Рішення

від 08.06.2015 по справі 638/7129/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

справа № 638\7129\15-ц

2\638\3996\15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Штих Т.В.,

при секретарі - Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення становища, що існувало до порушення прав,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2, про відновлення становища, що існувало до порушення прав, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити позивачу перешкод в користуванні квартирою, де він зареєстрований, встановити факт придбання позивачем за рахунок власних особистих коштів, набутих до шлюбу з відповідачкою, нерухомого та рухомого майна, а саме: квартири номер 87 в будинку номер 20-в по вулиці Культури в місті Харкові, машиномісця номер 27 в будинку номер20-в по вулиці Культури в місті Харкові, автомобіля ОСОБА_3 2004 року випуску, держномер АХ 2777 АК, інвестиційних сертифікатів іменних бездокументарних ПВІФ "ТАУ" НВЗТ, емітент ПрАТ "КУА "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ", які розміщені на рахунку в цінних паперах, відкритому на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4", МФО 300614, грошових коштів на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1, в ПАТ "УКРСИББАНК", ПАТ "ОСОБА_5 СБЕРБАНКУ РОСІЇ", ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4", ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_6 УКРАЇНИ", корпоративних прав в ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ МИЛОВАР", ТОВ "ХІМІМПЕКС", акцій ПрАТ "ХАРМ". В обґрунтування позову позивач посилається на інтерв'ю відповідачки, розміщене на сайті "057.ua", матеріали аудиторської перевірки та інформацію з банківських установ, єдиного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а також свідчення фізичних осіб.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_2 посилається на норми статті 16 Цивільного кодексу України, статті57, 64, 92, 93, 97 Сімейного кодексу України, а саме що одним із способів захисту цивільних прав є відновлення становища, що існувало до порушення прав, особистою приватною власністю чоловіка є майно, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Представники позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання з'явились, позов підтримали у повному обсязі, не заперечу3вали проти заочного порядку розгляду справи, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, заяву про розгляд справи без її особистої участі не надала, в судове засідання уповноважених представників не направила, про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Суд, у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, зі згоди представників позивача відповідно до заяви від 08.06.2015р., розглядає справу в порядку заочного розгляду відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, свідків, дослідивши надані до матеріалів справи докази та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступне.

14 квітня 2015 року в мережі Інтернет на сайті www.057.uaз'явилась стаття під заголовком "Скандал в родині політика: дружина харківського мільйонера розповіла, що чоловік покинув її через інтимні фото, які сам і опублікував у мережі", в якій використані фотографії відповідачки, її інтерв'ю та надана відповідачкою інтернет-виданню копія шлюбного договору, укладеного 03.06.2005р. між нею та позивачем.

В зазначеній статті ОСОБА_2 стверджує, що вони разом з чоловіком створювали спільний бізнес, який базувався на тому, що вони хотіли запустити лінію одягу, і її чоловік робив фотографії. Відповідачка також зазначає в статті, що спільно з чоловіком вони хотіли створити сайт, чоловік розраховувався з людьми, що займались створенням та рекламою такого сайту.

ОСОБА_2 в інтерв'ю виданню www.057.ua зазначає, що згідно шлюбного договору, якщо у розлученні винна вона, то ані вона, ані дитина не отримують нічого.Відповідачка зазначає, що відповідно до шлюбного договору не може претендувати ні на завод, ні на квартиру, в якій вона зараз мешкає з дитиною, також може позбутися прав на квартиру, що вони з чоловіком спільно придбали в кінці 2014 року за 200000 доларів США. На підтвердження своїх слів ОСОБА_2 розмістила копію шлюбного договору б/н від 03.06.2015р., яка досліджена судом.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи шлюбного договору, укладеного між сторонами, 03 червня 2005 року, після звернення із заявою про реєстрацію шлюбу до органів реєстрації актів цивільного стану, між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було укладено шлюбний договір б/н, посвідчений 03.06.2005р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрований в реєстрі за № 5365.

В шлюбному договорі сторони передбачили, що майно, що є предметом домашнього вжитку, яке буде належати подружжю на праві спільної сумісної власності, за виключеннями, зазначеними у цьому договорі, буде належати подружжю у рівних частинах, тобто по 1/2 (одній другій) частині кожному. Це право зберігається за подружжям і у випадку, коли один із подружжя буде зайнятий навчанням, веденням домашнього господарства чи доглядом за дітьми.

