Рішення

від 17.09.2009 по справі 9/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.09                                                                                           Справа№ 9/102

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАТРОС», м. Львів,

До відповідача:  Товариство з обмеженою відповідальністю  «Будівельна компанія «НОВА», м. Львів,

Про  стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельна компанія «Нова»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патрос», 26163 грн. 00 коп. - основного боргу, 2191 грн. 80 коп. - пені, 273 грн. 40 коп. –3% річних, 855 грн. 73 коп. інфляційних втрат, та стягнення судових витрат:  294 грн. 84 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000,00 грн. адвокатських послуг.

За участю представників:

Від позивача: адвокат Петришин П.М. –п/к за довіреністю від 25.05.2009р.,

Від відповідача: головний економіст Кузевич Г.В. –п/к за довіреністю від 29.07.2009р., представник Лесюк О.П., за довіреністю № 3 від 29.07.09р.

Представникам роз”яснено права та обов”язки визначені статтею 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено.

Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подали письмове клопотання.

Суть спору: розглядається  справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Патрос», м. Львів,до відповідача:  Товариство з обмеженою відповідальністю  «Будівельна компанія «Нова», м. Львів, про  стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельна компанія «Нова»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патрос»26163 грн. 00 коп. - основного боргу, 2191 грн. 80 коп. - пені, 273 грн. 40 коп. –3% річних, 855 грн. 73 коп. інфляційних втрат, судових витрат:  294 грн. 84 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000,00 грн. за надані послуги адвокатом.

      Ухвалою господарського суду від 30.06.2009р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 16.07.2009р., про що сторони були повідомлені, під розписку, Позивач –07.07.2009р., Відповідач 07.07.09р. рекомендованою поштою № 4448687 та № 4448695 (оригінали поштівок в матеріалах справи).

      З підстав зазначених в ухвалі суду від 16.07.09р. розгляд справи відкладено на 30.07.09р., 30.07.09р. на 18.08.09р.

      18.08.09р. в судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.09р.

      З підстав зазначених в ухвалі суду від 25.08.09р. –продовжено строк розгляду спору на підставі спільного письмового клопотання сторін та розгляд справи відкладено на 17.09.20-09р.

      Представник Позивача, в судовому засіданні, подав письмову заяву про зменшення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача 855,73 грн. інфляційних втрат, просить прийняти в цій частині відмову від позову та припинити провадження у справі відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору, відповідно до п. 11 статті 80 ГПК України, припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу, так як відповідачем 16 вересня 2009р. платіжним дорученням № 344 сплачено 26163 грн.00 коп. основного боргу, просить стягнути з відповідача на користь позивача 2191 грн. 80 коп. - пені, 273 грн. 40 коп. –3% річних та судові витрати:  294 грн. 84 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000,00 грн. адвокатських послуг.

      Представники відповідача подали Акт додаткового огляду виконаних робіт від 15.09.09р., докази про оплату 16 вересня 2009р. платіжним дорученням № 344, 26163 грн.00 коп. основного боргу, подали додаткове пояснення, просять провадження у справі припинити, за відсутністю предмету спору, у зв»язку із оплатою  відповідачем основного боргу в сумі 26163,00 грн. платіжним дорученням № 344 від 16.09.09р., а так як 15 вересня 2009р. позивач усунув всі недоліки, а саме: прикріпив (встановив) у всіх віконних і дверних блоках ручки (замки) відкривання/закривання та проведено заміну розбитого склопакету по осі «6»2-го поверху господарсько-сервісного блоку, на думку представників відповідачів, підписанням Акту додаткового огляду виконаних робіт від 15.09.09р. позивачем виконано усі передбачені обсяги робіт, власне з 15.09.2009р. у відповідача відсутні будь-які претензії щодо виконання ТзОВ «Патрос»робіт відповідно до договору від 12.11.2008р. № 1211-01, тому провадження, як вважають відповідачі, у справі слід припинити.

      В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО:

      Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Патрос»є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний № 34943512,  Статут ТзОВ «Патрос»зареєстрований у встановленому законом порядку 19.02.2007р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 4151020000016424, що підтверджується Статутом товариства, довідкою про включення до ЄДРПОУ № 828 (докази в матеріалах справи).

      Відповідач -  Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 34857211, знаходиться за адресою: 79021, місто Львів, вулиця Кульпарківська, 140/20.

      Між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Патрос») та відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова») 12.11.2008 року було укладено договір поставки і встановлення виробів з ПВХ № 1211-01, договір поставки укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками позивача та відповідача, їх підписи засвідчено печатками двох сторін (оригінал оглянуто в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія –в матеріалах справи).

      Ні позивач, ні відповідач не надали суду доказів, що зазначений договір поставки розірвано, визнано недійсним, чи/або є таким, що суперечить статті 203 ЦК України, або укладений з порушеннями вимог Глави 20 Господарського кодексу України.

      Такі докази в матеріалах справи відсутні.

      Виходячи з вимог статті 204 ЦК України, зазначений договір є правомірним правочином.

      Сторони за цим договором поставки, укладали його (договір) вільно, відповідно до норм ЦК України, під час укладання договору поставки, його сторони вільно домовлялися про зміст та обсяг прав і обов»язків за цим договором, сторони, могли відмовитися від його укладання, однак таких дій не вчинили, за даним договором відбулося виконання зобов»язань.

      Відповідно до п. 1.1. цього договору, виконавець (Позивач у справі) зобов”язується виготовити за замовленням Замовника (Відповідача –у справі) вироби з ПВХ (далі за договором –«Вироби»і їх встановлення –«Замовлення») та здійснити їх встановлення, а замовник зобов”язується  прийняти і оплатити це замовлення згідно з  умовами цього договору.

      У пункті 1.2. договору поставки, сторони передбачили, що термін «встановлення»сторони розуміють як встановлення виробів на кріпильні елементи (турбошурупи) та виконання центрального теплоізоляційного шву шляхом заповнення вузлів примикання монтажною піною, а при великих зазорах, пінополістиролом. Остаточне виконання монтажних швів згідно діючих норм і стандартів, а також виконання відкосів здійснюється замовником власними силами та за власний рахунок.

      Найменування, кількість, конфігурація, ціна виробів, а також вартість виконання їх встановлення вказуються у Додатку № 1 до цього договору і підлягають коригуванню в процесі виконання замовлення у випадках вказаних в п. 1.3. договору.

      У п. 1.4. договору, сторони визначили, що Місце встановлення виробів: м. Львів, вул. Городоцька, 282.

      В пунктах 2.1. –2.5. сторони за договором передбачили, ціну договору і порядок розрахунків, а саме: вартість цього договору на момент підписання становить 135026 грн. (п. 2.1.), розрахунки по цьому договору здійснюються у безготівковому порядку ( п. 2.2.), форма розрахунків: платіжне доручення (п. 2.3.).

      Згідно з п. 2.3. цього договору, замовник авансує виконавцю 70% вартості замовлення (згідно Додатку 1 до цього договору) двома платежами, : 60% вартості замовлення, що становить суму рівну 81124 грн. протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору та 10% вартості замовлення, що становить 13520 грн. до 19.11.2008 року.

      Кінцевий розрахунок з виконавцем за виконане згідно цього договору замовлення (30% від вартості замовлення) замовник зобов»язується провести протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт ( п. 2.5. цього договору).

      У пунктах 3.1. –3.4. сторони за договором поставки передбачили умови виконання замовлення і гарантійні терміни.

      Згідно із п. 4.1. договору, зобов»язання по даному договору вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання Акту виконаних робіт.  

      У пункті 4.2. сторони зазначили, що Акт виконаних робіт, що підлягає підписанню, складається та подається замовнику у 3-х примірниках. Замовник протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання Акту, повинен підписати його підписати і передати виконавцю. У випадку недотримання замовником вищевказаного терміну, замовлення вважається виконаним виконавцем в повному обсязі і належною якістю, і прийнятим замовником.

      Відповідно до п. 4.3. договору, при виявленні в процесі здавання-приймання недоробок, Акти виконаних робіт підписується, а на недоробки  складається акт з переліком недоліків та визначення строків їх усунення.

