22/270
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/270
07.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європак»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Комерс»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Мурдій О.В. (довіреність № 1 від 17.02.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
07.09.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європак»(надалі ТОВ «Європак», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Комерс»(надалі ТОВ «Фрут Майстер Комерс», відповідач) вартості несплаченого товару в сумі 98 230, 04 грн., пені за прострочення сплати за поставлений товар в сумі 14 438, 64 грн., три проценти річних в сумі 1 804, 79 грн., суми штрафу в розмірі 60 930, 66 грн..
В ході розгляду позовні вимоги збільшені, згідно з поданою заявою за вих. 89 від 30.07.2009р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача вартості несплаченого товару в сумі 98 230, 04 грн., пені за прострочення сплати за поставлений товар в сумі 19 412, 02 грн., три проценти річних в сумі 2 426, 46 грн., суми штрафу в розмірі 84 515, 13 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 2006/03/07 від 20.06.2007р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару. З посиланням на положення Цивільного кодексу України до стягнення заявлено також суму пені, штрафу, нарахування яких передбачено договором та 3% річних.
Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвали суду та позовна заява направлялись на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу ТОВ «Фрут Майстер Комерс»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2009р. наявна в матеріалах справи).
Доказом направлення на фактичну та юридичну адресу заяви про збільшення позовних вимог є поштові чеки № 6253, 6254 від 11.08.2009р. з описами-вкладення що в оригіналах з відмітками пошти залучені до матеріалів справи.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача було попереджено ухвалою від 03.08.2009р..
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
20 червня 2007р. між ТОВ «Фрут Майтер Комерс»та ТОВ «Європак»укладено договір постачання № 2006/03/07 за умовами якого останнє зобов'язувалось поставити та передати у власність покупця товар за номенклатурою, кількістю та цінами, що вказані в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно з умовами договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару постачальником, що підтверджується накладною підписаною уповноваженими представниками сторін; при передачі товару покупець зобов'язаний передати постачальнику довіреність на отримання товару виписану на ім'я представника покупця, уповноваженого прийняти товар; датою поставки товару є дата підписання накладної (акту приймання-передавання продукції) двома сторонами (п. 3.5, 3.6, 3.8 договору).
Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується накладними № 260503 від 30.05.2008р. на суму 141 602, 26 грн., № 190816 від 22.08.2008р. на суму 157 229, 78 грн., які у належним чином засвідченій копії містяться в матеріалах справи. Товар відповідачем отримано на підставі довіреностей серії ЯПВ № 928258 від 30.05.2008р., серії ЯПВ № 928316 від 19.08.2008р..
Відповідно до п. 10.1, 10.2 договору, договір діє до 28 лютого 2008р., а відносно фінансових зобов'язань сторін –до повного їх виконання; у якщо протягом останнього місяця терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить про намір щодо розірвання договору, він вважається автоматично переукладеним на аналогічний строк на наступний календарний рік. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання). Дію договору підтверджено також укладенням додаткової угоди № 1 від 24.04.2008р. яка в силу її положень є невід'ємною частиною договору № 2006/03/07 від 20.06.2007р. (п. 4 додаткової угоди).
Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено частково (банківські виписки залучені до матеріалів справи), заборгованість перед позивачем становить 98 230, 04 грн. та у вказаній сумі станом на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 4.2 Договору № 2006/03/07 від 20.06.2007р. покупець зобов'язаний провести розрахунок за товар в безготівковій формі згідно виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% оплати на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки, відповідно строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних наданих до справи № 260503 від 30.05.2008р., № 190816 від 22.08.2008р. є таким що настав 29.07.2008р. та 21.10.2008р..
Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 98 230, 04 грн. свідчить, зокрема акт звірки розрахунків від 30.06.2009р. за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії.
Враховуючи наведене, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 98 230, 04 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п.8.2 Договору у випадку порушення строків оплати передбачених розділом 4 договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата передбаченої пені не обмежується строками позовної давності, покупець сплачує постачальнику пеню за увесь час користування коштами, що підлягають сплаті постачальнику.
При укладенні додаткової угоди № 1 від 24.04.2008р. сторони дійшли згоди що відвантаження наступних двох партій товару, починаючи з моменту підписання угоди здійснюється на умовах з якими п. 8.6 договору викладено в іншій редакції та зокрема передбачено у випадку прострочення покупцем строку сплати за поставлений товар, обов'язок покупця сплатити постачальнику штраф, розмір якого визначається залежно від тривалості прострочення платежу за поставлений товар, в процентному відношенні від вартості поставленого але не оплаченого в строк товару, а саме:
- при простроченні покупцем сплати за поставлений товар на строк від одного календарного дні до 30 календарних днів –10% від вартості поставленого, але не оплаченого в строк товару;
зі сплатою в подальшому 5% від вартості поставленого, але не оплаченого в строк товару за наступні кожні 30 календарних днів прострочення сплати. Нарахування та сплата передбаченого штрафу здійснюються покупцем за весь час користування грошовими коштами, які підлягають сплаті постачальнику та не обмежується строками позовної давності.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку до позовної заяви, що проведений у відношенні суми заборгованості за кожною накладною з урахуванням строку настання виконання зобовязання по оплаті та кількістю днів прострочення у відношенні суми боргу у відповідному періоді за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 –та складає 14 438, 64 грн. (вказаний розрахунок суми пені є додатком до позовної заяви).
Розрахунок пені в сумі 4 973, 38 грн. здійснений позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені за період з 14.05.2009р. по 29.07.2009р. за подвійною обліковою 12%, тоді як згідно Постанови НБУ від 12.06.2009р. № 343 в періоді з 15.06.2009р. діюча облікова ставка 11%. У вказаній сумі заявлені позивачем вимоги про стягнення пені є необґрунтованими, у зв'язку з чим визнаються судом недоведеними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи суму заборгованості відповідача станом на час подання позовної заяви та факт прострочення сплати боргу більше 30 календарних днів, розмір 10% суми неоплаченого в строк товару та 5% за наступні кожні 30 календарних днів прострочення сплати, станом на 29.07.2009р. по двом видатковим накладним щодо яких допущено прострочення складає 84 515, 13 грн. та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 2 426, 46 грн. здійсненого з урахуванням строку настання виконання зобов'язання по оплаті за кожною накладною станом на 29.07.2009р. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.
Факт прострочення оплати товару матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів перерахування коштів відповідачем на рахунки позивача у повному розмірі та у строк встановлений договором № 2006/03/07 від 20.06.2007р., суду не представлено. За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 98 230, 04 грн. основного боргу, 14 438, 64 грн. пені, 84 515, 13 грн. штрафу, 2 426, 46 грн. 3% річних.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 2 045, 85 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2 287, 59 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Комерс»(юрид. адреса: 01010, м. Київ, вул. Арсенальна 20; адреса: 01000, м. Київ, вул. Металістів 22, р/р 2600438626 в ВАТ «СЕБ банк»м. Київ, МФО 300175, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34478543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європак» (юрид. адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча 95, кв. 8; адреса: 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Суворова 35, оф. 17, р/р 26004140191 в «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 380805, ідент. код 30927646) 98 230, 04 грн. (дев'яносто вісім тисяч двісті тридцять гривень 04 копійки) основного боргу, 14 438, 64 грн. (чотирнадцять гривень чотириста тридцять вісім гривень 64 копійки) пені, 84 515, 13 грн. (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять гривень) штрафу, 2 426, 46 грн. (дві тисячі чотириста двадцять шість гривень 46 копійок) 3% річних, 2 287, 59 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 59 копійок) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 21.09.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4847674 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Самсін Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні