року, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»яким було змінено    окремі норми зазначеного нормативного акту, та п. 8.2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 протягом терміну дії мораторію:

- забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

А отже відповідач пояснив, що оскільки, вимоги ЗАТ «Страхова Компанія «Лад»не стосуються та не пов'язані із обслуговуванням господарської діяльності банку, виплати заробітної платні, аліментів, пенсій та стипендій, то на такі вимоги розповсюджується дія мораторію, що введено НБУ згідно вищезазначеної Постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2008 між позивачем (Вкладник) та відповідачем (Банк) укладено Генеральний договір, предметом якого є прийняття Банком від Вкладника грошових коштів в гривні на вкладний рахунок № 26528002004001 (п. 3.3.1 Договору) з зобов'язанням їх повернення після закінчення строку та виплатою процентів на умовах, визначених в окремих додаткових договорах до цього договору.

25.12.2008 Додатковий договір № 1 до Генерального договору, відповідно до якого ЗАТ «СК «Лад»перерахувало на вкладний рахунок кошти в сумі 1 000 000 грн. на строк до 26.01.2009 з процентною ставкою 27% річних.

На підтвердження перерахування зазначених коштів на свій вкладний рахунок позивач надав копію платіжного доручення № 519 від 25.12.2008.

26.01.2009 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Додаткового договору № 1, якою продовжено строк розміщення вкладу до 26.02.2009, а процентна ставка з 26.01.2009 зменшено до 26 % річних.

29.12.2008 Додатковий договір № 2 до Генерального договору, відповідно до якого ЗАТ «СК «Лад»перерахувало н вкладний рахунок кошти сумою 575 000 грн. на строк до 30.01.2009 з процентною ставкою 27% річних. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 524 від 29.12.2008          .

30.01.2009 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Додаткового договору № 2, якою продовжено строк розміщення вкладу до 02.03.2009, а процентну ставку з 30.01.2009 зменшено до 26 % річних.

Відповідно до п.3.3.3 Генерального договору Банк зобов'язаний нараховувати Вкладнику на кожну внесену ним сум вкладу проценти в розмірах, обумовлених відповідними додатковими договорами.

Згідно з п. 3.3.4 Генерального договору Банк зобов'язаний перерахувати на рахунок Вкладника №265063220101 в АБ «Енергобанк», МФО 300272 по закінченні строку дії відповідного додаткового договору або в день дострокового його розірвання суму вкладу, розміщену на підставі такого додаткового договору, та нараховані згідно з умовами цього договору та відповідного додаткового договору проценти.

Натомість, відповідач свого зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим Позивач звернувся до Відповідача листами від 27.02.2009 № 17/5-13 (отримано відповідачем 27.02.2009, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на листі) та від 12.03.2009 № 17/6-17 (отримано відповідачем 12.03.2009, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на листі) з вимогами перерахувати на поточний рахунок позивача № 265063220101 в АБ «Енергобанк»відповідно кошти сумою:

-          1 000 000 грн. за додатковим договором № 1 до Генерального договору (строк повернення якого 26.01.2009);

-          575 000 грн. за додатковим договором № 2 до Генерального договору (строк повернення якого 02.03.2009).

26.03.2009 АКБ «Європейський»листом № 02/12-446 повідомив позивача про відмову виконати свої зобов'язання з повернення депозитних коштів та сплатити нараховані відсотки, обґрунтовуючи це світовою кризою та обіцяв після реалізації поставлених перед керівництвом Банку завдань виконати всі зобов'язання згідно з укладеним договором у повному обсязі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Таким чином, Генеральний договором за своєю правовою природою належить до договорів банківського вкладу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи той факт, що відповідач грошових коштів по закінченню депозитного вкладу, не повернув, чим порушив права та інтереси позивача, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.2 Генерального договору за неперерахування або несвоєчасне перерахування грошових коштів в терміни, передбачені цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від не перерахованої (несвоєчасно перерахованої) суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від не перерахованої суми.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 55 167,12 грн. При цьому, суд зауважує, що пеня позивачем нараховувалась до моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних нарахованих станом до призначення у відповідача тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 22 050,00 грн. інфляційних втрат та 6 731,51 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Як слідує з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2009 року № 293 в Акціонерному комерційному банку «Європейський»призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік –з 15.05.2009 до  14.05.2010, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ «Європейський»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 до 14.11.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009) передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Генеральним договором, до призначення тимчасової адміністрації у Банку.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обов'язку Банку щодо повернення депозитного вкладу та нарахованих на нього відсотків.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Проте, враховуючи положення статей 2, 85 Закону України (у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI), керуючись пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), відповідно до якого господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, беручи до уваги наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення до закінчення у відповідача строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) з вкладного рахунку №26528002004001 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Лад»(01033, м. Київ, вул. Горького, 29, ідентифікаційний код 32920946) на поточний рахунок №265063220101 в АБ «Енергобанк», МФО 300272, ідентифікаційний код 32920946: 1 575 000 (один мільйон п'ятсот сімдесят п'ять тисяч) грн. вкладу, 29 229 (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 45 коп. нарахованих на вклад відсотків.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 19359904) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Лад»(01033, м. Київ, вул. Горького, 29, ідентифікаційний код 32920946) на поточний рахунок №265063220101 в АБ «Енергобанк», МФО 300272, ідентифікаційний код 32920946 – 55 167 (п'ятдесят п'ять тисяч сто шістдесят сім) грн. 12 коп. пені, 22 050 (двадцять дві тисячі п'ятдесят) грн. інфляційних витрат, 6 731 (шість тисяч сімсот тридцять одну) грн. 51 коп. 3% річних, а також 16 881 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення на період до закінчення строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного постановою Правління Національного банку України № 293 від 14.05.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Європейський», а саме до 14.11.2009.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 27.08.2009