Належна ОСОБА_1 квартира АДРЕСА_1, в якій на час розгляду справи судом прописаний він та ОСОБА_2, після укладення шлюбу в органах РАЦС не переходить у спільну сумісну власність і належить на праві приватної власності виключно ОСОБА_1

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 шлюбного договору корпоративні права у закритому акціонерному товаристві "ХАРМ" (код ЄДРПОУ 306552196), Товаристві з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (код ЄДРПОУ 30357250), інших підприємствах як на території України, так і за її межами, включно право на участь в управлінні такими підприємствами, право на отримання прибутку, право на отримання частини у майні підприємства в разі виходу зі складу засновників (учасників тощо) таких підприємств або в разі їх ліквідації тощо, які придбані ОСОБА_1 до укладення шлюбу, а також ті, які ним будуть набуті за час шлюбу, не належатимуть подружжю на праві спільної сумісної власності, а є виключно особистою приватною власністю ОСОБА_1

Відповідно до п. 3 шлюбного договору на праві спільної сумісної власності подружжю також належить майно, набуте кожним за договорами дарування в період перебування в зареєстрованому шлюбі, а також коштовні речі індивідуального користування.

Не належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а є особистою приватною власністю дружини та чоловіка, згідно п. 4 шлюбного договору, інше майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, або набуте кожним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, що належали кожному особисто, зокрема як суб'єкту підприємницької діяльності, а також набуте кожним із подружжя за час шлюбу в порядку спадкування.

Відповідно до пункту 5,6 шлюбного договору передбачені обов'язки подружжя щодо утримання один одного. У разі втрати одним із подружжя працездатності інший, за наявності можливості, зобов'язується надавати йому матеріальну допомогу у розмірі не менше 20 мінімальних заробітних плат. В разі розірвання шлюбу за ініціативою ОСОБА_1 останній, за умови працездатності за віком та станом здоров'я, зобов'язаний забезпечити дружину окремою двокімнатною квартирою з необхідним умеблюванням, автомобілем, або сплатити протягом 6 місяців від дати розірвання шлюбу грошову суму, еквівалентну 120000 доларів США, а також виплачувати щомісячне грошове утримання на кожну спільну дитину у розмірі, еквівалентному 1000 доларів США. В разі розірвання шлюбу за ініціативою або за вини дружиниПолітуха О.О. за умови працездатності за віком та станом здоров'я зобов'язується виплачувати щомісячно грошове утримання на кожну спільну дитину у розмірі, еквівалентному 1000 доларів США.

04 червня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 укладено шлюб, зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, про що зазначеною установою в книзі реєстрації шлюбів 04.06.2005 року зроблено актовий запис № 726. Після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на "Політуха".

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 березня 2015 року, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 червня 2015 року, що набрала законної сили.

Статтею 64 Сімейного кодексу України передбачено право дружини та чоловіка на укладення договорів між собою. Так, дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма статті 97 СК України надає подружжю право визначати у шлюбному договорі правовий режим майна, набутого до чи під час шлюбу, та не містить заборон або будь-яких обмежень цього права.

Відповідно до ст. 92 Сімейного кодексу України шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

04 червня 2005 року шлюбний договір набрав чинності та його положення є обов'язковими для виконання сторонами, позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 97 СК України у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає на використання на спільні потреби сім'ї. Сторони можуть домовитись про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень ст. 60 СК України (належність дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності майна, набутого за час шлюбу), і вважати таке майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, норма статті 60 СК України є загальною по відношенню до норми ст. 97 СК України, шлюбний договір укладений сторонами керуючись правом визначити особливий режим майна, що відноситься до господарської діяльності, яке належало чоловікові до шлюбу і набуватиметься чоловіком за час шлюбу, що відповідає статті 97 СК України.Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю чоловіка є майно, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто.

Постановою Верховного Суду України від 28.01.2015р. у справі № 6-230цс14 на підставі заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 57, 60, 74, 93, 97 СК України, ухваленою в порядку ст. 3607 ЦПК України і обов'язковою для застосування, роз'яснено наступне.

Норма статті 97 СК України надає подружжю право визначати у шлюбному договорі правовий режим майна, набутого до чи під час шлюбу, та не містить заборон або будь-яких обмежень цього права.

В зв'язку з укладанням подружжям ОСОБА_2 шлюбного договору, всі доходи, отримані від господарської діяльності підприємств, засновником яких є чоловік, та всі доходи від його інвестиційної та підприємницької діяльності є його особистою власністю. Крім того, матеріалами справи підтверджується накопичення чоловіком коштів до шлюбу, які потім інвестувались чоловіком, розміщувались на банківських рахунках.

Судом досліджено матеріали аудиторської перевірки викладені у звіті від 06.02.2015р. незалежного аудитора ТОВ "Аудиторська фірма "Ревізор", яка діє на підставі свідоцтва про внесення до реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, виданого Аудиторською Палатою України за № 4370 від 14.07.2010р., стосовно активів громадянина України ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), в якому зазначено, що станом на 31 травня 2005 року ОСОБА_1 були накопичені кошти в сумі 26 223 741,00 гривень, що еквівалентно 5 616 005,00 доларів США з розрахунку на по курсу НБУ на кожен останній день кварталу 1997-2005 років.

Зазначені кошти протягом 2005-2014 років інвестувались в підприємницьку діяльність, вносились на рахунки в банківських установах, за якими нараховувались проценти, та витрачались, зокрема на придбання корпоративних прав ТОВ "Слобожанський миловар", інвестиційних сертифікатів ПВІФ "ТАУ" НВЗТ ПАТ "КУА "Національний резерв"АДРЕСА_2, машиномісця № 27 в будинку № 20-в по вул. Культури, в м. Харкові, автомобіля ОСОБА_11 2004 р. в., держномер АХ 2777 АК.

Судом встановлено, що активи ОСОБА_1 у вигляді корпоративних прав ТОВ "Слобожанський миловар" (код 30357250) на суму 27 227 693,05, що становить 90% статутного капіталу, за виключенням неоплаченої частки; інвестиційні сертифікати ПВІФ "ТАУ" НВЗТ ПРАТ "КУА "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ" (код ISIN № UA4000172647), які розміщені на рахунку в цінних паперах, відкритому на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4", МФО 300614; квартира № 87 та паркомісце № 27 в будинку № 20-в по вул. Культури, в м. Харкові; автомобіль ОСОБА_3 2004 р.в., держномер АХ 2777 АК; грошові кошти на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ "УКРСИББАНК", ПАТ "ОСОБА_5 СБЕРБАНКУ РОСІЇ", ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4", ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_6 УКРАЇНИ", набуті у особисту приватну власність ПолітухоюОлександромОлександровичем (код НОМЕР_1) за рахуноквласнихкоштів та активівотриманих до 31.05.2005 року.

29 жовтня 2014 року ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири № 87 та машиномісця № 27 в будинку № 20-в по вул. Культури в місті Харкові з продавцем ОСОБА_12, договори посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 29.10.2014р., зареєстровано в реєстрі за № 1619 та № 1621 відповідно.

Зазначена вище квартира була придбана ОСОБА_1 за ціною1099640,00 гривень, машиномісце за ціною 149227,00 гривень, що були сплачені позивачем до підписання договорів.

Відповідно довитягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на квартиру № 87 та машиномісце № 27 в будинку № 20-в по вул. Культури в місті Харкові за цілою часткою зареєстровано належним чином в реєстрі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 придбав квартиру № 87 та машиномісце № 27 в будинку № 20-в по вул. Культури в місті Харкові за особисті кошти.

12 грудня 2014 року ОСОБА_2 змінила замки в квартирі АДРЕСА_3, де був прописаний її чоловік.

Зазначені обставини підтверджуються показаннямиПолітухи ОСОБА_14, допитаної у якості свідка в судовому засіданні 04.02.2015р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що знаходилась в провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова та підтверджується роздруківкою журналу судового засідання, дослідженою судом.

07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 за особисті кошти придбано автомобіль ОСОБА_11, 2004 р.в., держномер АХ 2777АК за 260000 гривень, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САО 297902 ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків та довідкою-рахунком ВІА № 746756 від 07.10.2014р.

Відповідно до шлюбного договору, укладеного сторонами, корпоративні права, прибутки від підприємств, що належать або належатимуть ОСОБА_1, доходи та майно, яке використовується в діяльності приватного підприємця, належать йому на праві особистої приватної власності і на них не поширюється норма ст. 60 СК України.

Як встановлено судом, станом на 02 лютого 2015 року частка ОСОБА_1 в ТОВ "Слобожанський миловар" складала 27 227 693,05 грн., що становить 90% статутного капіталу, з них: 16 902 805,11 грн., що складає 56% статутного капіталу, сформовані повністю і придбані засновником ОСОБА_1 за особисті кошти. Неоплачена частка ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Слобожанський миловар" складала 10 324 887,94 грн., що становить 34% статутного капіталу, в зв'язку з тим, що термін оплати частки не настав, частка була викуплена Товариством і в подальшому реалізована засновнику.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 30.04.2015р. ОСОБА_1 є засновником ТОВ "Хімімпекс" з часткою 3700 грн., формування статутного капіталу закінчено 24.06.1999р., тобто статутний капітал сформовано до укладання шлюбу з ОСОБА_2 за рахунок власних особистих коштів позивача.

Згідно витягу з ЄДРПОУ від 30.04.2015р. статутний капітал ПАТ "ХАРМ" сформовано повністю в сумі 368009,50 грн., засновниками є акціонери згідно реєстру. Судом встановлено, щоПолітуха О.О. з 2000 року є власником простих іменних акцій ПАТ "ХАРМ" в розмірі 9,9980 відсотків від статутного капіталу, загальною кількістю акцій 147174 штук номіналом 0,25 грн., на загальну суму 36793,50 грн., придбаних за особисті кошти позивача.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 30.04.2015р. ОСОБА_1 станом на 02.02.2015 року являвся власником частки в розмірі 27227693,05 грн., що становить 90% статутного капіталу товариства.

Судом встановлено, що частка ОСОБА_1 в ТОВ "Слобожанський миловар" складалась із сформованої повністю частини за рахунок особистих коштів - 16902805,11 грн., що становить 56% статутного фонду, та несплаченої частки в сумі 10324887,94 грн., що становить 34% статутного капіталу (попередньо частка була придбана товариством і реалізована позивачу, річний термін на оплату частки не сплинув).

Довідкою за № 151 від 11.02.2015р. ТОВ "Слобожанський миловар" засвідчено, що дивіденди товариством учасникам не виплачувались, відповідачка ОСОБА_2 не являлась учасником товариства, грошові кошти та майно в статутний капітал не вносила.

Крім того, ОСОБА_1 був зареєстрований як приватний підприємець, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 03.03.2015р. За період з грудня 2004 року по грудень 2010 року ФОП ОСОБА_1 являвся платником єдиного податку, отримував дохід, що був задекларований в звітах суб'єкта малого підприємництва. Так, в 2004 році ФОП ОСОБА_1 задекларував дохід в сумі 375250 грн., в 2005 році - 465120 грн., в 2006 році - 450800 грн., в 2007 році - 450800 грн., в 2008 році - 454800 грн., в 2009 році задекларовано дохід в сумі 422400 грн., в 2010 році - 495000 грн.

Відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 в ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4", який є депозитарною установою, на рахунку позивача ОСОБА_1 в цінних паперах обліковуються іменні бездокументарні інвестиційні сертифікати UA4000172647, емітента ПрАТ "КУА "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ" (ПВІФ "ТАУ" НВЗТ) номінальною вартістю 1,00 грн. кількістю 792092 штук.

Судом досліджено договір купівлі-продажу № 14-БВ/13-БД від 24 лютого 2014 року, за умовами якого позивачпридбав інвестиційні сертифікати іменні ПВІФ "ТАУ" НВЗТ ПрАТ "КУА "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ", код ISINUA4000172647, в кількості 9564750 штук номінальною вартістю одного цінного папера 1,00 гривня за ціною 1676200,00 гривень. Зазначені цінні папери були перераховані продавцем на рахунок покупця у цінних паперах, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами від 28.02.2014р.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про депозитарну систему України" набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюється шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку (запису про емісійні цінні папери - вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу, тощо - на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків, емітентів та власників таких цінних паперів).

Судом досліджено довідку ТОВ "Аудиторська фірма "Ревізор", що діє на підставі Свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів № 4370, виданого 14.07.2010р. Аудиторською палатою України, та Свідоцтва про внесення до реєстру аудиторів та аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних папері № 1199, що видано 14.07.2010р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як встановлено судом, ПрАТ "КУА "Національний резерв" створила ПВІФ "ТАУ" НВЗТ. Позивач ОСОБА_1 та ТОВ "Слобожанський миловар" - учасники цього фонду. ОСОБА_1 придбав інвестиційні сертифікати цього фонду за власні кошти і водночас він є засновником ТОВ "Слобожанський миловар". Таким чином, ОСОБА_1 в результаті своєї підприємницької діяльності інвестував власні грошові кошти у ТОВ "Слобожанський миловар" та у ПВІФ "ТАУ" НВЗТ, а отже має право отримувати будь-які доходи, проценти від діяльності фонду та господарських товариств.

Дослідивши зазначені вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доходи від корпоративних прав позивача в господарських товариствах та доходи, проценти від інвестиційних сертифікатів ПВІФ "ТАУ" НВЗТПрАТ "КУА "Національний резерв", що належать або належали позивачу, доходи від його інвестиційної та підприємницької діяльності є його особистими коштами.

Відповідно до п.п. 26, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", при вирішенні питання про поділ майна у вигляді цінних паперів, акцій, часток, у фондах корпоративних господарських організацій судам слід виходити з того, що питання їх поділу вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя з цим суб'єктом.

Судом дослідженідовідки ПАТ "УКРСИББАНК" № 07-22/131 від 27.04.2015р., № 07-22/129 від 27.04.2015р., № 07-22/130 від 27.04.2015р., № 07-22/127 від 27.04.2015р., № 07-22/128 від 27.04.2015р., ПАТ "ОСОБА_5 СБЕРБАНКУ РОСІЇ" № 167/7/57-3 від 28.04.2015р., ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4"№ 81100/611 від 28.04.2015р., виписки ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_6 УКРАЇНИ" щодо рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_1 станом на 02.12.2014р. а також залишку грошових коштів на зазначених рахунках станом на 02.12.2014р.

Згідно довідки ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4" (МФО 300614) у відділенні "Харківська міжрегіональна дирекція" ОСОБА_1 відкрито рахунок № 26200501299839, станом на 02.12.2014р. залишок коштів на рахунку складав 7690,00 доларів США, відкрито рахунок у гривні № 26202501226026, станом на 02.12.2014р. залишок коштів на рахунку 21118,47 грн., відкрито рахунок у ЄВРО № 26208501200518, станом на 02.12.2014р. залишок коштів на рахунку складав 4,89 ЄВРО, відкрито рахунок № 26208501324397, станом на 02.12.2014р. залишок коштів на рахунку складав 20,00 доларів США, відкрито картковий рахунок № 26250000994618, станом на 02.12.2014р. залишок коштів на рахунку складав 78336,69 грн.

Позивач також мав відкриті рахунки в філії в місті Харкові ПАТ "УКРЕКСІМБАНК" (МФО 351618) № НОМЕР_2 в доларах США, залишок по якому станом на 02.12.2014року складав 4180,24 доларів США, та № 26202000120100 в доларах США та гривні, залишок по якому складав 688,42 гривні станом на 02.12.2014року, що підтверджується виписками, які додаються.

Відповідно до довідок АТ "УКРСИББАНК" від 27.04.2015р. позивач станом на 02.12.2014р. мав відкриті рахунки в АТ "УКРСИББАНК" (МФО 351005) № 26208423131700, залишок 0,00 євро, № 26208423131700, залишок 0,00 доларів США, № 26208423131700, залишок 0,08 грн., № 26250008095305, залишок 15,29 грн., № 26257008950346, залишок 5552,00 доларів США, № 26350423131700, залишок 0,00 грн., № 26357423131703, залишок 0,00 грн., № 26354423131706, залишок 0,00 грн., № 26353423131707, залишок 0,00 грн.

Згідно довідки АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" від 28.04.2015р. позивач мав відкриті рахунки в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" (МФО 320627) № 26205600056885, залишок 0,00 грн., № 26207017056885, залишок 0,05 грн., № 26207017056885, залишок 97,65 євро, № 26208027056885, залишок 4720,25 доларів США, № 26254101056885, залишок 427,20 грн., № 26254015056885, залишок 0,51 грн., № 26254101056885, залишок 0,00 грн., мультивалютний рахунок № 26356010056885, залишок по якому складав 0,00 гривень, доларів та євро відповідно.

Судом досліджені виписки про рух грошових коштів на зазначених рахунках за період з 01.01.2014р. по 02.12.2014р.

Рух грошових коштів на рахунках, відкритих в ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4" на ім'я ОСОБА_1 складав: на рахунку № 26208501324397 обіг грошових коштів становив 50000 доларів США, на рахунку № 26202501226026 обіг грошових коштів становив 1224363 грн., на рахунку № 26200501299839 обіг грошових коштів становив99980 доларів США, на рахунку № 26250000994618 обіг грошових коштів становив70981,31 грн., на рахунку № 26250000753008 обіг грошових коштів становив 142723,28 грн.

Рух грошових коштів на рахунках, відкритих в АТ "УКРЕКСІМБАНК" на ім'я ОСОБА_1 складав: на рахунку № НОМЕР_2 обіг грошових коштів становив 338850,24 доларів США, на рахунку № 26202000120100 обіг грошових коштів становив 10250428,96 грн.

Рух грошових коштів на рахунках, відкритих в АТ "УКРСИББАНК" на ім'я ОСОБА_1 складав: на мультивалютному рахунку № 26208423131700 обіг грошових коштів становив 900000 євро, 9001815,10 грн., 484044 доларів США, на рахунку № 26250008095305 обіг грошових коштів становив 670108 грн., на рахунку № 26257008950346 обіг грошових коштів становив 47767 доларів США, на рахунку № 26350423131700 обіг грошових коштів становив 550000 грн., на рахунку № 26357423131703 обіг грошових коштів становив 550000 грн., на рахунку № 26354423131706 обіг грошових коштів становив 550000 грн., на рахунку № 26353423131707 обіг грошових коштів становив 550000 грн.

Рух грошових коштів на рахунках ОСОБА_1, відкритих в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ" складав: на мультивалютному рахунку № 26356010056885 обіг грошових коштів становив 55000 євро та 32370 доларів США, на мультивалютному рахунку № 263560156885 обіг грошових коштів становив 656000 доларів США та 55000 євро, на рахунку № 263570256885 обіг грошових коштів становив 55000 євро, на рахунку № 263580356885 обіг грошових коштів становив 55000 євро, на рахунку № 26205600056885 обіг грошових коштів становив 255,94 грн., на мультивалютному рахунку№ 26207017056885 обіг грошових коштів становив 223216 євро, 1260913,16 грн., по рахунку № 26208027056885 обіг грошових коштів становив 751533,08 доларів США.

Судом встановлено, що грошові кошти на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1, в банківських установах, а саме: ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "ОСОБА_5 СБЕРБАНКУ РОСІЇ", ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_4", ПАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_6 УКРАЇНИ" є особистою приватною власністю чоловіка, що підтверджується звітом незалежного аудитора стосовно активів ОСОБА_1 та джерел їх формування, складеного ТОВ "Аудиторська фірма "Ревізор" 06.02.2015р.

ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "РЕВІЗОР" (код 36984998) зареєстровано як суб'єкт господарювання з 22.04.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 424058, основним видом діяльності визначено діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області АА № 315988 від 29.04.2010р.

14.07.2010р. ТОВ "АУДИТОРСЬКУ ФІРМУ "РЕВІЗОР" включено до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів рішенням Аудиторської палати України від 14.07.2010р. № 219/3, що підтверджується Свідоцтвом про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів № 4370 від 14.07.2015р., що є чинним до 14.07.2015р. Крім того, ТОВ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "РЕВІЗОР" внесено до реєстру аудиторів та аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів відповідно до рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.09.2010р. № 1408, що підтверджується свідоцтвом за реєстраційним № 1199, серія та номер свідоцтва: АБ 001101, строком дії від 07.09.2010р. до 14.07.2015р.

Як зазначено в звіті незалежного аудитора, на підставі дослідження достатніх та прийнятних доказів для висловлення думки щодо проведеної перевірки, згідно наданих аудитору для перевірки розрахункових документів, фінансової звітності, первинних фінансових документів ОСОБА_1, на думку аудитора, станом на 31 травня 2005 року ОСОБА_1 був отриманий дохід в сумі 26 223 741,00 гривень, що еквівалентно 5 616 005,00 доларів США. Вищевказана сума грошових коштів інвестувалась в підприємницьку діяльність у період 2001-2014 роки, а саме: 2001р. - 31.05.2005р. вносилась на депозитні рахунки в банківських установах, за якими нараховувались та були отримані проценти, витрачалась на придбання корпоративних прав ТОВ "Слобожанський миловар"; з 01.06.2005р. по 31.12.2014р. вносились на депозитні рахунки в банківських установах, за якими нараховувались та були отримані проценти, витрачались на придбання корпоративних прав ТОВ "Слобожанський миловар", інвестиційних сертифікатів ПВІФ "ТАУ" НВЗТ ПРАТ "КУА "НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ"АДРЕСА_2, машиномісця № 27 в будинку № 20-в по вул. Культури в м. Харкові, автомобіля ОСОБА_11 2004 р.в., держномер АХ 2777АК.

В поясненнях свідка, наданих ОСОБА_2 у справі № 638/22342/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, що перебувала у провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова, ОСОБА_2 пояснює, що не мала жодного відношення до господарської діяльності чоловіка, не знала на момент укладання шлюбу про весь обсяг його господарської діяльності (зокрема ТОВ "Хімімпекс"), хоча і підтверджує, що чоловік був заможною людиною, а вона не мала коштів для здійснення вкладу до господарських товариств, так як була студенткою. Протягом подружнього життя всі кошти, які, як вона стверджує, отримувала від роботи моделлю, позивачка витрачала на себе, на сина ОСОБА_15 та допомагала батькам. ОСОБА_2 під час її допиту у якості свідка пояснила, що їй не відомо про будь-які спільні кошти, що могли бути використані під час формування статутного капіталу ТОВ "Слобожанський миловар", ТОВ "Хімімпекс", ЗАТ "ХАРМ", що в діяльність підприємств вона вносила вклад тільки тим, що не втручалась. Абсолютно всіма питаннями діяльності підприємств займався чоловік.

Також, відповідно до наказу ТОВ "Слобожанський миловар" № 1 від 05.01.2015р., копії висновку про проведення внутрішнього службового розслідування ТОВ "Слобожанський миловар" від 23.01.2015р., які підтверджують, що ОСОБА_2 02.11.2005р. була прийнята на роботу в ТОВ "Слобожанський миловар" на посаду парфумера, 23 червня 2006 року їй була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. 03 грудня 2007 рокуПолітухи О.В. була переведена на роботу на неповний робочий день на підставі ст. 18 Закону України "Про відпустки".

Однак, в період з 03 грудня 2007 року по 05 січня 2015 року ОСОБА_2 на роботу не з'являлась, фактично не вийшовши на роботу після декретної відпустки. В запереченнях на зустрічний позов ОСОБА_2 зазначає, що за весь час, протягом якого вона обіймала посаду парфумера в ТОВ "Слобожанський миловар", заробітну плату вона не отримувала.

Зазначені вище обставини підтверджуються також поясненнями осіб, допитаних у якості свідків, а саме: ОСОБА_16, яка виконувала обов'язки няні в родині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року, та ОСОБА_17, що працює водієм в ТОВ "Слобожанський миловар" та супроводжував позивача з липня 2014 року.

