Рішення

від 25.08.2009 по справі 36/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/196

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.08.09 р.                                                                                     Справа № 36/196                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства „Електрокомплект” м.Київ      

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИП-МАСТЕР” м.Донецьк

про:          стягнення  4 942грн. 65коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не з”явився;

від відповідача:не з”явився;

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне підприємство „Електрокомплект” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИП-МАСТЕР” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 4 942,65грн.

          Крім того, з метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на його банківських рахунках.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №134-07 від 09.01.07р. з додатковою угодою №1 від 07.12.07р. до нього, накладну, рахунок-фактуру, довіреність.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки 27.12.06р. платіжним дорученням №564 в повному обсязі був оплачений рахунок №ДО-0004536 від 26.12.06р. на суму 30 952,43грн., товар за яким відвантажувався протягом січня-лютого 2007 року і повністю вибраний не був, і замість цього була узгоджена поставка іншого товару з наступною оплатою. Таким чином відповідач вважає, що умови договору №134 від 09.01.07р., на який посилається позивач, не можуть бути прийняти до уваги, строк договору сплинув 31.12.07р. без права його пролонгації. Крім того, у травні 2007 року було здійснено повернення товару. В результаті, станом на 01.01.08р. утворилася дебіторська заборгованість в сумі 20 048,93грн., в рахунок якої був оприбуткований товар за накладною №ДО-0000311 від 31.01.08р. на суму 10 923,13грн. і станом на 01.08.09р. за даними бухгалтерського обліку відповідача утворилася дебіторська заборгованість по ПП „Електрокомплект” в сумі 15 106,28грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

09.01.07р. сторони уклали договір №134-07, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Додатковою угодою №1 від 07.12.07р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.08р.

На виконання умов договору та згідно рахунок-фактури №ДО-0000369 від 24.01.08р., позивач передав відповідачу через його представника Чемерок С.В., який діяв по довіреності ЯОК №426580 від 29.01.08р., товар за видатковою накладною №ДО-0000311 від 31.01.08р. на суму 10923,13грн.

За приписами п.2.3 договору відповідач зобов'язався здійснити повний розрахунок за товар протягом 10 календарних днів з дати поставки товару.

Однак у порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 4 942,65грн.

Доказів погашення боргу в сумі 4 942,65грн. відповідач не представив, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 4 942,65грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, оскільки строк дії договору не сплинув, а згідно п.8.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 07.12.07р. діє в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача в частині того, що ним був сплачений рахунок №ДО-0004536 від 26.12.06р., оскільки поставка товару за договором №134-07 від 09.01.07р.  відбувалася згідно рахунок-фактурі №ДО-0000369 від 24.01.08р., про що зазначено у видатковій накладній.

Разом з цим, господарський суд відмовляє позивачу у вимогах в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не представлено жодних доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Приватного підприємства „Електрокомплект” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИП-МАСТЕР” м.Донецьк про стягнення 4 942,65грн. задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВИП-МАСТЕР” на користь Приватного підприємства „Електрокомплект” заборгованість в сумі 4 942,65грн., витрати по оплаті держмита в сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн.

          Видати наказ.

Суддя