Рішення

від 16.09.2009 по справі 36/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/241

16.09.09

За позовом          Комунального підприємства  «Дирекція з утримання та  обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –промислова компанія «ТРЕНАЖЕР»

Про                                 стягнення  82 819 грн. 92 коп.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Бикова В.Г. –по дов. № 786 від 07.07.2009р.   

Від відповідача          не з'явився  

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Комунального підприємства  «Дирекція з утримання та  обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово –промислова компанія «ТРЕНАЖЕР»82 819 грн. 92 коп. заборгованості по орендній платі та  відшкодуванню плати за землю за період з січня 2008 року по жовтень 2008 року.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог договору     № 270 від 25.12.2002р. не сплатив позивачу борг по орендній платі та платі за відшкодування плати за землю у розмірі 82 819 грн. 92 коп. за період з січня 2008р. по жовтень 2008р. включно, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

        В судовому засіданні 10.08.2009р. представником позивача було подано заяву про уточнення та збільшення суми позовних вимог у зв'язку з тим, що між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»було проведено Акт звірки взаєморозрахунків по Договору оренди № 270 від 25.12.2002р. з нарахувань та оплати платежів по договору за період з січня 2008р. по жовтень 2008р. з відповідачем по справі. Під час проведення звірки виявилося, що заборгованість відповідача складає –98 664 грн. 26 коп. Згідно Акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що відповідач визнає нараховані позивачем суми і сплачені відповідачем суми, про що свідчить підпис і печатка на даному Акті.

        Від представника відповідача до суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою директора відповідача.

         Представник позивача проти клопотання відповідача заперечував, посилаючись на те, що останнє подане лише з метою затягування справи. Відповідачем неодноразово подавались клопотання, які судом задовольнялись.

          Розглянувши подане клопотання суд відмовив в його задоволенні, оскільки відповідно до ст. до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач мав право направити в судове засідання представника, надавши йому відповідне доручення, оскільки відповідачем є не сам директор, а підприємство.

          Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду  від 22.06.2009 року, 15.07.2009року та 10.08.2009 року.

     У зв'язку з неявкою в судове засідання 15.07.2009р. та 10.08.2009р.  представника відповідача  ухвалою від 15.07.2009р. та 10.08.2009р. Господарський суд міста Києва розгляд справи відклав на 10.08.2009р. та 16.09.2009р. відповідно.

      В судове засідання 16.09.2009р. представник відповідача не з»явився, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

     Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана представником відповідача 26.06.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення  поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

        Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2002 року між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва", що є правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (КП УЖГ) (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Тренажер” (далі відповідач) було укладено Договір № 270 оренди нежитлового приміщення (далі Договір).

Відповідно до умов Договору п. 1.1 договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за Орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядженнь Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації №1839 від 17.10.2002р. та   № 2206 від 03.12.2002р. між Орендодавцем і Орендарем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії.

Орендодавець на підставі п. 1 розпорядженнь голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №1839 від 17.10.2002 та № 2206 від 03.12.2002р. та ордеру № 354 від 05.12.2002 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Доброхотова, 11, площею 2735,7 кв.м., згідно з поверховим планом в т.ч. на першому поверсі:

-  34,6 кв.м. під кафетерій, з базовою орендною ставкою 10 грн. за 1 кв.м. в місяць;   

-  532,1 кв.м. для розміщення магазину продовольчих товарів, з базовою орендною ставкою 6 грн. за 1 кв.м. в місяць;   

-  803,4 кв.м. для розміщення магазину по торгівлі плодоовочевою продукцією, з базовою орендною ставкою 3 грн. за 1 кв.м. в місяць;   

-  90,8  кв.м. під кафе, з базовою орендною ставкою 10 грн. за 1 кв.м. в місяць;   

-  57,8 кв.м. для розміщення відділу господарчих товарів, з базовою орендною ставкою 8 грн. за 1 кв.м. в місяць;   

в підвальному приміщенні:

-  1397,3 кв.м. під магазин по торгівлі плодоовочевою продукцією, з базовою орендною ставкою 3 грн. з 1 кв.м. в місяць.

Згідно п.3.1. Договору, орендна плата визначається відповідно до методики розрахунку на підставі базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 55 від 01.10.2002 року і складає 9 345 грн. 47 коп. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (згідно додатку №1 до даного Договору).

Податок на додану вартість сплачується Орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції на розрахунковий рахунок балансоутримувача- зазначений в п.12 даного Договору (п.3 Додаткової угоди від 01.09.2008р.).

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. (п.3.6 Договору).

Крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю:

- експлуатаційні витрати пов'язані з утриманням приміщення;

- амортизаційні відрахування за орендоване майно;

- плату за землю (п.3.8 Договору).

Цей Договір діяв з 25.12.2002 року до 25.12.2007 року (п.9.1 Договору).

Відповідно до Договору  у випадку закінчення терміну дії Договору орендна плата та інші передбачені Договором платежі сплачуються Орендарем по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно Акту прийому-передачі (п. 3.11 Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати та відшкодування земельного податку належним чином не виконував, у зв'язку з чим заборгованість відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) за період з січня 2008 року по жовтень 2008 року перед позивачем за Договором становить 98 664 грн. 26 коп. –орендних платежів та суми відшкодування земельного податку.

Листом від 19.12.2008 року за вих. №629 позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість.

Крім того, позивачем до матеріалів справи наданий графік погашення заборгованості ТОВ “ТПК “Тренажер” за графіком лютий-квітень 2009 року на суму 291 722,00 грн., підписаний з боку відповідача та лист про реструктуризацію боргу в зв'язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві за оренду нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Доброхотова, 11/

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися  відповідно до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п.3 ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів та відшкодування земельного податку за період січня 2008р. –жовтень 2009р. в розмірі 98 664 грн. 26 коп. не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів та відшкодування земельного податку, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів в спростування викладеного в позові.

           З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині 98 664 грн. 26 коп. –орендних платежів та суми відшкодування земельного податку обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Витрати  понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в сумі 987грн. 44 коп. та 118грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Тренажер” (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 11, р/р 2600976999 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 22872605) на користь Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування нежитлового фонду Святошинського району м.Києва (м. Київ, вул. Симиренка, 17, р/р 26000301896 в Святошинському від. Ощадбанку № 8069, МФО 320218, код ЄДРПОУ 36037999) 98 664 (дев'яносто вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 26 коп. боргу по орендній платі та відшкодуванні плати за землю разом з ПДВ

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Тренажер” (03142, м. Київ, вул. Доброхотова, 11, р/р 2600976999 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 22872605) на користь Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування нежитлового фонду Святошинського району м.Києва (м. Київ, вул. Симиренка, 17, р/р 26000301896 в Святошинському від. Ощадбанку № 8069, МФО 320218, код ЄДРПОУ 36037999) 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 44 коп. державне мито та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на  інформаційно–технічне забезпечення судового процесу

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                Трофименко Т.Ю.