Допитана у якості свідка ОСОБА_16 пояснила суду, що до її обов'язків входило піклування та виховання малолітнього сина ОСОБА_1, крім неї в родині також була присутня домогосподарка. ОСОБА_2, як їй відомо зі способу життя відповідачки, в період з жовтня 2009 року по грудень 2011 року не працювала, з позивачем роботу, бізнес-проекти не обговорювала, сином переважно займалась няня. ОСОБА_2 грошові кошти на утримання родини не виділяла,кошти на утримання родини, оплату дошкільних закладів, придбання їжі та одягу сина ОСОБА_15, всі інші витрати, пов'язані з життєзабезпеченням родини надавав позивач.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_17 пояснив суду, що за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року неодноразово возив відповідачку по крамницях, де вона, як йому відомо займалась шопінгом, салонам краси, де їй надавались відповідні послуги, підвозив до домоволодіння брата відповідачки, що знаходиться за адресою: вул. Олімпійська, 4 в місті Харкові та потім відвозив додому. За час поки ОСОБА_17 супроводжував ОСОБА_2 вона була зайнята своїм дозвіллям, а отже він зауважив, що працювати в цей час і, відповідно, одержувати доходи вона не могла.

Також, ОСОБА_17 пояснив, що він разом з позивачем після 12 грудня 2014 року 18:00 піднявся на до квартири АДРЕСА_4, однак квартира виявилася зачиненою, ключ позивача не підійшов і ОСОБА_1 не зміг відкрити двері, з чого він зробив висновок, що замки в квартирі були змінені. На спробу позивача увійти скористашись викликом через домофонвідповіла, няня сина ОСОБА_15, що знаходилась всередині, повідомила, що вони з малолітнім ОСОБА_1 зачинені і вийти не можуть, так як не мають ключів, відповідачка в квартирі відсутня. Як пояснив свідок, позивач до часу розгляду спору судом не може вільно користуватись своєю квартирою № 10 в будинку № 6 по вулиці Римарській в місті Харкові, так як відповідачка чинить йому в цьому перешкоди.

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення права на захист не може вважатися відмовою від права та спричиняти припинення права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

В силу статті 41 Конституції України, що є нормою прямої дії, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Аналогічна норма міститься в статті 321 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який передбачає можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про захоронення вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушення.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести належними і допустимими доказами ті обставини, якими вона обґрунтовує свої пояснення або заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 118 ЦПК України позивач може об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, що пов'язані між собою.

Відповідно до ст. ст. 234, 256-258 ЦПК України суд за заявою особи може встановити інші факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих або майнових прав фізичних осіб. Але за наявності спору про право, вимога про встановлення факту повинна розглядатися в одному позовному провадженні.

Таким чином, на підставі повно і всебічно досліджених доказів, окремо та в їх сукупності, і встановлених на їх підставі обставин справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.. 317,321 ЦК України, ст..ст. 60,64,90,92,97 СК України, суд

вирішив:

ОСОБА_11 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення становища, що існувало до порушення прав - задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) не чинити перешкод ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у користуванні квартирою № 10 в будинку № 6 по вулиці Римарській в місті Харкові.

Встановити факт придбання ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок власних особистих коштів, набутих до шлюбу з ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3), наступного майна:

- квартири АДРЕСА_5;

- машиномісця № 27 в будинку № 20-в по вул. Культури в м. Харкові;

- автомобіля ОСОБА_3 2004 р.в., держномер АХ 2777 АК;

- інвестиційних сертифікатів іменних бездокументарних ПВІФ «ТАУ» НВЗТ, емітент ПрАТ «КУА «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ», код цінних паперівUA4000172647, які розміщені на рахунку в цінних паперах № 300608-UA10004050, відкритому на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4», МФО 300614;

- грошових коштів на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1 в наступних банківських установах, а саме: Публічному акціонерному товаристві «УкрСиббанк», МФО 351005, Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_5 СБЕРБАНКУ РОСІЇ», МФО 320627, Публічному акціонерному товаристві «КРЕДІ ОСОБА_4», МФО 300614, Публічному акціонерному товаристві «ДЕРЖАВНИЙ ОСОБА_6 УКРАЇНИ», МФО 351618;

- корпоративних прав в ТОВ «Слобожанський миловар» (код 30357250), ТОВ «Хімімпекс» (код 30501175), акцій ПрАТ «ХАРМ» (код 30655196).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 487 гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя