Рішення

від 13.08.2009 по справі 8/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/293

13.08.09

За позовом   Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 5"     

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблбуд"

про                     стягнення 224 120,87 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представник –Карбовська О.М. (дов. № б/н  від 04.03.09)                                  

Від відповідача     представник –Яровий Я.В. (дов. №01/05-03 від 14.01.09)

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 205 311,00 грн., що становить заборгованість за контрактом № 4-03/2005 на будівництво об‘єкту «Матеріальний склад ТОВ «Київоблбуд» в м.Ірпінь від 17.04.2008р. та 11 609,92 грн. пені, 5 748,71 грн. збитків від інфляції, 1 451,24 грн. трьох відсотків річних.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/293, розгляд справи призначений на 13.08.2009р.

У судове засідання, призначене на 13.08.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких зазначалося, що відповідач визнає існуючу у нього перед позивачем заборгованість в сумі 117 111,80 грн., в решті позовних вимоги просив суд відмовити.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

17.04.2008р. між ТОВ «Київоблбуд»- «генпідрядник»та ВАТ «БМУ №5»- «субпідрядник»був укладений контракт № 4-03/2005 на будівництво об‘єкту «Матеріальний склад ТОВ «Київоблбуд»в м.Ірпінь, відповідно до умов якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»прийняв на себе зобов'язання виконати монтаж металоконструкцій матеріального складу вагою 94,2466 тн., а «генпідрядник»прийняв на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані «субпідрядником»роботи на умовах, передбачених даним договором.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що вартість робіт здійснюється у відповідності з п.1.1 даного контракту, визначена на підставі договірної ціни та складає 400 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

У випадку зміни об'єму робіт, передбачених п.1.1 даного контракту вартість робіт визначається по фактично виконаному «субпідрядником»та прийнятому «генпідрядником»об'єму робіт (п.3.2 контракту).

Згідно з п. 5.1 контракту роботи по даному контракту вважаються виконаними «субпідрядником»та прийнятими «генпідрядником»після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт комісією у складі представника «генпідрядника»та представниками «субпідрядника».

Сторонами по спірному контракту були підписані додаткові угоди від 26.06.2008р. та від 05.08.2008р., якими загальна вартість робіт була збільшена на суму 240 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, сторонами по контракту були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідки про вартість виконаних робіт за червень 2008р. на суму 100 000,00 грн., за липень 2008р. на суму 190 638,00 грн., за вересень 2008р. на суму 186 192,00 грн., за (листопад 2008р.) березень 2009р. на суму 105 311,00 грн. та акти приймання виконаних підрядних робіт № 1 за червень 2008р. на суму 45 000,0 грн., № 2 за червень 2008р. на суму 55 000,00 грн., № 3 за липень 2008р. на суму 6 428,40 грн., № 4 за липень 2008р. на суму 17 142,00 грн., № 5 за липень 2008р. на суму 22 504,80 грн., № 6 за липень 2008р. на суму 144 562,80 грн., № 7 за вересень 2008р. на суму 45 000,00 грн., № 8 за вересень 133 333,20 грн.,  № 9 за вересень 2008р. на суму 2 144,40 грн., № 10 за вересень 2008р. на суму 5 714,40 грн., № 11 за (листопад 2008р.) березень 2009р. на суму 22 495,00 грн., № 12 за (листопад 2008р.) березень 2009р. на суму 67 104,00 грн., № 13 за (листопад 2008р.) березень 2009р. на суму 4 283,00 грн., № 14 за (листопад 2008р.) березень 2009р. на суму 11 429,00 грн. на загальну суму 582 141,00 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Згідно з п.4.1 контракту передбачено, що розрахунки за роботи, виконані по даному контракту, здійснюються платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок «субпідрядника»щомісячно на підставі підписаних сторонами форм КБ-2в та КБ-3 протягом 5-ти банківських днів.

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи не розрахувався у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться у ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Сторонами по договору був складений та підписаний акт звіряння розрахунків станом на 02.04.2009р., зі змісту якого вбачається, що станом на 02.04.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 205 311,00 грн. (копія в матеріалах справи).

Наказом МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органом виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів та затвердження умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток, і штампів»(п.3.4.1) передбачено, що відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів,  а також законністю користуванням ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, які у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного із безпосередньо підлеглих їм працівників.

Відповідач не надав суду документів, які б підтверджували покладення відповідальності за зберігання та користування печаткою відповідача на одного з безпосередньо підлеглих керівнику підприємства працівників, що дає підстави стверджувати про те, що печаткою користувався керівник відповідача.

Позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити борг на користь позивача, що підтверджується фіскальним чеком № 2622 від 10.06.2009р. та описом вкладення у цінний лист від 10.06.2009р. Але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.  

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 205 311,00 грн., відповідач не довів протилежне. Посилання відповідача на не підписані з боку відповідача довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2008р. на суму 55 714,00 грн. та акти приймання виконаних підрядних робіт № 15 за грудень 2008р. на суму 50 000,00 грн. та № 16 за грудень 2008р. на суму 5 714,00 грн. є безпідставними, оскільки вони не є предметом розгляду даної справи.  

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  205 311,00 грн. основного боргу за контрактом № 4-03/2005 на будівництво об‘єкту «Матеріальний склад ТОВ «Київоблбуд»в м.Ірпінь від 17.04.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  11 609,92 грн. пені, 5 748,71 грн. збитків від інфляції, 1 451,24 грн. трьох відсотків річних.   

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем контракту № 4-03/2005 на будівництво об‘єкту «Матеріальний склад ТОВ «Київоблбуд»в м.Ірпінь від 17.04.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 1 451,24 грн. та збитків від інфляції в розмірі 5 748,71 грн. за період з 16.03.2009р. по 10.06.2009р., зазначених позивачем в розрахунку, перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 1 451,24 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з березня 2009р. по червень 2009р. підлягає задоволенню частково в розмірі 2 874,35 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами контракту сторони погодили, що за зірвання строку оплати по п.6.3.1, виконаних «субпідрядником»по даному контракту робіт згідно графіку, «генпідрядник»сплачує пеню, від вартості робіт згідно підписаних форм КБ-2а та КБ-3, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що діяла на період, за який сплачується пеня (п.7.2 контракту).  

Враховуючи вищевикладене та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 11 609,92 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 205 311,00 грн. основного боргу, 11 609,92 грн. пені, 2 874,35 грн. збитків від інфляції, 1 451,24 грн. трьох відсотків річних,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 221 246,51 грн. В іншій частині позову слід відмовити.    

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 838 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблбуд" (04070, м.Київ, вул. Волоська, 36/38; код ЄДРПОУ 05516487) на користь Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 5" (07400, м.Бровари, вул. Порошкова, 2; код ЄДРПОУ 01267774) 205 311 (двісті п'ять тисяч триста одинадцять) грн. основного боргу, 11 609 (одинадцять тисяч шістсот дев'ять) грн. 92 коп. пені, 2 874 (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 35 коп. збитків від інфляції, 1 451 (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 24 коп. трьох відсотків річних, 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 47коп. державного мита, 308 (триста вісім) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 20.08.2009р.