Ухвала

від 12.10.2016 по справі 638/7129/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

іменем україни

12 жовтня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Хопти С.Ф .,

суддів : Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., ШтеликС.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою та встановлення факту, що має юридичне значення за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року ,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що з червня 2005 року по березень 2015 року він знаходився в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 3 червня 2005 року він та ОСОБА_4 з метою урегулювання майнових відносин, визначення майнових прав та обов'язків подружжя уклали шлюбний договір, який набув чинності 4 червня 2005 року після реєстрації їх шлюбу. У шлюбному договорі вони передбачили, що те майно, яке є предметом домашнього вжитку, та яке буде належати подружжя на праві спільної сумісної власності, за виключеннями, зазначеними у цьому договорі, буде належати подружжю у рівних частках, тобто по 1/2 частині кожному. Це право зберігається за подружжям і у випадку, коли один із подружжя буде зайнятий навчанням, веденням домашнього господарства чи доглядом за дітьми.

У договорі також передбачено, що квартира АДРЕСА_2 не буде відноситись до спільної сумісної власності подружжя і належить на праві власності особисто йому. Корпоративні права у закритому акціонерному товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1»), у товаристві з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» (далі - ТОВ «Слобожанський миловар»), в інших підприємствах, як на території України, так і за її межами включно право на участь у управлінні такими підприємствами, право на отримання прибутку, право на отримання частки в майні підприємства у разі виходу зі складу засновників (учасників) таких підприємств або в разі їх ліквідації тощо, які придбані ним до укладення шлюбу, а також ті, які будуть набуті за час шлюбу, не належатимуть подружжю на праві спільної сумісної власності, а є його особистою приватною власністю. Не належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а є особистою приватною власністю дружини та чоловіка інше майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, або набуте кожним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, що належали кожному з подружжя особисто, зокрема, як суб'єкт підприємницької діяльності, а також набуте кожним із подружжя за час шлюбу в порядку спадкування.

За рахунок власних особистих коштів, набутих до шлюбу з ОСОБА_4, ним було придбано майно: квартира АДРЕСА_1; машиномісце АДРЕСА_3; автомобіль Порш Кайен, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1; інвестиційні сертифікати іменних бездокументарних ПВІФ «ТАУ» НВЗТ емітент ПрАТ «КУА «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ», які розміщені на рахунку в цінних паперах, відкритих на його імя в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»; грошові кошти на рахунках, відкритих на його ім'я у банківських установах, а саме: ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ»; корпоративні права в ТОВ «Слобожанський миловар», ТОВ «Хімімпекс», акції ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1».

У грудні 2014 року ОСОБА_4 змінила замки квартирі АДРЕСА_2, де він зареєстрований, та яка згідно зі шлюбним договором належить йому на праві особистої приватної власності, позбавила його доступу до власної квартири та особистих речей, що в ній знаходяться.

Крім того, незалежним аудитом підтверджено його активи та дохід, які інвестувались у набуте ним особисто вищезазначене майно, проте відповідачка оспорює його право на майно, не спростувавши факт набуття цього майна ним особисто за власні кошти.

Ураховуючи вищезазначене, позивач просив зобов'язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2, а також встановити факт придбання ним за рахунок власних особистих коштів, набутих до шлюбу, зазначеного вище спірного майна.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 червня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_2. Встановлено факт придбання ОСОБА_3 за рахунок власних особистих коштів, набутих до шлюбу з ОСОБА_4, наступного майна: квартири АДРЕСА_1; машиномісця АДРЕСА_3; автомобіля Порш Кайен, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1; інвестиційних сертифікатів іменних без документарних ПВІФ «ТАУ» НВЗТ емітент ПрАТ «КУА «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ», які розміщені на рахунку в цінних паперах, відкритих на ім'я ОСОБА_3 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»; грошових коштів на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_3 у наступних банківських установах, а саме: ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ»; корпоративних прав в ТОВ «Слобожанський миловар», ТОВ «Хімімпекс», акцій ПрАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1». Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 487 грн 20 коп.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року заочне рішення районного суду в частині задоволених вимог ОСОБА_3 про встановлення факту придбання ним за рахунок власних особистих коштів, набутих до шлюбу з ОСОБА_4, вказаного майна скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові. Змінено розмір компенсації судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, з 487 грн 20 коп. до 243 грн 60 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У березні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній вище справі та витребувано справу в установленому законом порядку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2015 року дану справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

У жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_3 надійшла заява про відмову від його касаційної скарги, у якій зазначено, що відмова від касаційної скарги не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 330 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи те, що заява про відмову від касаційної скарги подана до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.

Заявнику наслідки закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги роз'яснені.

Керуючись ст. 330 ЦПК України

у х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_3 про відмову від касаційної скарги задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_3 від касаційної скарги на рішення апеляційного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року.

Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 25 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою та встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.Ф. Хопта

Судді: Б.І. Гулько

В.І.Журавель

О.В.Закропивний

С.П. Штелик