      У п. 5. договору (п.п. 5.1. –5.11.) сторони передбачили відповідальність сторін.

      Так, зокрема, п. 5.6. сторони передбачили, що за порушення грошових зобов»язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов»язання за кожний день порушення виконання.

      Вказаний договір вступає в дію з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань, але в будь-якому випадку по 31 грудня 2008р. ( п. 7.1. договору), спори, які виникають з цього договору, вирішуються в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України ( п 9.1. договору).

      На підставі цього договору (п. 1.3.), сторони уклали Додаток № 1 та Додаток № 2, відповідно до яких, відповідач збільшив розмір замовлення на 6137,00 грн. в т.ч. ПДВ.

      Окрім того, сторонами (Замовник: БК «Нова», підрядник ТзОВ «Патрос») погоджено виконання робіт за договором, шляхом складання 15 грудня 2008р. та підписання документу під найменуванням «Договірна ціна на влаштування ПВХ конструкцій автосалон «КІА»АТ «Львівавто»на загальну суму 135026,00 грн., в т.ч. 22892,30 грн. ПДВ, 24 січня 2009р. між Генпідрядником «ТзОВ «Будівельна компанія»«Нова»та субпідрядником «ТзОВ «Патрос»складено та підписано документ під найменуванням «Договірна ціна на монтаж ПВХ конструкцій - автосалон «КІА», м. Львів, вул. Городоцька, 282)  на загальну суму 6137,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 1034,80 грн. За вказаними  двома документами, договірна ціна складає 141163, 00 грн. в т.ч. ПДВ.

      Як вбачається з матеріалів даної справи, роботи виконувались позивачем протягом грудня 2008 року – січня 2009р.

      Факт виконання позивачем робіт, їх прийняття відповідачем підтверджується: Актом № 1112-01 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (Типова форма № КБ-2в), який підписано представниками двох сторін 31 грудня 2008р., без будь-яких застережень,  Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (Типова форма № КБ-3), яка підписана представниками двох сторін 31 грудня 2008р., без застережень, Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (Типова форма № КБ-2в), який підписано представниками двох сторін 30 січня 2009р., без будь-яких зауважень,  Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (Типова форма № КБ-3), яка підписана представниками двох сторін 30 січня 2009р., без застережень (оригінали оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії –в матеріалах справи).  

            Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на час подання позивачем позову до суду (25.06.2009р. вхідний № 4570), відповідачем оплата за виконані позивачем роботи за вказаним договором, з часу підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), без будь-яких застережень, відповідачем проведена не в повному обсязі, а саме: 14.11.2008р. та 17.11.2008р. відповідач сплатив позивачу 82000,00 грн., за виконані позивачем роботи в грудні 2008р. на суму 135026,00 грн., відповідачем 23.12.2008р. сплачено 15000,00 грн.,  за виконані позивачем роботи в січні 2009р. на суму 6137,00 грн., відповідачем оплата не проведена, 10.02.2009р. відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково, в сумі 18000,00 коп., що разом складає 115000,00 грн., заборгованість складає 26163 грн. 00 коп.

          В процесі розгляду справи в суді, відповідач позову не визнав, проти позову заперечив, на підтвердження своїх заперечень, подав оформлений представниками ТзОВ «Будівельна компанія «Нова»за погодженням Генерального директора АТ «Львів-Авто»Акт огляду виконаних робіт від 22.06.09р. про те, що при огляді виконаних позивачем обсягів робіт на об»єкті будівництва автосалону з господарсько-сервісним блоком АТ «Львів-Авто»на вул. Городоцькій, 282 у м. Львові виявлено порушення.

         Вказаний Акт огляду виконаних робіт від 22.06.09р.  судом до уваги не береться, оскільки він оформлений в односторонньому порядку, без залучення представників виконавця (позивача у даній справі), а також погоджений представником підприємства АТ «Львів-Авто», яке не є стороною у даній справі.

         В процесі розгляду даної справи в господарському суді, відповідачем на підтвердження своїх заперечень, подано суду листа від 30.07.09р. за № 30/07-02, який адресовано директору ТзОВ «Патрос»та Генеральному директору АТ ВТ «Львів-Авто»про виклик повноважних осіб для оформлення акту щодо виявлених недоліків та недоробок та Акт огляду виконаних робіт від 06.08.2009р. та посилаючись на те, що так як позивачем у змонтованих віконних блоках по осях: «6», «8», «А2, «В»на 1-3 поверхах господарсько-сервісного блоку, по осях «1», «А/3»-«А/4»-«1»-«4»2-го поверху технічної зони, дверних блоках по осі «А»(і вхідний блок будки охорони) - відсутні ручки відкривання/закривання, а по осі «6»- 2-го поверху господарсько-сервісного блоку - під час монтажу пошкоджено склопакет (розбите скло),  в позові позивачу слід відмовити.

         При цьому відповідач вважає, що Акт огляду виконаних робіт від 06.08.2009р. є підставою для усунення порушень, виявлених відповідачем на об»єкті будівництва автосалону з господарсько-сервісним блоком АТ «Львів-Авто», що знаходиться на вул. Городоцькій, 282 у м. Львові, оскільки цей акт складено за участю представників відповідача та представника позивача: заступника директора ТзОВ «Патрос»Вербицького Н.Б., який від підпису цього акту відмовився, однак зазначений акт отримав під розписку.

         Разом з тим, 15 вересня 2009р. представники відповідача подали Акт додаткового огляду виконаних робіт, який підписано представниками позивача та відповідача, із змісту якого випливає, що повноважними представниками сторін, про що зазначено в цьому акті, проведено додатковий огляд виконаних ТзОВ «Патрос»робіт щодо встановлення виробів з ПВХ на об»єкті будівництва автосалону з господарсько-сервісним блоком АТ «Львів-Авто»на вул. Городоцькій, 282 у м. Львові, згідно з договором від 12.11.2008р. № 1211-01, укладеним між ТзОВ «Патрос»та ТзОВ «Будівельна компанія «Нова», під час огляду встановлено, що у віконних і дверних блоках господарсько-сервісного блоку, технічної зони, будки охорони станом на 15.09.2009р. встановлено ручки (замки) відкривання/закривання та проведено заміну розбитого склопакету по осі «6»2-го поверху господарсько-сервісного блоку.

          Підписанням цього акту ТзОВ «Будівельна компанія «Нова»підтверджує виконання ТзОВ «Патрос»передбачених обсягів робіт та відсутність у неї будь-яких претензій щодо виконаних ТзОВ «Патрос»робіт згідно з договором від 12.11.2008р. № 1211-01.

          Зазначений Акт підписано представниками позивача та відповідача.

          Крім того, 16 вересня 2009р. відповідач платіжним дорученням № 344 сплатив позивачу основний борг в повному обсязі, а саме в сумі 26163 грн. 00 коп. (докази –в матеріалах справи).

          Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

        Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що  сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

        Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

        Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

        Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

        Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

        Відповідно до вимог  ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Частиною 2 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає  із договору або актів цивільного законодавства.

        Виходячи із вищенаведеного, відповідач повинен був виконати свій обов»язок за договором № 1211-01 поставки і встановлення виробів з ПВХ від 12.11.2008р. та провести кінцевий розрахунок з виконавцем за виконане згідно п. 2.5. цього договору,  протягом 5 банківських днів, з моменту підписання двома сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р. (Типова форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009р. (Типова форма № КБ-3), а саме: 06.02.2009р. (вказані Акти форми КБ-2в та КБ-3 підписані 30.01.09р., 31.01.09р. –субота, 01.02.09р. –неділя, протягом п»яти банківських днів, це протягом 02.02.09р. по 06.02.09р., виходячи з наступного.

        Сторони у вказаному договорі, пункти 4.1. –4.3., чітко та однозначно передбачили порядок приймання-передачі виконаних сторонами за цим договором зобов»язань.

        Так, у п. 4.1. зазначено, що зобов»язання по даному договору вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання Акту виконаних робіт.  

        Отже, виходячи із умов визначених сторонами у цьому договорі –п. 4.1., на момент підписання Акта № 1112-01 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (Типова форма № КБ-2в) від 31 грудня 2008р., без будь-яких застережень,  Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (Типова форма № КБ-3) від 31 грудня 2008р., без застережень, Акта № 1 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (Типова форма № КБ-2в) від 30 січня 2009р., без застережень, Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (Типова форма № КБ-3) від 30 січня 2009р., без застережень, зобов»язання по даному договору вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання Акту виконаних робіт, тобто вищезазначених Актів.  

        У п. 4.3. договору передбачено, що при виявленні в процесі здавання-приймання недоробок, Акти виконаних робіт підписується, а на недоробки складається акт з переліком недоліків та визначення строків їх усунення.

        Отже відповідач, як сторона даного договору, зобов»язаний був, теж належним чином виконувати умови цього договору, а саме: з повною відповідальністю проводити здавання-приймання виконаних позивачем робіт, а на виявлені недоробки скласти акт з переліком недоліків та визначати строки їх усунення, як це передбачено п. 4.3. договору.

        Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, під час приймання-здавання виконаних позивачем робіт - 31 грудня 2008р. та 30 січня 2009р., жодних недоліків та/або недоробок –не виявив, акту про виявлені недоробки, відповідно до п. 4.3. –не склав, а підписав вищезазначені Акти здавання-приймання виконаних робіт КБ-2в та Довідки про виконання підрядних робіт КБ-3 відповідно від 31 грудня 2008р. та 30 січня 2009р., без будь-яких зауважень та складання будь-яких актів щодо виявлених ним недоліків.

        Пунктом 11.7. договору передбачено, що замовник несе відповідальність за надані повноваження особі, що підписує довіреності, розхідні накладні, та інші документи по даному договору від імені замовника, за умови, що на такому документі чи документі, що підтверджує його повноваження, наявний відтиск печатки замовника. В такому випадку замовник не має права пред»являти претензії (вимоги), до вищевказаних документів як таких, що підписані не уповноваженим представником, що діє від імені замовника, та відмовлятися від їх виконання.

        Акт № 1112-01 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (Типова форма № КБ-2в) від 31 грудня 2008р., Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (Типова форма № КБ-3) від 31 грудня 2008р., Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (Типова форма № КБ-2в) від 30 січня 2009р. та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 року (Типова форма № КБ-3) від 30 січня 2009р., є підписаними сторонами, в т.ч. представником замовника (Відповідача) та його підпис засвідчено відтиском печатки замовника (докази –в матеріалах справи).

        Отже, в силу п. 11.7. договору, замовник не має права пред»являти претензії (вимоги), до вищевказаних документів як таких, що підписані не уповноваженим представником, що діє від імені замовника, та відмовлятися від їх виконання, оскільки за підписання документів по даному договору особою від імені замовника при наявності відтиску печатки замовника, відповідальність несе замовник.

        Виходячи з вищенаведеного, судом не приймаються, як належні та допустимі докази,  претензії (вимоги) відповідача, викладені у поданих суду, оформлених в процесі судового розгляду даної справи, Актах огляду виконаних робіт від 22.06.09р., від 06.08.09р., листах № 321 від 21.08.09р., № 30/07-02 від 30.07.09р., № 18/08-01 від 18.08.09р., № 143/1 від 01.04.09р. та додаткових поясненнях тощо, а також твердження представників відповідача, що зі сторони відповідача договірні зобов»язання виконані належним чином, а також твердження про те,  що зі сплатою відповідачем основного боргу 16 вересня 2009р. в сумі 26163,00 грн. провадження у справі належить припинити за відсутністю предмета спору.

        Чинним законодавством передбачено врегулювання спорів у разі виявлення замовником дефектів підрядника (частини 2 та 3 статті 884 ЦК України) та зазначено, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені в межах гарантійного строку, гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об»єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

        Законодавець в цьому випадку передбачає, що у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення (п. 4 статті 884 ЦК України) та зобов»язати підрядника усунути на вимогу замовника та за його рахунок недоліки.

