Рішення

від 25.08.2009 по справі 27/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/335

25.08.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю  «Європа-Транс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Реланта»

простягнення 13 887, 35 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Монастирський О.Я. –представник за довіреністю від 01.06.2009 року;

Від відповідача:Біла Р.В. –представник за довіреністю від 07.07.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реланта»про стягнення заборгованості у розмірі 13 887, 35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено  розгляд справи  на 30.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.06.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору. Також, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 30.06.2009 року не з'явився, вимоги ухвали від 15.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.          

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2009 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи до 25.08.2009 року.

У судовому засіданні 25.08.2009 року представник позивача надав докази відправлення оригіналів CMR відповідачу та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.08.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що оплата послуг позивача здійснюється відповідачем за рахунок коштів, отриманих від замовника перевезення –Товариства з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс». Проте, оскільки замовник перевезення не розрахувався своєчасно із експедитором за надані ним послуги по організації перевезення, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13 887, 35 грн. за надані послуги перевезення є необгрунтованими та не доведеними.  

Крім того, відповідач просив суд зупинити провадження у справі 27/335 до вирішення пов'язаної з нею справою № 8/311 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реланта»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»про стягнення 127 594, 89 грн.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Враховуючи те, що рішення по справі № 8/311 не може вплинути на оцінку доказів по даній справі, суд приходить до висновку про необгрунтованість клопотання про зупинення провадження у справі та відмовляє у його задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

15.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»(далі –замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реланта»(далі - експедитор) був укладений договір-доручення № 30 (далі - Договір) на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 1.1 Договору експедитор за дорученням та за рахунок замовника, надає послуги по організації перевезення вантажів в міжміських і міжнародних сполученнях посередництвом транспортних послуг перевізника, тобто організовує перевезення найманим транспортом за маршрутом, вказаним у разовій заявці, факсова копія затверджена печаткою має юридичну силу.

Згідно заявки на перевезення № 111 від 08.07.2008 року за замовленням експедитора –Товариства з обмеженою відповідальністю «Реланта», Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс» виконало перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом Україна –Бельгія, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними № 0063200 та № 0068144 наявними в матеріалах справи.

16.07.2008 року та 17.07.2008 року позивач виставив позивачу для оплати рахунки-фактури № 779 та № 780 на суму 6 965, 39 грн. та 6 921, 96 грн. відповідно.

Заявкою № 111 від 08.07.2008 року сторони передбачили, що експедитор сплачує перевізнику вартість наданих послуг перевезення протягом 14-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів документів і CMR, які підтверджують факт перевезення вантажу.

17.09.2008 року позивач направив на адресу відповідача пакет документів, що підтверджують факт перевезення вантажу згідно заявки № 111 від 08.07.2008 року, проте станом на день подання позовної заяви відповідач розрахунку за надані послуги не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 887, 35 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання екпедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Реланта», шляхом направлення заявки № 111 був укладений від свого імені з Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс»договір перевезення вантажу, відповідно до якого останній здійснює перевезення вантажу за маршрутом Україна –Бельгія, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Реланта»здійснює оплату перевезення.

Як було встановлено судом, експедитор повинен був здійснити оплату перевезення протягом 14-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів документів і CMR, які підтверджують факт перевезення вантажу. Оскільки, 17.09.2008 року позивач направив на адресу відповідача пакет документів, що підтверджують факт перевезення вантажу, тому з урахуванням поштового перебігу, відповідач повинен був розрахуватися за надані послуги у строк до 09.10.2008 року.

У своїх запереченнях відповідач посилається на те, що відповідно до п. 2.6 Договору-доручення № 30 від 15.04.2008 року він повинен був оплатити послуги перевізника із коштів, отриманих від замовника, а оскільки останній з ним не розрахувався, тому це унеможливлює виконання зобов'язань відповідача перед позивачем.

Суд не може погодитися з даним твердженням відповідача, оскільки на права та обов'язки сторін, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа-Транс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реланта»згідно заявки № 111 від 08.07.2008 року, щодо оплати наданих послуг перевезення, не можуть вплинути на обов'язки покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс», відповідно до умов договору-доручення № 30 від 15.04.2008 року, так як останній не є стороною по договору перевезення (заявка № 111 від 08.07.2008 року) та умовами заявки № 111 від 08.07.2008 року не передбачена залежність оплати послуг перевезення від оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»експедиторських послуг.

Крім того, суд відзначає, що включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку з оплати виконаних робіт, не відповідають засадам цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували розрахунок за надані послуги відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані послуги у розмірі 13 887, 35 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 929, 931 ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

   2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Європа-Транс»(81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Промислова, 6 Б; код ЄДРПОУ 31434759), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Європа-Транс»(03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 44, кв. 62; код ЄДРПОУ 35644346) заборгованість у розмірі  13 887 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 35 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 138 (сто тридцять вісім) грн. 87 коп., та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 07.09.2009 року