        Як вбачається із договору  поставки, гарантійний термін на вироби становить 5 років з моменту підписання Акту виконаних робіт ( п. 3.3. договору).

        Отже, відповідач, як замовник, мав право, про виявлені протягом гарантійного строку недоліки, заявити виконавцю за договором поставки і встановлення виробів з ПВХ, заяву (вимогу), в розумний строк після їх виявлення та зобов»язати виконавця (позивача) усунути на вимогу замовника та за його рахунок недоліки у визначені замовником строки.

         Як зазначено у нормативних актах, які регулюють підрядні правовідносини, така заява замовника з вимогою усунути виявлені недоліки у встановлені ним строки, подається підрядникові, та/або виконавцю, у досудовому порядку, а не під час розгляду справи в суді.

          У разі врегулювання цього питання на час розгляду справи в суді, шляхом подання зустрічного позову, що визначено статтею 60 ГПК України.

           В іншому випадку, невиконання підрядником вимог замовника щодо усунення недоліків, замовник, не позбавлений права, у спосіб та у порядку визначений статтею 16 ЦК України, захистити своє порушене право чи охоронювані законом інтереси.

           Однак, відповідач цього не вчинив, доказів, які б підтверджували звернення відповідача до позивача з заявою –вимогою про усунення виявлених ним під час приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. –31 грудня 2008р. та за січень 2009р. –30 січня 2009р. недоліків, згідно умов даного договору, та/або в межах гарантійного строку, з зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення, не представив.

           Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

           Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 2191 грн. 80 коп., яка нарахована відповідно до п. 5.6. договору,  за період з 06 лютого 2009р. по 10 лютого 2009р. від боргу, який склався у цей період 44163,00 грн., 5 днів прострочення платежу, ставка НБУ у період за який нараховується пеня 12% та з 11 лютого 2009р. пол. 09 червня 2009р., від суми заборгованості 26163,00 грн., за 119 днів прострочення, ставка НБУ у період за який нараховується пеня 12%, тобто за 119 днів прострочення платежу (Розрахунок –в матеріалах справи).

           Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

           Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

           Пунктом 3 частини першої ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

           Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

           Розмір та порядок нарахування пені, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових обов'язків»від 22.11.96 р. в редакції Закону України від 10 січня 2002р. № 2921-111, частині 6 статті 232 ГК України та частині 2 статті 343 ГК України.

           Однак, суд, вважає за необхідне застосувати п. 3 частини першої статті 83 ГПК України, зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов»язання, виходячи з інтересів сторін, що заслуговує на увагу, ступеня виконання зобов»язання                         (відповідачем в повному обсязі погашено суму основного боргу 26163,00 грн. 16.09.09р.) та стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 25,49%, а саме: в сумі 859 грн. 85 коп., розмір стягнення якої не заперечувався представниками сторін у справі.

           Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь згідно з ст. 625 ЦК України, 273 грн. 40 коп. відсотків річних  (Розрахунок –в матеріалах справи).

           Так, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

           Позивач, як зазначено вище у цьому рішенні, подав в судовому засіданні 17.09.09р., заяву  про зменшення позовних вимог, відмовився від стягнення з відповідача 855 грн. 73 коп. інфляційних втрат.

           Заслухавши думку учасників судового процесу в цій частині, суд приходить до висновку, заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача на свою користь 855 грн. 73 коп. прийняти, провадження у справі, в цій частині припинити, відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України.

           Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а саме: в частині вимог позивача про стягнення  26 163 грн. 00 коп. основного боргу –провадження у справі припинити за відсутністю в цій частині предмету спору, так як 16.09.2009р. відповідачем вказана сума сплачена позивачеві платіжним дорученням № 344; припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 855 грн. 73 коп. інфляційних втрат, так як в цій частині позову відмова позивача від позову прийнята судом; в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені, застосувати п. 3 статті 83 ГПК України та стягнути з відповідача пеню у розмірі  859 грн. 85 коп., стягнути з відповідача на користь позивача 273 грн. 40 коп. –відсотків річних.

        Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 294 грн. 84 коп. сплаченого позивачем державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 4000 грн. 00 коп. за надані  послуги  адвокатом.

        Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

        Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.

        Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону  України “Про адвокатуру”, яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

        До матеріалів справи додано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 966, яке видано Петришин Петрові Михайловичу, відповідно до Закону України «Про адвокатуру», з тексту якого вбачається, що Петришин П.М. є адвокатом, має право на заняття адвокатською діяльністю, на підставі рішення атестаційної палати Львівської  кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.06.2004 року за № 5, кошти в сумі 4000 грн. 00 коп. за адвокатські послуги сплачені позивачем платіжним дорученням № 767 від 01 червня 2009р. власне адвокату Петришин Петро Михайловичу, про що зазначено у платіжному дорученні, на підставі договору про надання правової допомоги від 25 травня 2009р. (докази в матеріалах справи).

         Чинним законодавством, як і Законом України «Про адвокатуру»не передбачено розміру (тарифу, процентів тощо) оплати за надані адвокатом послуги (консультації з правових питань, підготовку позовної заяви, збирання відповідних документів в обґрунтування позову, подання позову до суду, здійснення представництва в суді та захист інтересів клієнта, складання та підписання усіх необхідних заяв, розрахунків, клопотань тощо), оплата послуг адвоката визначається сторонами (адвокатом та його клієнтом (довірителем). На думку суду, оплата послуг адвоката по даній справі, визначена справедливо та сорозмірно,  як ціні позову, так і вчиненим, в процесі розгляду даної справи в суді, адвокатом дій, як от часткова відмова від позову в частині стягнення інфляційних витрат, погодження розміру зменшення пені, активна участь у врегулюванні питання щодо встановлення віконних і дверних ручок (замків), заміну розбитого склопакету, що відбулося в процесі судового розгляду, з огляду на те, що Акти приймання виконаних підрядних робіт від 31.12.08р. та 30.01.09р. підписані сторонами без застережень щодо наявності будь-яких недоліків, відповідачем не складено актів, відповідно до умов договору, про виявлення недоліків, тому підлягає до задоволення.

         Разом з тим, суд приходить до висновку, що позивачем за даним позовом надмірно сплачено 194 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які належить повернути позивачеві з державного бюджету України, виходячи з наступного.

         На час подання позову до господарського суду Львівської області (25.06.2009р. вхідний № 4570), була чинною постанова КМ України  від 14 квітня 2009р. № 361, яка передбачала сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп.        

         Постановою від 08.07.2009р. № 693 постанова КМ України від 14 квітня 2009р. № 361 була скасована, у зв»язку з цим, відновлено дію постанови КМ України від 21 грудня 2005р. № 1258,  у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою КМ України від 14.04.09р. № 361 (Вісник господарського судочинства. 4/2009.- С. 6).

          Постанова КМ України від 21 грудня 2005р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»(із змінами та доповненнями, Офіційний вісник України, 2005, № 52, ст. 3301; 2006р. № 46 ст.3080;  2007р. № 28 ст. 1116) передбачала сплату витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп.

          Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 2,  43 –47, 12, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44 - 49, 69, 77, пунктами 11 , 4 статті 80, статтями 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

                                                                     ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити  частково.

2.          Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 855 грн. 73 коп. інфляційних втрат, і в цій частині, відповідно до п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України, провадження у справі припинити.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 26163 грн. 00 коп. основного боргу, за відсутністю предмета спору, відповідно до п. 11 частини першої ст. 80 ГПК України, так як в цій частині борг сплачено відповідачем 16.09.2009р. платіжним дорученням № 344.

4.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «НОВА»( п. і. 79021, місто Львів, вулиця Кульпарківська, 140/20, код ЄДРПОУ 34857211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патрос»( місто Львів, вулиця Білоцерківська, 1 а/67, код ЄДРПОУ 34943512) 859 грн. 85 коп. пені,  273 грн. 40 коп. –відсотків річних,  294 грн. 84 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000 грн. 00 коп. витрат за послуги надані адвокатом.

5.          Видати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Патрос»(місто Львів, вулиця Білоцерківська, 1 а/67, код ЄДРПОУ 34943512) довідку на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених ним 194 грн. 50 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

6.          Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

Суддя